Відтворює знищене: колишній лікар зі Шполи виготовляє макети вітряків та церков

Житель Шполи Олексій Пірогов 30 років свого життя присвятив медицині та людям, на пенсії знайшов заняття для душі — виготовляє макети вітряків та церков. Цією справою займається 12 років. У творчому доробку має понад 100 макетів вітряків та десяти церков. Серед них є мініатюрні копії й тих будівель, пам’ять про яких залишилась лише на сторінках історії. Щоб зробити мініатюри — шукає зображення в архівах, пише Суспільне.

За словами пана Олексія, поки дозволяє погода, він любить майструвати макети на вулиці:

"У літній період і поки немає великих морозів, я працюю на відкритому повітрі. Корисно, дихати свіжим повітрям і робить добру справу, цікаву справу".

Створює макети маяків та церкви, розташованих зокрема і на власній малій батьківщині, розповів пан Олексій. Щоб якісно відтворити мініатюрну копію споруди, потрібно підібрати якісний матеріал:

"Зараз я будую вітрячок, який у селі нашому селі Капустине. Називається він «Дівухин» вітряк, бо засновниками і власниками були Дівухи, прізвища їх. Спочатку буде корпус вітрячка, він зверху закриється, а потім роблю покрівлю і на неї навішуються крила. Все дерево повинно бути максимум сухим. У мене липа по вісім-десять років на горищі лежала".

Працювати з деревом майстру подобається, хоч інструменти для виготовлення макетів — коштовні, зазначив пан Олексій:

"Я Пірогов Олексій Іванович. Мені 73 роки, останні 10 років я займаюсь макетобудуванням. Взагалі я любив дерево, на мій погляд, варто все робити з любов’ю. Отак з любов’ю і працював я з деревом. Ну спочатку важко було, ніякого інструменту не було. А пенсія, лікарі ви самі знаєте яка. Я не міг виділяти кошти на закупівлю всяких коштовних інструментів. Потихеньку стягував".

За словами Олексія Івановича, перші зроблені макети вітряків він дарував друзям. Їх відтворював за старими фотографіями:

"Я вже й не пам’ятаю, що підштовхнуло мене до макетів вітрячків. Спочатку я находив зображення вітряків в інтернеті, і по фотографіях робив, відновлював ті старовинні, які ще збереглися і яких уже й немає. Вітрячків я, мабуть, із сотню всяких різноманітних зробив. Я їх не продавав, а дарував своїм друзям".

Окрім створення макетів справжніх будівель, майстер створює авторські макети за власним задумом.

"Є вітрячки, який я сам вигадав і виготовив. Голландські вітряки я знайшов у інтернеті і виготовив. Особливість в тому, що вісь з дерева зроблена, все з дерева", — розповів пан Олексій.

За словами Олексія Івановича, окремі свої макети передає волонтерам кузні у селі Лебедин, які виготовляють речі, необхідні для військових: скоби, молотки, сокири, кирки. Вироби розігрують в лотереях, щоб зібрати кошти для матеріалів:

"Ми допомагаємо ще нашим Збройним силам України. Сім’я наша, донатимо лебединській кузні щомісячно. Минулого року я зробив вісім вітрячків, передав лебединській кузні, а вони потім лотерею зробили і таким чином періодично я роблю це. Я так вважаю, що кожен із нас повинен свою лепту внести, не дивлячись, що ми пенсіонери, що в бідності, допомогу ЗСУ".

Разом з онуком пан Олексій виготовляв не лише макети вітряків та церков, а й транспорту, що згадується в казках, розповів майстер:

"Ми з онуком читали книги, він мене питав, а що таке віз? Кажу «давай ми зробимо віз, і я тобі покажу». Ми виготовили, віз, це внуку було три роки. Він сам його розфарбовував, як бачите. Потім читаю книжку, де мова йде про карету, внук питає «Діду, що це таке карета?», то я кажу, що давай зробимо. Так зробили ми карету. Тоді ще зробили цікавий будиночок баби Яги. Там в будиночку знаходяться все як в баби Яги. І піч є, і кочерги є".

Як розповів, Олексій Іванович, окрім вітряків, він почав робити макети церков. Натхненням для створення мініатюрних копій храмів стало знайомство з іконописцем Ярославом Іванченком:

"Такий у нас в районі є талановитий художник, іконописець, він храми розписує. Ярослав Іванченко. Надихнув мене, сказав, що у нас мала будуватись церква біля стадіону —Різдва Пресвятої Богородиці. Тоді були ще тільки креслення, він запропонував збудувати макет церкви, якою ми бачимо і так я збудував перший макет цієї церкви. Я побудував і по світлинах, які вдалось роздобути, макет Водянської церкви, наприклад, потім макет Товмакіської церкви, потім у Василькові церкви".

Досвід та фото церков, які вже не зберегтися, допомогли у роботі, зазначив пан Олексій:

"Макет церкви Пресвятої Богородиці, яка знаходиться в Запоріжжі на острові Хортиця я збудував давно, мабуть, шість-сім років тому. Тоді в мене матеріал був. Макет Томаської церкви зробив, яку спалили у 1944 році, під час війни. На щастя збереглось дві фотографії, які мені надав Ярослав, я збудував макет у грудні 2024 року".

Щоб макет був якісним, важливим є вміння зосереджуватися, розповів майстер, проте, саме цим його приваблює створення мініатюрних копій споруд:

"Цікаво тим, що точність, скрупульозність у виготовленні, концентрація уваги. Але найголовніше, що результат моєї роботи — це принести задоволення людям, які цінують таку своєрідну працю. Також важливо, що я допомагаю ЗСУ, реалізуючи виготовлені роботи на лотереї".

За словами Олексія Івановича, хобі з виготовлення макетів дозволяє йому почувати себе щасливішим:

"Для людини, для того, щоб елементи щастя були, треба чимось захоплюваться, чимось жити і важливо дуже приносить користь своїй сім’ї, суспільству і для цього я і займаюся, щоб продовжить своє життя служінню своїй рідній сім’ї, близьким, друзям. Тому я й займаюся всім цим, дарую, роблю це з любов’ю".

Окрім того, робота дозволяє розвантажитись від постійного стресу, повʼязаного з війною, зазначив майстер:

"Чим більше ми будемо отримувати задоволення, тим більше серотоніну у нас, тим кращий настрій. Особливо ці наші страшні часи, коли кожен день ми чуємо, що гинуть кращі наші сини та доньки. Коли поступає інформація, що чергового земляка привезли, депресія давить нас, для мене це ще один з виходів відволіктись від цієї війни, зануритись у свою роботу, окрім задоволення, це і трудотерапія своєрідна".