Чим тільки росія не погрожувала українцям: "захопленням за три дні", знищенням міст, "льодовиковим періодом" без їхнього газу. До всього не вистачало лише ядерної зброї, жартували у соцмережах. Але 21 вересня російська агресія вийшла на новий етап. Владімір путін оголосив часткову мобілізацію та вже відкрито і всерйоз заявив про можливе застосування ядерної зброї у разі «нападу» на «їхні» території. Враховуючи, що росіян завжди в їхній уяві хтось «хоче знищити», сценарій доволі реальний. До того ж, як зазначають політики, удар по Україні можливий після передбачуваного провалу рф із мобілізацією. «Шполяночка+» зібрала думки експертів стосовно цього питання.
Прямі погрози
Ще жодного разу від завершення «холодної війни» ядерна держава відкрито не погрожувала застосувати ядерну зброю проти неядерної. Та й у часи протистояння Радянського Союзу зі США такі випадки були одиничними, як-от під час Суецької кризи 1956 року чи Карибської кризи 1962-го.
Головною функцією «ядерки» було стримування, тобто власна безпека, для якої було достатньо, щоби противник просто знав про наявність у тебе боєголовок та сучасних засобів доставки. Як максимум – обходилися туманними натяками, та й то не на рівні глави держави.
Натомість тепер путін напряму послався саме на ядерну зброю.
Є думка, що шантаж путіна спрямований не так на Україну, як на Захід, і має на меті, зокрема, сповільнення потоку зброї з-за кордону для ЗСУ, йдеться у дослідженні «Європейської правди».
Перед тим, як виголосити свої «ядерні погрози», путін запустив процедуру анексії окупованих територій через проведення на них псевдореферендумів. Їхній результат, звісно, визначений наперед, і на початку жовтня кремль має оголосити, що відтепер вважає їх частиною рф, на яку поширюється «ядерний» захист. Але ніхто (включно з путіним) не має сумніву, що ЗСУ продовжать контрнаступ.
Тож на початку жовтня постане руба питання про те, чи готовий путін виконати свою погрозу.
Невизначеність на публіку
Хоча погрози російського президента звучать нині як ніколи переконливо, впевненості в тому, що росія піде на найвищий крок ескалацї і застосує «ядерку», нині все ж немає.
Така невизначеність, кажуть експерти, створюється навмисно.
Є дуже високий шанс, що путін і сам ще не визначився щодо ядерного удару. Його остаточне рішення залежатиме від того, як Захід, а передусім США, може відреагувати на його заяви.
Звучить і ще одна, доволі екзотична версія. Як відомо, застосування ядерної зброї – це процес, що потребує дій та рішень багатьох осіб. Мовляв, через це у президента рф, який за сім місяців провальної для рф війни дещо втратив авторитет у армійського керівництва, немає впевненості, що генерали, яким він дасть усну вказівку про ядерний удар по українських містах, погодяться розділити з ним моральну та юридичну відповідальність за розв’язання ядерної війни, а то й взагалі «стати крайніми» у цьому історичному рішенні – що в теорії може призвести навіть до заколоту.
Що це за зброя?
Експерти сходяться на тому, що росія може застосувати малогабаритну, тактичну ядерну зброю в Україні, пише «BBC Україна».
Це невеликі ядерні боєголовки та системи доставки, призначені для використання на полі бою чи для завдання обмеженого удару. Вони призначені для знищення цілей противника в певній місцевості, без масових радіоактивних опадів. Найбільші з них можуть досягати 100 кілотонн.
Стратегічна ядерна зброя більша (до 1 000 кілотонн) і запускається з великої відстані. Для порівняння: атомна бомба, яку США скинули на Хіросіму в 1945 році, мала потужність 15 кілотонн.
За даними американської розвідки, росія має близько 2 000 одиниць тактичної ядерної зброї. Її тактичні ядерні боєголовки можуть бути розміщені на різних типах ракет, які зазвичай використовують для доставки звичайних вибухових речовин, таких як крилаті ракети та артилерійські снаряди.
Тактична ядерна зброя також може бути використана з літаків і кораблів – як протикорабельні ракети, торпеди і глибинні бомби. США кажуть, що росія нещодавно інвестувала значні кошти в цю зброю, щоб покращити її дальність і точність.
По суті: що відбувається під час ядерного вибуху?
Найбільшу небезпеку під час ядерного вибуху становить не радіація, а теплове випромінювання (жар) та ударна хвиля. Одразу після вибуху в його епіцентрі утворюється вогняна куля, яка починає поширюватися навколо. Її радіус залежатиме від потужності ядерного боєприпасу, від того, на якій висоті розірвалася бомба, а також від особливостей рельєфу. Діаметр вогняної кулі може коливатися від кількох сотень метрів до кількох кілометрів. Якщо не перебувати в укритті, то вижити в межах поширення вогняної кулі неможливо. Усе, що перебуватиме в цій зоні ураження, по суті, випарується, йдеться у дослідженні видання «Тексти».
Вибух утворить засліплювальний спалах світла та потужну хвилю жару, які миттєво ширитимуться далі від епіцентру. Діаметр цих зон може сягнути понад 10 кілометрів, але, знову ж таки, залежатиме від потужності вибуху та способу підриву ядерного боєприпасу. Спалах світла й жар спричинять пожежі довкола та призведуть до серйозних опіків.
За кількадесят секунд після того від епіцентру вибуху почне поширюватися ударна хвиля, яка просто змітатиме все на своєму шляху. Ураження виникатимуть і від самої хвилі, й від уламків зруйнованих споруд, грудок землі та каміння. Після вибуху підійметься характерний «ядерний гриб», на землю почне випадати радіоактивний осад, в радіусі багатьох кілометрів вируватимуть пожежі. Ударна хвиля покотиться далі, й небезпеку становитимуть вибиті вікна й уламки скла.
Журналісти скористалися сервісом NUKEMAP, щоб візуалізувати розмір цих зон у разі гіпотетичного ядерного удару по центру Києва. Для цього описали уявні наслідки удару ракетою «Кинжал». Радіус вогняної кулі в такому разі сягне 290 м, а теплова хвиля пошириться в радіусі 2,11 км. Масові руйнування відбудуться в радіусі 640 м від епіцентру, а шибки вилітатимуть на відстані майже 3,5 км від місця вибуху. Зона сильного радіаційного забруднення пошириться на 1,5 км від місця вибуху. Якщо не перебувати в укритті, то можна зазнати серйозних радіаційних опіків, які, найімовірніше, призведуть до смерті впродовж одного місяця від часу ураження. Більшість будівель також буде серйозно ушкоджено в радіусі 1,3 км від епіцентру вибуху.
Удар стратегічною ядерною ракетою, наприклад, по Львову буде в рази руйнівнішим. Серйозних руйнувань може зазнати майже все місто, а пожежі поширяться далеко за його межі.
Реакція влади України
«Не думаю, що він блефує». Так президент України Володимир Зеленський прокоментував ядерні погрози Путіна в інтерв'ю CBS News.
«Можливо, це був блеф. Зараз це може бути реальністю», – сказав глава держави. Своїми заявами Путін хоче налякати весь світ, вважає Зеленський.
«Це перші кроки його ядерного шантажу. Я не думаю, що він блефує. Я думаю, що світ стримує його і стримує цю загрозу. Нам потрібно продовжувати тиснути на нього і не дозволяти щоб він продовжував», – переконаний президент України.
Що каже світ?
Захід має плани реагування на випадок, якщо путін почне реалізовувати свої ядерні погрози та непублічно надсилає кремлю попередження. Зокрема, у адміністрації президента США Джо Байдена є план, як діяти у разі застосування ядерної зброї росією, написала «Українська правда» з посиланням на держсекретаря США Ентоні Блінкена у CBS.
Блінкен відмовився поділитися конкретикою, але зазначив, що «ми дуже чітко говорили з росіянами публічно і приватно, щоб вони припинили базікати про ядерну зброю». За його словами, невідомо, чи скаже хто-небудь у кремлі президенту росії володимиру путіну «ні», якщо він вирішить запустити ядерну зброю.
«Зазвичай немає нікого, у кого була б здатність або бажання говорити правду владі. І частково, я думаю, росія потрапила в той безлад, у якому вона зараз знаходиться, тому що в системі немає нікого, хто міг би ефективно сказати путіну, що він чинить неправильно», – зазначив він.
Не лише американські, а і європейські політики розробляють екстрені плани на випадок, якщо російський диктатор путін завдасть ядерного удару по Україні. Про це пише «РБК-Україна» з посиланням на Financial Times.
Офіційні особи переконані, що якщо путін застосує ядерну зброю, найімовірнішим може бути використання тільки тактичної ядерної зброї, призначеної для використання на полі бою.
Підготував Сергій Зубатов