Шполянин Олексій Пірогов створив макет Лебединського вітряка - одного з найвідоміших символів Лебедина. Роботу майстер виготовив із фанери та липи, ретельно відтворивши кожну деталь. Власноруч зроблений вітряк чоловік передасть на «Лебединську кузню» для благодійного донату на потреби Збройних сил України.
Ідея створити макет з’явилася після того, як майстер побачив коротке відео про відновлений вітряк у соцмережах. Разом із родиною він поїхав подивитися на нього наживо, сфотографував споруду з усіх боків, щоб відтворити найдрібніші деталі.
«Я вже зробив близько сотні вітряків, - розповідає Олексій Іванович. - Шукав старовинні зразки в інтернеті, бо справжніх майже не лишилося - тільки фотографії. Робив по знімках або з тих, що бачив на власні очі. Навіть церкви відтворював. А коли закінчив макет Сухокалигірської церкви, вирішив, що черга дійшла й до нашого, лебединського вітряка».
Майстер зізнається, що Лебединський вітряк одразу запав йому в душу.
«Побачив його - і загорівся ідеєю зробити такий сам, тільки в мініатюрі, - каже чоловік. - Хотілося, щоб у людей залишалася пам’ять про нашу історію, про українське коріння».
Перед тим, як узятися за цю роботу, Олексій Іванович уже виготовив інший вітряк, але результат його не задовольнив.
«Перший мені не дуже сподобався, - зізнається майстер. - Не врахував деякі нюанси в конструкції, тож вирішив зробити новий - більш точний і ближчий до справжнього Лебединського».
Тепер у нього два макети: попередній і той, що максимально наближений до оригіналу. Обидва чоловік планує передати для збору коштів на підтримку українських воїнів.
«Хотілося, щоб макет був практично копією, - розповідає Олексій Іванович. - Я навіть зробив розтяжки на крилах - їх на оригіналі не видно, але вони додають реалістичності. Виправив і деякі неточності, які були раніше: зробив сходи, балкончик, підняв насип. Зараз цей вітряк найближчий до справжнього».
Для виготовлення чоловік використав фанеру та липу. Найскладніше, каже, завжди робити крила - це тонка, ювелірна робота. Деякі металеві деталі, замовляє у знайомого токаря.
«У вітряках найважче - крила. А ще у лебединського є балкончик і сходи - треба все продумати, щоб воно виглядало справжнім», - пояснює майстер.
Олексій Пірогов не вперше долучається до благодійності - торік він також виготовляв макети, які продавали для збору коштів на потреби армії.
«Ми з дружиною постійно донатимо з пенсії. Виготовляю макети, передаємо їх - хтось купує, а гроші йдуть на ЗСУ. Кожна копійка важлива. Лише спільними зусиллями ми можемо наблизити перемогу», - говорить чоловік.
Цього разу Олексій Іванович теж не залишить собі жодного виробу.
«Я собі нічого не залишаю. Якби залишав, то вже давно мав би колекцію. Але ні - обидва віддам на донат. Дай Бог здоров’я й сил - будемо допомагати, поки можемо», - усміхається він.
На запитання, що хотів би побажати українським захисникам, відповідає просто і щиро.
«Щоб вони швидше повернулися додому, щоб змогли відбудувати Україну. Але й від нас багато залежить - як ми будемо допомагати, як працюватимемо. Країна починається з кожного з нас, із того, який внесок ми робимо в її розбудову».