Сьогодні жоден значний проект на Шполянщині, жодна справа, яка потребує фінансової підтримки, не обходиться без залучення представників малого та середнього бізнесу. І в місті, і в селах, вирішуючи соціальні проблеми своїх громад, благоустрою населених пунктів, підтримки воїнів АТО саме підприємці і стають меценатами ― головними фінансистами та виконавцями багатьох задумів. Серед бізнесменів Шполянщини , які досягли значних успіхів у своїй діяльності, є й представники молоді, які лишень розпочинають її, але вже мають і свої здобутки.
Завтра знати більше, ніж сьогодні
1 вересня на свято першого дзвоника в міську школу №1 був запрошений один із її випускників, а нині — представник молодої когорти підприємців — Максим Доценко. Привітавши своїх колишніх вчителів і ни- нішніх першачків та одинад- цятикласників, Максим Васильович вручив своїй школі подарунок ― ноутбук. Можливо, учні вже звикли, що на їхнє свято зазвичай приходять гості, вручають грамоти, подяки, подарунки. Та для Максима Доценка нинішня святкова подія була надто хвилюючою. Адже через 15 років після закінчення школи йому вперше випала нагода подякувати школі, де свого часу в його душу закладались зерна добра, формувався світогляд, де осягались перші життєві істини. І, мабуть, саме з того часу вже будувались певні теоретичні підвалини для його майбутньої діяль- ності. Тож побажання, адресоване нинішнім учням — прагнути завтра знати більше, ніж сьогодні — для самого підприємця було не порожніми словами. Воно давно є кредом, яке постійно спонукає його йти вперед, розвиватися, прагнути до вдосконалення, шукати щось нове.
Цінувати те, що маю,
і не скаржитись
на життя
Розмовляємо з Максимом Васильовичем на літній терасі біля його магазину, «Цукерня», який став улюбленим місцем відпочинку не лише для багатьох шполян, а й для гостей міста. І, мабуть тому, що тут, дійсно, не просто смачні кава, морозиво, приємне обслуговування, а й якась особлива енергетика, що налаштовує на позитив.
За плечима молодого підприємця дві вищі освіти (одна з яких економічна) і вже вісім років підприємницької дільності. За ці роки становлення своєї справи Максим Доценко переконався, що секрет кожного успішного бізнесмена закладений в його працездатності, адже у бізнесі не існує ані вихід- них, ні відпусток. А ще ― закладається з народження, передається генетично і завжди проявляється на якомусь із етапів життя.
— Я прагну радіти кожній миті, яку проживаю, цінувати те, що маю сьогодні, і не скаржусь на життя, — зізнається підприємець. — Звичайно, маю певні плани на майбутнє і хочу втілити в реальність всі задуми, ідеї, які з’яв- ляються. Без цього життя буде нецікавим, порожнім. Потрібно завжди прагнути до чогось нового, шукати те, що приноситиме не лише матеріальні статки сім’ї, а й користь, задоволення людям, для яких ти стараєшся.
Без порад і підтримки близьких людей
було б важко
На певному етапі життя кожної людини завжди з’являється той, хто може відіграти в ньому особливу, вирішальну роль. На початку його підприємництва такою людиною стала колишня колега з Золотоноші, яка ввела Максима Васильовича в цей бізнесовий світ, навчила його азам, дещо підказувала. Такими людьми нині є його мама Любов Михайлівна та брат Віктор. В щоденній ро- боті підприємцю допомагає дружина Юлія, яка взяла на себе частину усіх бізнесових турбот.
— Без підтримки і порад найближчих людей, друзів було б важко, ― каже Максим Васильович. ― Вони допомагають, радять, підтримують. Я завжди дуже уважно ставлюсь і до всіх пропозицій та зважаю на всі зауваження наших покупців чи відвідувачів.
Як розповів Максим Доценко, ідея відкриття спеціа- лізованого магазину солодкої продукції належить його бра- тові, який живе в Києві. Перш ніж реалізувати її, брати все детально продумали, прорахували, зважаючи на всі ризики, відвідали багато закладів такого типу. І таки не прорахувались. Сьогодні вже можуть впевнено сказати, що той ризик був виправданий.
У планах —
сучасна кав’ярня
Сьогодні у всіх підрозділах підприємця Доценка працює близько двадцяти праців- ників. До підбору кадрів він ставиться з особливою ре- тельністю, дуже вимогливий в роботі, бо вважає це однією із вагомих складових успішної підприємницької діяльності, адже саме кадри формують імідж закладу. Мабуть, саме тому й вирізняються серед інших гарним обслуговуванням і сучасним підходом до роботи з відвідувачами.
Має підприємець і цілком реальні плани на майбут- нє. Ну, хоча б, будівництво і відкриття спеціалізованої кав’ярні, де за чашечкою кави під приємну джазову музику можна було б гарно відпочити, поспілкуватися з друзями, поласувати морозивом з дітьми, де можна було б влаштовувати дитячі свята тощо.
«Хто людям віддає, тому й Бог дає», —
кажуть в народі. Що більше людина віддає, а ще ― щиро, з добром і любов’ю, тим біль- ше повертається їй ― людською вдячністю, добрим ставленням, шаною.
З відкриттям свого першо- го магазину «Мийдодір» Максим Доценко вирішив підтримати дітей-інвалідів. Звернувшись до районного педіатра, взяв списки дітей з обмеженими можливостями, і відтоді щомісяця безкоштовно забезпечує цих діток дуже необхідним предметом гігієни ― памперсами, на які зазвичай у таких сім’ях витрачається дуже багато грошей.
Започаткував він і ще одну добру традицію: на новорічно- різдвяні свята влаштовувати біля свого магазину для дітей міста справжнє «новорічне цукеркове свято» з подарунками, Дідом Морозом та Снігуронькою. А зовсім нещодавно він і його друзі – підприємці підтримали добру справу — навколо встановленого пам’ятного знака Героям Небесної сотні виклали майданчик з бруківки, поставили ліхтарі, лавки, словом, облаштували невеликий сквер для відпочинку шполян. Сам ініціював ремонт занедбаної зупинки біля свого закладу.
Максим Васильович вва- жає, що у кожну справу по- трібно вкладати добро і лю- бов до людей, бо саме на цих поняттях і тримається життя.
А вже за кілька годин після нашої розмови разом з друзями — підприємцями та волонтерами — Максим Доценко вирушив до наших солдат-земляків в зону АТО. Відвідавши їх вперше, він вже не може не їхати до них, бо бачив їхні очі і знає, як потрібні їм там не лише зібрані продуктові чи речові посилки, а й просте чоловіче рукостискання, підтримка, добра вісточка з рідного дому.
Від’їжджаючи, просив пе- редати усім підприємцям ра- йону найкращі вітання і побажав своїм колегам удачі та успіхів!
Лариса БАЧИНСЬКА
(фото автора).