Від того дня, коли мені уперше довелося познайомитися із австрійською столицею — Віднем, до назви цього міста інші епітети, окрім як …аристократичний, вишуканий і помпезний, важко застосувати… Це дивовижне місто, де навіть у повітрі витає атмосфера минулого, яку не можна передати словами, а потрібно відчути…
Місто Моцарта
Найперше, з чим асоціюється Відень — це музика і мистецтво. Це місто Моцарта, і на вулицях Відня обличчя композитора всюди: на рекламах виставок, на афішах концертів і туристичних турів, і навіть, на кондитерських виробах. Так-так…найпопулярнішим віденським сувеніром є саме цукерки «Моцарт». І всі туристичні маршрути пролягають дорогами, де бував композитор.
Цікаво те, що з приводу смерті цього видатного композитора досі ведуться суперечки. Наш гід розповіла, що у медичному висновку було зазначено, що Вольфганг помер від ревматичної лихоманки, яку, можливо, ускладнила гостра ниркова або серцева недостатність. Однак деякі мистецтвознавці вважають, що він був отруєний його суперником — Антоніо Сальєрі, але підстав вважати, що між цими двома людьми була ворожнеча, насправді небагато. Через 200 років після смерті Вольфганга, в Мілані пройшов суд над Сальєрі, який визнав, що той не винен у смерті відомого композитора.
Сьогодні найзахопливіше виконання «Реквієму» Моцарта можна почути у Відні під склепіннями Собору Святого Штефана — найвидатнішої готичної споруди Австрії, який виконується на п'яти органах.
Перлина Відня — палац Бельведер
Перлиною столиці називають палацовий комплекс і парк Бельведер, які задумувалися як маленька копія чудесного французького Версалю. Палац складається з двох величних будівель – Верхнього і Нижнього Бельведера, які з'єднуються між собою величезним найкрасивішим парком, розкресленим ніби під лінійку. Сад прикрашений багатими скульптурами і фонтанами, декоративними статуями, вазами. Особливістю паркової скульптури є крилаті леви з жіночими головами.
Біля Нижнього Бельведера заможні австрійці практикують проведення урочистих церемоній. На час нашого відвідування тут готувалися якраз до такого свята: встановлювали святкові намети зі столами, прикрашали надвірну територію для церемонії весілля.
Будинок Хундертвассера: жодних прямих кутів
Ще однією родзиною Відня є різнокольорова незвичної форми будівля, яка знаходиться в центральній частині столиці. Всі туристи обов’язково фотографуються біля неї і довго роздивляються її чудернацькі архітектурні форми. Це будинок австрійського архітектора і художника Хундертвассера, який є житловим і має близько півсотні квартир та офіси. Він увесь потопає в зелені, в його розташованих на різних рівнях нішах і на даху висаджено понад 200 кущів і дерев. Незвичний він тому, що не має жодного прямого кута і задумувався як ідеальний будинок майбутнього, в якому людина зможе жити серед природних форм і в повній гармонії з природою. Гіди розповідають, що бажаючих жити в ньому немає відбою, а от те, що ти постійно перебуваєш як у зоопарку (перепрошую за таке порівняння), бо щодня біля твоїх вікон юрмляться туристи, які заглядають туди і хочуть сфотографуватися у різних ракурсах на фоні твого житла, витримують не всі. Тому мешканці будинку з часом все ж міняють свої епатажні квартири на більш спокійне життя.
Освіта в Австрії
Кілька років тому Відень було визнано «найкращим містом для життя» серед 220 міст світу. Як не дивно, тут можна зустріти багато молодих українців, що здобувають у Австрії освіту.
Як розповіла наш гід — пані Ольга, яка вже 18 років живе у Відні, більшість дітей після обов’язкової загальноосвітньої школи йде або в коледжі, або в інститути, де навчаються і паралельно здобувають професію. У австрійських університетах студент сам собі складає програму, сам формує свій розклад. Вибирає курс, предмети, викладача, до якого ходитиме на лекції. Популярними нині там є економіка, дієтологія, психологія, журналістика, біологія, фармацевтика.
У австрійських вишах (більшість приймають документи двічі на рік) навчаються й українці (у Віденському національному університеті є дуже популярна серед українців спеціальність «Міжкультурні комунікації»). Є перелік закладів, де навчання безкоштовне. Тобто, як на них, чисто символічна плата (близько €360 за семестр), але проживання й харчування тут недешеві. Зазвичай студенти проживають у гуртожитках- кампусах, які відповідають рівню тризіркового готелю (вартість такого проживання становить від € 280 до € 550 на місяць).
Це одна з можливостей для українців отримати диплом європейського зразка, який дає право працювати в будь-якій європейській країні без будь-яких додаткових умов проходження процедур визнання іноземних дипломів.
Місцеві смаколики
Головною смаковою родзинкою Відня є торт «Захер» — надзвичайно смачний десерт, що складається із шару повітряного супершоколадного тіста, яке межує із абрикосовим джемом, покритий блискучим шаром того ж шоколаду. Цей смаколик у 1932 році винайшов помічник легендарного австрійського дипломата Франц Захер. Якось дипломат замовив десерт для своїх гостей якраз у дні, коли кондитер захворів. А молодий Франц вирішив зайняти його місце і спік торт, який відомий і сьогодні. Торт, звичайно — смакота.
Але мені, як прихильниці кави, дуже хотілося спробувати віденської кави. Класична віденська кава дуже схожа на турецьку — така ж міцна і підбадьорлива — і готується з додаванням двох порцій еспресо і збитих вершків. А заснував її, між іншим, українець Юрій Кульчицький. Він був козаком-запорожцем, і під час одного з походів потрапив у турецький полон, де вивчив турецьку мову. Очевидно, саме в той час Кульчицький познайомився з кавовою традицією. Потім імпортував товари зі сходу до Відня, і, як розповідають екскурсоводи, до Львова вперше каву привіз саме він.
А у Відні Кульчицький заснував першу кав’ярню, де подавав чорну турецьку каву без цукру. Спочатку напій не надто смакував віденцям, тож українець почав експериментувати: він додав до кави цукор та молоко, так з’явився рецепт «віденської кави».
Що приємно вразило…
*У австрійській столиці випускається найстаріше видання в світі — «Віденська газета», яка була заснована і вперше видана в серпні 1703 року.
*Більшість жінок абсолютно не переймаються своїм виглядом. Головне правило у будні: зручний одяг, взуття без підборів і відсутність макіяжу.
*У Відні не потрібно купувати бутильованої води — тут можна сміливо пити з будь-якого водопровідного крана. У систему водопостачання австрійської столиці вода надходить прямо з альпійських джерел, обладнаних спеціальними санітарними зонами. Такий порядок зберігається у Відні вже понад 100 років.
*Проїжджаючи австрійськими селами, можна зустріти, як і у наших, невеличкі лотки з фруктами чи овочами обабіч доріг. Лише великою відмінністю є те, що там проїжджаючий повз може взяти собі вже наперед підготовлені кульки з фруктами чи ягодами, на яких є цінники, просто покласти гроші за товар у коробочку, і… ніхто їх не привласнює (?!!). Це норма…
Українські туристи жартували, що деякі «наші» не погребували б не лише коробочкою з грішми, товаром, а ще й столика прихопили б…
Але на те ми й подорожуємо, щоб переймати для себе найкраще і змінювати себе і життя навколо. Чи не так?
Лариса БАЧИНСЬКА
Кафедральний собор Святого Стефана