30 вересня – в один день з указами володимира путіна щодо «приєднання» до складу росії (фактично анексію) окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей – президент України Володимир Зеленський разом із прем’єр-міністром та головою Верховної Ради підписали заявку на пришвидшене отримання членства в НАТО. Зеленський зазначив, що де-факто Україна вже пройшла свій шлях у НАТО, тому подала заяву на вступ, аби зробити це де-юре. Чи відповідає нині Україна вимогам Альянсу та як світ підтримує наші прагнення – «Шполяночка+» зібрала думки експертів.
Що передбачає пришвидшена процедура
Процедура вступу до НАТО – досить складна та потребує чимало часу. Хоч Альянс і дотримується політики відкритих дверей, країна-кандидат має відповідати політичним, військовим та економічним стандартам НАТО. Передумовою для вступу в НАТО є затвердження Програми дій щодо членства, де прописані заходи підготовки держави до членства в Альянсі. Кожна окрема країна може наповнювати цю програму змістом, який вважатиме важливим для реалізації у певних обставинах.
Цього року Фінляндія та Швеція почали приєднання до Альянсу у пришвидшеному порядку, тобто без плану дій щодо членства. Саме тому такий варіант можливий і для України, – йдеться у дослідженні «Факти ICTV».
За словами Зеленського, для України це буде закріпленням на рівні договору того, що і так уже досягнуто.
– Насправді, питання пришвидшеного вступу дійсно може доволі швидко вирішитись. Як це було зі Швецією та Фінляндією, – зазначив військово-політичний оглядач Олександр Коваленко.
Експерт додав: українську заявку спочатку прийме генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, а згодом розпочнеться голосування країн-членів щодо вступу.
– Лише після того, як усі країни «запросять» Україну вступити до Альянсу, буде остаточно розглянуто та затверджено нашу заявку, – додав Коваленко.
У свою чергу міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в ефірі телемарафону Єдині новини зазначив, що з 2008 року та початком процесу набуття членства у НАТО перед Україною поставили бар’єр у вигляді Програми дій щодо членства, який і заводив ситуацію у глухий кут.
– Це була велика проблема, яка потребувала вирішення. Реальність докорінно змінилися на полі бої, тоді було ухвалено рішення змінити реальність і в дипломатичному просторі. Ми змінили і логіку, і динаміку процесу євроатлантичної інтеграції і процесу набуття членства в НАТО. Тепер ми кажемо дуже просто – Україна де-факто є членом НАТО, залишилося оформити це де-юре. Це має відбутися якнайшвидше і без ПДЧ, – зазначив Кулеба.
Україна потрібна НАТО більше, ніж НАТО Україні
Коваленко нагадує, ЗСУ ще у 2021 році за впровадженими стандартами НАТО випереджала багато країн – членів Альянсу.
– Армія України – одна з найбільших серед країн, які вже є в НАТО або подали заявки на вступ. У 2021 році процес вступу зупиняли окупація Луганської та Донецької областей, а також багато пострадянських елементів у нашій армії. Сьогодні ЗСУ довели, що вони одні з найкращих, навіть порівнюючи з арміями країн – членів Альянсу. Ба більше, сьогодні ЗСУ – одна з найсильніших армій у світі, яку можна віднести до топ-10 за ефективністю використання збройних сил, – переконаний Коваленко.
За словами експерта, перемоги ЗСУ на фронті підвищили статус української армії в очах світової спільноти, тому наразі НАТО зацікавлена у такому сильному союзнику, як Україна.
– Крім того, Україна слугує захистом Європи від Росії. Ми як буфер безпеки. У якомусь сенсі НАТО зацікавлена в Україні більше, ніж Україна в НАТО, – зауважує експерт.
Коваленко додає: вагомим плюсом при вступі буде те, що Україна за 2022 рік отримала велику кількість західної зброї, що відповідає стандартам НАТО, якою відмінно користуються наші військові.
– Наші військовослужбовці мають величезний досвід користування західним озброєнням в бойових умовах, а не на навчаннях чи імітаціях бойових дій. Це унікальний досвід, яким володіють лише українські військові, – констатує Коваленко.
Експерт підсумував, що на сьогодні Україна може стати повноцінним членом Північноатлантичного альянсу за скороченою програмою.
Коли Україну приймуть до Альянсу
Аби вступити до НАТО за пришвидшеною процедурою, потрібно, щоб це рішення узгодили між собою усі держави-члени. Необхідно, аби вони всі підтримали цю пропозицію.
– Тут можуть бути проблеми. Наприклад, як це було під час прийняття Фінляндії та Швеції. Як відомо, перепоною для них стала Туреччина. У нашому випадку це може бути Угорщина, яка в Європі та Альянсі відповідає інтересам росії, – прогнозує експерт.
Коваленко пояснює, що час прийняття України до Альянсу залежить від того, наскільки буде нейтралізована бюрократична складова. За прогнозами експерта, процедура вступу може тривати від одного до трьох місяців. Це лише за умови, якщо не виникне додаткових проблем, які гальмуватимуть процес.
Гарантії безпеки
Зараз також звертають увагу на те, що Швеція та Фінляндія отримали гарантії безпеки від Великої Британії (та й США певною мірою теж) на шляху до НАТО.
Чи будуть такі гарантії для України? Запитання наразі немає відповіді. Але можна сказати, що зараз якраз триває розробка гарантій у Київському безпековому договорі, над яким працює група Єрмака-Расмуссена, пише «Радіо Свобода».
Це буде рамковий документ, а гарантії будуть надаватись на двосторонньому рівні. Цей документ має замінити Будапештський меморандум 1994 року, який так брутально був порушений росією.
Цікаво, що підписання і набуття дії у майбутньому Kyiv Security Compact не означає відмови від натовського треку для України. Хтось навіть припускав, що, власне, гарантії за цим договором і можуть виконувати роль такого собі гарантування безпеки до набуття членства.
Україна має домовитися з партнерами про те, щоб на період до вступу в НАТО країна отримала тимчасові гарантії безпеки, як Швеція і Фінляндія. Про це у ефірі Еспресо розповів виконувач обов'язки міністра закордонних справ у 2009 році та ексочільник місії України при НАТО Володимир Хандогій.
Хто підтримує?
НАТО нині – це 30 держав-членів, і альянс функціонує за принципом консенсусу. Незабаром – з долученням Швеції та Фінляндії – в НАТО буде 32 країни.
Поки що – з попередніх заяв дев’яти країн – Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Румунії і Словаччини, а також реакцію Канади було витлумачено як підтримку членства України в НАТО. Якщо це так – тоді вже миттєво за членство України виступала третина НАТО (10 з 30 членів).
«Все залежить від таких країн як Німеччина і Франція, і саме з ними треба працювати. Бо підтримують балтійські держави, я думаю, що Польща, інші сусіди. Важливою позицією буде позиція США та Британії. Якщо великі країни підтримуватимуть – менші підуть за інерцією за ними. Треба знаходити аргументи для скептиків – таких, як Франція та Німеччина, а також та ж Угорщина... Тому треба аргументи для всіх – для тієї ж Туреччини», – пояснив в інтерв’ю голова комітету парламенту з зовнішньої політики Олександр Мережко.
Часові рамки
«Радіо Свобода» опублікувала думки експертів із відповіддю на питання – то коли ж? Співрозмовники досить обережні в часових припущеннях.
Олександр Мережко за пришвидшене отримання членства: «Коли? Чим швидше – тим краще, швидке прийняття України допомогло б закінчити війну».
Своєю чергою Ганна Гопко, яка очолювала комітет з зовнішньої політики у попередньому парламенті, каже, що членство в НАТО не станеться завтра, але додає, що все може бути.
«Чи були сподівання на швидке отримання Томосу? Але ж ми отримали Томос – і автокефалія! Так само нам казали, що статус країни-кандидата в ЄС нереальний. Але ж ми його здобули! Тому тут не питання часу, тут питання геополітичних пазлів, які складуться, – пояснює Гопко. – Так і з НАТО – хтось може казати, що до 2030 року, а можуть і завтра початись незворотні процеси. Але не хочу озвучувати якісь дати, щоб не казали про якісь ілюзії чи мрійництво».
Підготував Сергій Зубатов