Водохреща — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу

ПРАВОСЛАВНІ СВЯТА ТА ОБРЯДИ

Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Отця, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення.

Православні та грекокатолики вва­жають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

У цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяж- кохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається за­гадкою той факт, що водохрещенсь­ка вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року.

«Голодна кутя»,
або другий Святий вечір

Напередодні Водохреща святкується «Голодна кутя», або другий Святий вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — по­стують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю пода­ють пісні страви — смажену рибу, ва­реники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родив­ся».

Наступного дня зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім’ї, хату, інші будівлі, криниці.

За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували вели­кий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлюва­ли вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

У день водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Крім ікон і церковних хоругв, учасники цих процесій нес­ли запалені «трійці» — три свічки, перевиті зіллям волошок, чебрецю та інших квіток. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо при­крашаючи їх стрічками з кольорово­го паперу.

Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який три­вав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь зби­ралась на вечорниці, сім’ї влашто­вували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.

НАРОДНІ ПРИКМЕТИ

- Якщо на Водохреща день ясний — хліба будуть чисті, а якщо похмурий — буде у хлібі багато «сажки».
- Йде лапатий сніг — на врожай.
- Якщо зоряна ніч — вродяться горіхи і ягоди.
- Коли на Водохреща випав повний місяць — бути великій воді.
- Якщо все небо буде похмурим, то всякому хлібу родитися добре; якщо ж тільки на сході — добре вродить жито, на півдні — просо, на півночі — гречка.
- Якщо цього дня ясна й холодна погода — на посушливе літо, похмура й сніжна — на рясний урожай.
- На Богоявлення сніг іде — до урожаю, ясний день — до неврожаю.
- Під час освячення води йде сніг — добре роїтимуться бджоли і колоситимуться хліба.
- Якщо вдень випав іній, то у відповідний день треба сіяти пшеницю.
- Йде сніг — на врожай гречки: зранку — ранньої, вдень — середньої, а ввечері — пізньої.
- Якщо похмуро — хліба буде вдосталь.