5 лютого 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про пробацію», який регламентує впровадження в Україні пробації, як системи наглядових та соціально-виховних заходів, що застосовуються за рішенням суду до осіб, які притягуються або яких притягнуто до кримінальної відповідальності. Роз’яснення щодо дії прийнятого закону надає інспектор Шполянського РП КВІ Шполянського МРВ КВІ УДПтСУ в Черкаській області майор внутрішньої служби Іван ТКАЧЕНКО:
— Фактично впроваджено модель пробації у роботу існуючої вже служби — кримінально-виконавчої інспекції, яку пропонується перейменувати на «орган пробації», надати їй додаткових повноважень та покласти на неї додаткові обов’язки.
На перший погляд кримінально-виконавчу інспекцію в Україні можна вважати аналогом служби пробації, адже інспекція, за вітчизняним законодавством, виконує покарання, що не пов’язані з позбавленням волі. Проте служба пробації за кордоном (не лише в країнах розвиненої демократії, але й у Польщі, Чехії, Словакії та інших країнах Центральної та Східної Європи) істотно відрізняється від кримінально-виконавчої інспекції за своїми функціями, організацією діяльності, кадровим забезпеченням та методами роботи.
Однією з найважливіших функцій, яку виконує служба пробації, є досудова. Вона здійснюється на стадії розслідування злочину, одночасно з проведенням інших слідчих дій, покладених на органи дізнання та слідства. У ході виконання досудової функції забезпечується збір інформації про правопорушника з метою надання допомоги суду у визначенні найбільш ефективного для цієї особи виду покарання (позбавлення волі чи іншого альтернативного покарання) на основі прогнозу подальшої поведінки особи та можливостей її ресоціалізації у в’язниці чи на волі. Досудова функція містить власне соціальне дослідження особистості злочинця, складання попереднього соціального повідомлення (доповіді) про нього, присутність на засіданнях суду.
Другою основною функцією співробітників служби пробації є післясудова, виконання альтернативних видів покарань, нагляд за засудженою особою та її ресоціалізація на основі спеціальної програми, запропонованої в соціальній доповіді. Офіцер пробації здійснює соціально-психологічне поводження із засудженим, у ході якого він прагне психологічно впливати на особу, зняти напругу, страх, розчарування, агресію, невдоволення. Значне місце тут займають тематичні бесіди з піднаглядним засудженим, відвідування його вдома.
Особа, котра перебуває під пробацією, повинна дотримуватися таких умов: проживати у вказаному офіцером пробації місці або у виправному гуртожитку пробації; бути під наглядом закріпленого офіцера пробації; дотримуватися умов випробування; утримуватися від будь-яких сумнівних дій; вести правослухняну поведінку; займатися продуктивною працею; підтримувати постійний контакт з офіцером пробації, інформувати його про всі зміни, що стосуються місця проживання та роботи.
У багатьох країнах Європи, наприклад, існують різноманітні програми інтенсивної пробації: для водіїв, котрі скоїли злочини в нетверезому стані; соціально-психологічний тренінг сексуальних злочинців; програма утримання від уживання алкоголю, наркотиків; навчання контролю своїх емоцій; програма профілактики злочинної поведінки тощо. Реалізують ці програми працівники служби пробації, інших агентств, зокрема, тих, що спеціалізуються на антиалкогольному лікуванні, працевлаштуванні, розв'язанні соціальних проблем, а також помічники-волонтери з недержавних організацій та члени сімей і друзі правопорушника.
Кожна особа, котра перебуває під пробацією, підлягає індивідуальному обстеженню, за результатами якого складається програма нагляду за нею.
Офіцер пробації, закріплений за засудженим, занотовує проведені бесіди, відзначає зрушення в поведінці клієнта, раз на місяць складає його характеристику, яка, за наявності гарної поведінки й усунення його небезпеки для суспільства, може бути направлена в суд для дострокового звільнення.
Якщо засуджений порушує порядок відбування покарання, його викликають до суду, який виносить попередження або штрафує на певну суму, або призначає певну кількість годин громадських робіт з обов'язковим відвідуванням денного центру. В крайньому випадку суд припиняє період пробації й виносить інше покарання, аж до ув'язнення.
У деяких юрисдикціях за порушення пробації накладають публічне покарання, штраф, жорсткіший нагляд, короткотермінове ув'язнення і, в найгіршому випадку, відправлення у в'язницю на період покарання, що залишився.
Отже, з особами, котрі перебувають під пробацією, проводять різнопланову соціальну роботу: консультування, тренінги з формування навичок стримування емоцій і вміння спілкуватися з людьми, розвитку гігієнічних навичок і потреби піклуватися про своє здоров'я, а також роз'яснюють шкоду, яку нанесено постраждалому, навчають жити самостійним життям, готують до законослухняної поведінки на волі. Служба пробації прагне переконати правопорушника стосовно скоєного злочину, спонукати його зрозуміти всі негативні наслідки, показати, як у подальшому можна уникнути протиправних дій.