Величний Відень: враження і емоції

Від того дня, коли мені уперше довелося познайомитися із австрійською столицею —  Віднем, до назви цього міста інші епітети, окрім як …аристократичний, вишуканий і помпезний, важко застосувати… Це дивовижне  місто, де навіть у повітрі витає  атмосфера  минулого, яку не можна передати словами, а потрібно відчути…

Місто Моцарта

Найперше, з чим асоціюється Відень — це  музика і  мистецтво. Це місто Моцарта,  і на вулицях Відня обличчя композитора всюди: на рекламах виставок, на афішах концертів і туристичних турів, і навіть, на кондитерських виробах. Так-так…найпопулярнішим віденським сувеніром є саме цукерки «Моцарт». І всі туристичні маршрути пролягають дорогами, де бував композитор.

Цікаво те, що з приводу смерті цього видатного композитора досі ведуться суперечки. Наш гід розповіла, що у медичному висновку було зазначено, що Вольфганг помер від ревматичної лихоманки, яку, можливо, ускладнила гостра ниркова або серцева недостатність. Однак деякі мистецтвознавці вважають, що він був отруєний його суперником —  Антоніо Сальєрі, але підстав вважати, що між цими двома людьми була ворожнеча, насправді небагато. Через 200 років після смерті Вольфганга, в Мілані пройшов суд над Сальєрі, який визнав, що той не винен у смерті відомого композитора.

Сьогодні найзахопливіше  виконання «Реквієму» Моцарта можна почути у Відні під склепіннями Собору Святого  Штефана —  найвидатнішої готичної споруди Австрії, який виконується на п'яти органах.

Перлина Відня — палац Бельведер

Перлиною  столиці  називають палацовий комплекс і парк Бельведер, які  задумувалися як маленька копія  чудесного французького Версалю. Палац складається з двох величних будівель – Верхнього і Нижнього Бельведера, які з'єднуються між собою величезним найкрасивішим парком, розкресленим  ніби під лінійку. Сад прикрашений багатими скульптурами і фонтанами, декоративними статуями, вазами. Особливістю паркової скульптури є крилаті леви з жіночими головами.

Біля Нижнього Бельведера заможні австрійці практикують проведення урочистих церемоній. На час нашого відвідування тут готувалися якраз до такого свята: встановлювали святкові намети зі столами, прикрашали надвірну територію для церемонії весілля.

Будинок Хундертвассера: жодних прямих кутів

Ще однією родзиною Відня  є  різнокольорова незвичної форми будівля, яка знаходиться в центральній частині столиці. Всі туристи обов’язково фотографуються  біля неї і довго роздивляються її чудернацькі архітектурні форми. Це будинок австрійського архітектора і художника  Хундертвассера, який є житловим і має  близько півсотні квартир та  офіси. Він увесь потопає в зелені, в його розташованих на різних рівнях нішах і на даху висаджено понад 200 кущів і дерев. Незвичний він тому, що не має  жодного прямого кута і задумувався як ідеальний будинок майбутнього, в якому людина зможе жити серед природних форм і в повній гармонії з природою. Гіди розповідають, що бажаючих жити в ньому немає відбою, а от те, що ти постійно перебуваєш як у зоопарку (перепрошую за  таке порівняння), бо щодня біля твоїх вікон юрмляться туристи, які заглядають туди і хочуть сфотографуватися у різних ракурсах на фоні твого житла, витримують не всі.  Тому мешканці будинку з часом все ж міняють свої епатажні квартири на більш спокійне життя.

Освіта в Австрії

Кілька років тому  Відень було визнано «найкращим містом для життя» серед 220 міст світу. Як не дивно, тут можна зустріти багато молодих українців, що здобувають у Австрії  освіту.

Як розповіла наш гід — пані Ольга, яка вже 18 років живе у Відні, більшість дітей після обов’язкової загальноосвітньої школи йде або в коледжі, або в інститути, де навчаються і паралельно здобувають професію.  У австрійських університетах студент сам собі складає програму, сам формує свій розклад. Вибирає курс, предмети, викладача, до якого ходитиме на лекції. Популярними нині там  є економіка, дієтологія, психологія, журналістика, біологія, фармацевтика.

У австрійських вишах (більшість приймають документи двічі на рік) навчаються й українці (у Віденському національному університеті є дуже популярна серед українців спеціальність «Міжкультурні комунікації»). Є перелік закладів, де навчання безкоштовне. Тобто, як на них, чисто символічна плата (близько  €360 за семестр), але проживання й харчування  тут недешеві. Зазвичай  студенти проживають у  гуртожитках- кампусах, які відповідають рівню тризіркового готелю (вартість такого проживання становить від € 280 до € 550 на місяць).

Це одна з можливостей  для українців отримати диплом європейського зразка, який дає право працювати в будь-якій європейській країні без будь-яких додаткових умов проходження процедур визнання іноземних дипломів.

Місцеві смаколики

Головною  смаковою родзинкою Відня є торт «Захер» — надзвичайно смачний десерт, що складається із шару повітряного супершоколадного тіста, яке межує із абрикосовим джемом, покритий блискучим шаром того ж шоколаду. Цей смаколик  у 1932 році винайшов помічник легендарного австрійського дипломата Франц Захер. Якось дипломат замовив десерт для своїх гостей якраз у дні, коли кондитер захворів. А молодий Франц вирішив зайняти його місце і спік торт, який відомий і сьогодні. Торт, звичайно — смакота.

Але мені, як прихильниці кави, дуже хотілося спробувати віденської кави. Класична віденська кава дуже схожа на турецьку — така ж міцна і підбадьорлива — і готується з додаванням двох порцій еспресо і збитих вершків. А заснував її, між іншим, українець  Юрій Кульчицький. Він був козаком-запорожцем, і під час одного з походів потрапив у турецький полон,  де вивчив турецьку мову. Очевидно, саме в той час Кульчицький познайомився з кавовою традицією. Потім імпортував товари зі сходу до Відня, і, як розповідають екскурсоводи,  до Львова  вперше каву привіз саме він.

А у  Відні Кульчицький заснував першу кав’ярню, де подавав чорну турецьку каву без цукру. Спочатку напій не надто смакував віденцям, тож українець почав експериментувати: він додав до кави цукор та молоко, так з’явився рецепт «віденської кави».

Що приємно вразило…

*У австрійській столиці випускається найстаріше видання в світі — «Віденська газета», яка була заснована і вперше видана в серпні 1703 року.

*Більшість жінок абсолютно не переймаються своїм виглядом. Головне правило у будні: зручний одяг, взуття без підборів і відсутність макіяжу.

*У Відні не потрібно купувати бутильованої води — тут можна сміливо пити з будь-якого водопровідного крана.  У систему водопостачання австрійської столиці вода надходить прямо з альпійських джерел, обладнаних спеціальними санітарними зонами. Такий порядок зберігається у Відні вже понад 100 років.

*Проїжджаючи австрійськими селами, можна зустріти, як і у наших, невеличкі лотки з фруктами чи овочами обабіч доріг. Лише великою відмінністю є те, що там проїжджаючий повз може взяти собі вже наперед підготовлені кульки з фруктами чи ягодами, на яких є цінники, просто покласти гроші за товар у  коробочку, і… ніхто їх не привласнює (?!!). Це норма…

Українські туристи жартували, що  деякі  «наші» не  погребували б не лише коробочкою з грішми, товаром, а  ще й  столика прихопили б…

Але на те ми й подорожуємо, щоб переймати для себе найкраще і змінювати себе і життя навколо. Чи не так?

                                                                                                    Лариса БАЧИНСЬКА

Кафедральний собор Святого Стефана