Шполянський фотограф Віктор Крисько зафільмував на фотопастку дикого кота, занесеного до Червоної книги України. Тварина двічі потрапляла в об’єктив його камери - 17 жовтня та 9 листопада. Чоловік сподівається, що це не випадкові зустрічі, а свідчення того, що рідкісні хижаки мешкають на території Звенигородського району.
Журналісти Шполяночки поспілкувалися з фотографом, який розповів про незвичайну знахідку, особливості дикого кота та своє захоплення дикою природою.
Спостереження за тваринами - одне з хобі Віктора. Для цього він використовує фотопастки - спеціальні камери, які реагують на рух і автоматично записують відео.
Уперше дикого кота побачив у вересні на території району, коли їхав автомобілем разом із дружиною.
«Під час поїздки з дружиною мені вдалося побачити великого, кремезного дикого кота. Я його добре роздивився, звернув увагу на всі ознаки. Є п’ять характерних ознак, за якими дикого кота можна відрізнити від свійського. Це різні види, хоча вони й можуть між собою схрещуватися», - розповідає чоловік.
Після цієї зустрічі він почав цілеспрямовано шукати хижака за допомогою фотопасток. Перший запис отримав 17 жовтня, однак розгледіти на ньому кота було складно.
«Він потрапив у кадр буквально на маленький шматочок. Я розумів, що це кіт, але як доказ такий запис використати було важко. А вже 9 листопада тварина знову потрапила на фотопастку, і цього разу її добре видно. Це інша особина, більше схожа на кішку», - каже Віктор.
Чоловік сподівається, що на території району дикі коти не просто зрідка з’являються, а постійно мешкають. Водночас наголошує, що через прихований спосіб життя цих тварин складно визначити їхню кількість.
«Вони ведуть нічний спосіб життя, дуже потайні. Самець займає територію приблизно від 15 до 50 квадратних кілометрів. Самка - меншу, десь 4-5 квадратних кілометрів. Тому сказати, що їх багато, не можна», - пояснює фотограф.
За словами Віктора, найчастіше почути диких котів можна наприкінці зими та на початку весни, коли в них розпочинається шлюбний період.
«У лютому-березні в них починаються свої «співи», приблизно як у домашніх котів. Тоді їх можна почути частіше», - додає він.
Дикий кіт занесений до Червоної книги України. За різними оцінками, в країні може налічуватися від 300 до 400 таких тварин. Віктор зауважує, що ці цифри приблизні, адже порахувати всіх представників виду складно.
Раніше цих хижаків переважно фіксували на заході України, зокрема в Карпатах і на Поліссі. Однак є повідомлення про появу диких котів і на Черкащині. Зокрема, їх помічали у Холодному Яру та Звенигородському районі.
Попри цікавість до спостереження за тваринами, Віктор не хоче розголошувати точне місце, де йому вдалося зафільмувати дикого кота. Пояснює це побоюванням, що зайва увага може зашкодити рідкісним мешканцям лісу.
«Мене більше лякає те, що в нас люди до природи ставляться доволі негативно. Якщо я фотографую лисенят, то одразу починають писати, що їх треба вбити, бо вони курей покрадуть. У нас часто не цінують диких тварин і не розуміють їхньої ролі в природі», - наголошує чоловік.
Віктор також застерігає, що фотопастки можуть використовувати не лише для спостереження за дикою природою, а й браконьєри, щоб вистежувати тварин. Сам він застосовує їх виключно для власного захоплення - фотографування та вивчення поведінки звірів.
На окремій сторінці у Facebook чоловік публікує фотографії та відео дикої природи. Там можна побачити косуль, зубрів та інших тварин.
«Я спеціально їздив фотографувати зубрів у Львівську область. Лише з четвертого разу вдалося їх побачити. У мене є багато матеріалу. Можливо, колись зроблю з цього повноцінний фільм», - розповідає фотограф.
Після вдалого запису дикого кота Віктор сподівається, що колись зможе сфотографувати його вже звичайною фотокамерою, а не фотопасткою. Втім, розуміє, що це непросте завдання, адже тварина має дуже добре розвинені нюх і слух та добре відчуває присутність людини.
Переглянути світлини та відео дикої природи можна на сторінці фотографа у Facebook - Viktor Krysko Wildlife Photographer.