Ванникова: Пишаюся невтомними ентузіастами

Робота керівника соціальних проектів МХП – це не лише щоденний труд, а й неймовірні враження від нових зустрічей, подорожей, спілкування та нової інформації, які здатні змінювати погляди та ставлення до життя. Інколи одне слово наштовхує на великі думки.

Не кожне село в Україні може похвалитися власним краєзнавчим музеєм. Однак у Межиріча Канівського району він є. Це заслуга ентузіаста Григорія Марченка, який намагається зберегти для нащадків те, без чого неможливе майбутнє жодної нації – пам'ять про предків. У музеї представлено історію Межиріча та навколишніх сіл, показано побут колишніх поколінь. Григорій Марченко захоплено розповідає про своє дітище, яке потребує допомоги. На своїй сторінці в соціальній мережі Facebook керівник соціальних проектів МХП Ірина Ванникова зазначила, що якщо за збереження історії беруться такі люди, то вона упевнена, що в нашого покоління є майбутнє.

«Щоб долучитися до цих чудових починань, я вручила панові Григорію сертифікат, аби підтримати музей. Пишаюся такими невтомними ентузіастами», – зазначила Ірина Ванникова.

Є у селі Межиріч незвичайна країна «Мамонтландія», яка за секунду переносить усіх охочих на 15 тисяч років назад, коли були перші стоянки мисливців на мамонтів. У 1966 році науковці віднайшли на території житло первісних людей, яке є серед одних із найбільших у Європі. Ніна Пустовойт, яка є керівником цього чудового проекту, розповідає, що вчені, які займались розкопками, запевняли, що знахідок на території цього населеного пункту вистачило б ще не на один музей. Однак наразі дуже гостро стоїть питання збереження того, що вже є, адже задоволення це не з дешевих.

Оселі первісних людей, як і рештки мамонтів, необхідно консервувати, аби вони ще тривалий час могли слугувати прикладом того, що відбувалось тисячі років тому. Для школярів села Межиріч і не тільки «Мамонтландія» є найулюбленішим місцем, де вони дізнаються незвичайні історії про побут та життя первісних людей, а також весело можуть провести час у тематичному кафе. Керівник соціальних проектів МХП зазначила, що такий креативний підхід до популяризації історії є незвичайним, однак дуже дієвим. Тож збереження надбання повинно стати першочерговим кроком як для громади, так і для влади.

Та не лише музеї є в Межирічі. У селі є своя лікарня, яка обслуговує 3600 пацієнтів, а це приблизно шість сіл Канівського району. Поспілкувавшись з головним лікарем, керівник соціальних проектів МХП зрозуміла, що тут є чимало проблем. Люди своїми силами намагаються відремонтувати приміщення, але це надзвичайно важко. Тому дуже важливо, аби громада села Межиріч та влада разом із соціально відповідальним бізнесом об’єднали свої зусилля задля вирішення цього питання. Тільки разом вдасться досягнути бажаного результату, тоді люди отримають якісну та доступну медицину. На своїй сторінці у соціальній мережі Facebook Ірина Ванникова зазначила, що громада помалу, але впевнено рухається в напрямку реалізації медичної реформи. Тож аби допомогти їм досягти цілі, вона вручила керівництву лікарні сертифікат на придбання лінолеуму.

«Гуртом можна досягти багато чого, головне, у це вірити. А я впевнена, що у громади Межиріча все задумане вдасться», – написала Ірина Ванникова.

Медицина – це надзвичайно важлива галузь, а тому дуже важливо, аби в кожному населеному пункті люди мали до неї доступ. У селі Мартинівка Канівського району є амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Протягом останніх років її поступово приводили до ладу, щоб жителі села отримували медичну допомогу. Нещодавно за підтримки ТОВ «Урожай» сюди організували виїзд бригади лікарів із області. Тож люди, відвідавши кардіолога, окуліста та стоматолога, отримали кваліфіковану допомогу та консультацію без потреби їхати за ними до міста. Звичайно, питань, які потребують вирішення, у Мартинівській амбулаторії є ще чимало. Виконувач обов’язків завідувача Тетяна Петрівна Костенко розповіла керівникові соціальних проектів МХП, що наразі лікарям, які працюють тут, бракує житла. Громада самотужки розпочала ремонт будинку, але завершити його власними силами не може. Коментуючи цю ситуацію на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook Ірина Ванникова зазначила, що медицині, особливо в сільській місцевості, обов’язково необхідно допомагати. І це проблема не лише конкретної громади, а й влади та соціально відповідального бізнесу.

«Якщо зусилля всіх об’єднати, то згодом вдасться вирішити чимало нагальних питань. Я ж передала в амбулаторію глюкометр та смужки до нього, аби хворі на цукровий діабет мали можливість контролювати рівень цукру в крові, а лікарі вчасно надати їм рекомендації щодо лікування», – написала Ірина Ванникова.

Нещодавно в Ліплявській громаді відбувся екологічний фестиваль. У ньому взяли участь Степанецька, Сахнівська, Набутівська, Моринська, Мліївська, Ліплявська, Карашинська, Білозірська та інші ОТГ Черкащини. Незвичайним є те, що фестиваль базувався на плогінгу. Це сучасний вид спорту, який бере початок у Швеції, стає популярним серед екоактивістів у всьому світі. Головна ідея – замість пробіжки засміченими вулицями бігуни беруть із собою пакет та під час бігу прибирають узбіччя. Така чудова ініціатива стала можливою завдяки Благодійному фонду «Урожай – громаді» та ПАТ «Миронівський хлібопродукт».

Ірина Ванникова після фестивалю зазначила, що їй як керівникові соціальних проектів МХП було дуже приємно, що багато людей вирішили у такий незвичний спосіб підтримати екологію у громаді.

«Наймолодший учасник із Млієва Вадим Савельєв має всього 15 років, але він свідомо ставиться до чистоти довкілля. Тож аби підтримати такі починання юнака не лише морально, а й матеріально, я подарувала йому грошовий сертифікат. Ну і, звісно ж, чисті вулиці передбачають наявність місць, куди людям необхідно викидати відходи. Тож без подарунка не лишилась і Степанецька ОТГ, якій я вручила сертифікат на придбання сміттєвих баків», – написала в соціальній мережі Ірина Ванникова.

Після такого чистого забігу усім учасникам треба було відпочити. Тож дітвора могла поласувати солодкою ватою та порозважатись на батутах, які організував БФ «Урожай – громаді». А дорослі відвідали виставку народних майстрів, де були представлені безліч неймовірно гарних виробів із дерева та глини, а також чудові картини місцевих художників.