Група компаній «Сканер» — яскравий приклад сучасного черкаського підприємства з міцним радянським «корінням». У буремні дев’яності, коли заводи й фабрики розвалювались, а працівники втрачали роботу, засновники «Сканеру» зуміли на базі кооперативу створити потужне підприємство. Перепрофільовуватися і навчатися заново довелося всім — і робітникам, і керівництву. Проте за двадцять років колишнє «оборонне» підприємство перетворилося на сучасну компанію з виробництва медичної техніки. Якісне обладнання для гінекології та хірургії відтепер має черкаську прописку, а знають та користуються цими інструментами і в країнах СНД, і за кордоном. Крім того, після сертифікаці, що відбулась два роки тому «Сканер» активно завойовує європейські ринки. Про витіснення з ринку конкурентів, раціоналізаторські пропозиції та командний дух на підприємстві нам розповів розповів Ренат Сінгатуллін, один із засновників, генеральний директор ГК «Сканер».
— Розкажіть, будь ласка, про історію створення підприємства.
— Ми «виросли» із науково-технічного кооперативу «Эллипс». Слід сказати, що у складі кооперативу ми працювали на оборонну промисловість, потім же перейшли на більш «мирну» медичну продукцію, проте жорсткі «військові» вимоги до якості застосовуємо й досі.
— Як налагоджували роботу, адже компанія почала функціонувати у 1991 році, коли економіко-соціальні умови були далекими від ідеальних?
— Свою медичну нішу ми відшукали не одразу. Спочатку виробляли оптику для заводу «Орізон». У той час були популярними відеоклуби, де за допомогою проекторів переглядали різноманітні фільми, тобто продукція була затребуваною. Потім перейшли на виробництво лазерних принтерів та сканерів (звідси й назвакомпанії), проте швидко зрозуміли, що таке масове виробництво порівняно недорогої продукції потребує величезних первинних вливань капіталу. А нас було всього п’ятеро засновників, усі колишні працівники черкаського підприємства «Фото-прилад», випускники МДТУ (Московський державний технологічний університет) імені Баумана та ЛІТ-МО (Ленінградський інститут точної механіки і оптики), тобто люди, з відповідними знаннями і досвідом, проте без значного стартового капіталу. Щоправда, певною мірою нам пощастило: саме в той час група ентузіастів у Києві розробляла державну програму підтримки та розвитку медичної техніки в Україні. Завдяки моїм настійливим проханням та поїздкам до Міністерства охорони здоров’я нашому підприємству вдалося потрапити до цієї програми. Звісно, ми переживали і дуже важкі часи. Коли був тотальний дефіцит усього, потреба в кольпоскопах (спеціалізований мікроскоп для лікувальних і діагностичних робіт в області гінекології та онкогінекології) була величезною. За ними їздили аж до Санкт-Петербурга, та навіть там за рознарядкою це обладнання було майже неможливо дістати. Ми зробили багато продукції «про запас», і тут розпочався дефолт: гроші знецінились, купівельна спроможність усіх споживачів, а серед них і лікарів та медичних установ, різко впала. Тож можна стверджувати, що державна програма нас врятувала, дозволила залишитись «на плаву». Нині ж попит на продукцію навіть перевищує пропозицію.
— Які ринки нині освоюєте?
— На вітчизняному ринку у нас практично немає конкурентів. Наша перевага в тому, що вся продукція – від розробки до упаковки – перебуває під контролем спеціалістів підприємства. «Сканер» – це підприємство замкнутого циклу, що дозволяє контролювати якість на кожному етапі виробництва: від задуму та креслення – до готового продукту. Застосовуючи такі технології, нам удалося освоїти і російський, і білоруський, і казахстанський ринки. Два роки тому процедуру сертифікації менеджменту якості виробництва медичних виробів відповідно до стандарту ISO13485, тож рухаємось на захід, завойовуєму Європу. Слід зауважити, що деякі наші прилади уже зараз не поступаються найякіснішим німецьким зразкам. Для того, щоб постійно удосконалюватись, ми відвідуємо міжнародні медичні виставки, тематичні конгреси, конференції та симпозіуми. І якщо раніше на запитання: «Чий це кольпоскоп?», я відповідав: «Черкаський» – це слово у росіян асоціювалось із черкесами та Росією. Що ж до українського виробництва, то років п’ять тому до нього ставилися так само, як до дешевої та неякісної китайської продукції. Нині ж я гордо говорю «Український». Нас уже знають на ринку СНД, тож тепер для іноземців «український» – значить якісний. Це підтверджують і продажі, адже близько 70 % нашої продукції йде на експорт.
— А ваші покупці в Україні — це державні установи чи приватні клініки?
— Купують і ті, й інші. Нашими клієнтами є понад три з половиною тисячі медичних установ. Проте переважає все-таки приватний бізнес. Цей сегмент ринку нині активно розвивається, тож я думаю, що за приватною медициною майбутнє. Є, звичайно, й недобросовісні клініки, які працюють не для того, щоб вилікувати, а задля того, щоб отримати прибуток. Але практика показує, що можна і успішно лікувати, і заробляти гроші, а рекомендації вдячних пацієнтів забезпечать такій фірмі популярність краще, ніж будь-яка реклама.
«Нас очікує кадровий голод»
— Не секрет, що фахівців такого вузького профілю нині дуже мало. Чи не відчуваєте кадровий голод?
— Це якраз та проблема, яка турбуватиме нас найближчим часом.
Наші кадри йдуть на пенсію, фахівців із необхідною кваліфікацією випускає лише один факультет Київського політехнічного інституту. І, звісно, навряд чи киянин виявить бажання переїхати в Черкаси, щоб працювати на «Сканері». Тож ми плануємо мотивувати студентів місцевого політеху з третього-четвертого курсу переводитись у Київ, щоб потім, після закінчення навчання, працюватиу нас. Так будемо «вирощувати» собі кадри.
— А своїх «старожилів» якось мотивуєте?
— Так, звісно. У нас є система раціоналізаторських пропозицій. Так, кожен працівник може внести власну пропозицію щодо покращення робочого місця, умов праці, внести якесь оновлення в спосіб виробництва чи технологічний процес. Це дуже важливо для самого працівника, адже допомагає йому не зациклюватися на одноманітній роботі та постійно розвиватися й удосконалюватися.
Необхідно це і для компанії, адже виробництво у нас хоч і повністю механізоване, проте конвеєром його не назвеш. Кожен кольпоскоп – це надзвичайно точний пристрій, адже від заводського браку може залежати жіноче здоров’я. Тож така система на користь і робітникам, і роботодавцям. Кожна раціоналізаторська пропозиція оплачується невеличкою премією вже за факт її існування. Потім технічна рада розглядає усі пропозиції, а найкращі – втілює в життя. Їх автори знову отримують надбавку до зарплати. Раз у півроку ми підбиваємо підсумки цього своєрідного конкурсу і преміюємо переможців. А от перед Новим Роком визнаємо найкращого раціоналізатора, і, звісно, нагороджуємо його.
— Які, на Вашу думку, основні проблеми медико-технічної галузі?
— Їх дві: відсутність державної підтримки та постійні зміни у податковому кодексі. Хотілось би, щоб держава, якщо не допомагала, то хоча б не заважала працювати, адже безкінечні поправки та нововведення постійно нас гальмують. Зараз на підприємстві працює менше п’ятдесяти осіб, проте я вимушений тримати двох бухгалтерів і потре-бую третього, адже два досвідчених спеціаліста просто не справляються.
Мені дуже подобається західна модель. Так, наприклад, в США великі підприємства взагалі бухгалтерів не мають. В кінці року вони проводять аудит, платять податки і не мають жодних проблем. Нашому ж бізнесу складно якраз через постійні зміни у законодавстві, до яких доводиться пристосовуватися.
Довідка
Групу компаній «Сканер» складають: науково-інженерний центр «Сканер», що займається розробкою та виробництвом медичного обладнання; торгова компанія «Сканер», що працює над просуванням та реалізацією продукції (прямі продажі та близько сотні дилерів в Україні), сервісним обслуговуванням продукції та навчанням лікарів; а також «Міжнародне медико-інформаційне бюро «МЕДСКАН», яке представляє українську продукцію в Росії.
Інна ЛІСОВА
Матеріал підготовлений у межах інформаційної кампанії «Сильніші разом»