Комунальний заклад «Краєзнавчий музей» Шполянської міської ради ОТГ сьогодні - це не просто культурна установа. Це простір, де формується історична пам’ять, національна свідомість і внутрішня стійкість громади. Тут поєднуються давні археологічні знахідки, етнографічна спадщина, сучасні експозиції війни та робота з молоддю, яка зростає у часи великої історичної відповідальності.
Журналісти Шполяночки поспілкувалися з директоркою музею Наталією Кунець, аби дізнатися більше про його діяльність, місію та бачення майбутнього.
Музей юридично існує з 2005 року й за понад двадцять років своєї роботи зібрав майже 7700 експонатів. Нині, через умови воєнного стану, не всі зали доступні для огляду, однак значна частина експозицій відкрита для відвідувачів. Заклад щодня приймає гостей, проводить екскурсії, краєзнавчу роботу, внутрішні наукові дослідження, активно поповнює фонди.
Тут збирають матеріали різних напрямів - від давньої історії до сучасних подій, від історії підприємств до особистих історій родин і окремих людей. Мешканці громади приносять до музею документи, світлини, архіви, передають матеріали на оцифрування, завдяки чому формується ґрунтовна база з історії Шполи та громади.
Нині частина археологічних та етнографічних експозицій тимчасово недоступна для огляду, адже музей перебуває в процесі оновлення експозицій. Їх відкриття планують на початок літа.
Експозиційний фонд охоплює різні історичні епохи - від найдавніших часів до сьогодення: фрагменти кісток мамонтів, скіфські наконечники, черняхівські фібули, трипільські миски, археологічні знахідки різних періодів та сучасні експонати війни.
Музей поповнюється завдяки небайдужим мешканцям і гостям громади, які знаходять історичні предмети на власних ділянках.
«Наша територія була заселена дуже давно. Кожна епоха залишила після себе сліди. Люди знаходять речі, приносять у музей, і ми можемо не просто зберігати їх, а показувати, розповідати історії, формувати живу пам’ять», - пояснює директорка.
Окремий і надзвичайно важливий напрям роботи музею - експозиція, присвячена сучасній війні. Вона формується з реальних речей, привезених із фронту та деокупованих територій.
«В жовтні минулого року в нас відкрилася оновлена частина експозицій присвячена подіям Революції гідності та сучасній повномасштабній війні. У нас речі наших військових, гільзи різних калібрів, елементи озброєння, фрагменти спорядження, бронежилети, розгрузки, документи, навіть речі окупантів. Усі ці речі знайдені на українській території - на землях, які були окуповані або перебували під загрозою окупації. Навіть їхні банківські карти. Це говорить про те, що вони не “заблукали” - вони прийшли сюди заробляти гроші війною», - говорить Наталія Кунець.
Речі російських окупантів зберігаються окремо.
«Ворог має бути показаний таким, яким він є. Його речі не гідні стояти на одному рівні з нашими військовими. Тому ці експонати займають окрему позицію в музеї – так би мовити у вітрині на підлозі», - підкреслює вона.
За словами директорки, мета окупації - не лише захоплення територій, а й знищення ідентичності.
«Це була спроба захопити не лише нашу землю, а й наші голови. Бо перше, що роблять окупанти - руйнують музеї, бібліотеки, крадуть експонати, завозять свою літературу в школи та бібліотеки. Для чого? Щоб стерти нашу історію. Бо там, де є «руський мір», - там немає майбутнього. А ми, українці, - будемо мати майбутнє. Без них».
Особливу увагу в музеї приділяють роботі з дітьми та молоддю.
«Наші діти - неймовірні. Дуже розумні, дуже дорослі не по віку. Вони подорослішали одномоментно - в той день 24 лютого 2022 року. Неважливо, скільки кому було років. Вони живуть у часи, про які колись будуть розповідати своїм дітям і онукам, а ті вивчатимуть це в підручниках. Навіть ті, хто мовчить, - по очах видно, наскільки це патріотична, сильна, світла молодь», - говорить директорка.
Навіть, на перший погляд, звичайні експонати мають глибокий символізм.
«У нас є звичайна армійська тарілка з логотипом армії РФ, привезена з Херсонського напрямку. Вона говорить про дуже багато - вони знали, куди і навіщо їхали. І таких історій сотні. Кожен предмет - це не просто річ, це свідчення».
Для команди музею важливо не лише зберігати експонати, а формувати цінності.
«Ми завжди говоримо дітям: ворог є ворог. Як би його не називали і як би не прикрашали - правда залишається одна. Українець українцю - друг. І кожен кожному повинен допомагати. Це головний посил наших екскурсій».
Говорячи про майбутнє, Наталія Кунець перед усім говорить про перемогу.
«У першу чергу ми мріємо про переможне завершення війни - не тимчасове перемир’я, а справжню перемогу на наших умовах. Тоді ми зможемо повноцінно відновити експозиції, розгорнути ті частини музею, які були приховані з початку повномасштабного вторгнення. Планів дуже багато».
Попри війну, музей продовжує працювати - проводити заходи, екскурсії, інформаційні години, майстер-класи, зустрічі.
Особливою традицією стали безкоштовні великодні майстер-класи з писанкарства.
«Цього року ми вже 12-й рік поспіль проводимо мистецькі майстер-класи напередодні Великодня. Нас не зупинив ні ковід, ні війна. Чотири роки повномасштабного вторгнення - і ми все одно їх проводимо. Це наша добра традиція, яку не хочеться і не можна зраджувати».
Участь у майстер-класах - безкоштовна, за попереднім записом.
«Ми запрошуємо всіх охочих. Інформація буде на нашій сторінці вже в березні. Запис - попередній. Усе безкоштовно».