ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО
Що нині найбільше турбує громадян, які проживають на Шполянщині?
Насамперед, вони мріють про підвищення рівня життя, достаток, роботу з гідною оплатою праці, можливість саморозвитку та реалізацію власних проектів, у комфорті будувати своє життя, а також бачити процвітання у рідному краї.
Щоб механізми господарювання в гуманітарній та інфраструктурній сферах були прозорими і раціональними.
Цього найбільше і прагне актив районної організації політичної партії ВО «ЧЕРКАЩАНИ».
У першу чергу, коли йдеться про розподіл коштів районного чи міського бюджету, ми звертаємо головну увагу на доцільність, справедливість та рівень необхідності. І коли виникає підозра на марнотратство та ще й помножене на бажання деяких управлінців саморекламуватися за кошти виборців, — такі пропозиції, звісно, не підтримуються. На цьому ґрунті щоразу виникають політичні розбрати. Ми вже звикли чути від опонентів непристойні образи та очікувати помсти у різних формах.
Тому, не знаю як у великій політиці, а в місцевій — бути на передовій означає мати неабияку витримку. Але головне полягає у тому, що в результаті непорозумінь між представниками політичних сил, потерпають пересічні шполяни.
Окремо вкажу на неконструктивні дії районного керівництва, які описуються у матеріалі «Шполяночки+» від 4 листопада 2016 року під назвою «Таємниця «золотих» вішалок». Оскільки депутатська більшість відмовилася оплачувати коштом районного бюджету виготовлені наперед вішалки для одягу для Шполянської ЗОШ №1 (бо не вбачає у цьому нагальної потреби!), то це зовсім не означає, що працівники меблевої фабрики повинні залишитися без заробітної плати.
Чому вони мають потерпати через домовленості, які існували між керівниками? А що робити колективу школи, перед яким тепер теж повстало нелегке завдання — звідки взяти гроші, щоб оплатити вже завезений товар? Але чекайте, хто мав право за декілька місяців наперед робити замовлення меблевій фабриці, якщо грошей ще ніхто не виділяв і це питання навіть не розглядалося на бюджетній комісії? Ніхто ж у магазин не йде і не бере товар при порожньому гаманцеві. З бюджету не взяти в кредит! На що розраховували наші «господарники»? На те, що депутати не звернуть уваги на нераціональний підхід та покірно проголосують?
Активісти ВО «ЧЕРКАЩАНИ» з розумінням поставилися до цієї проблеми, в якій ані діти, ані вчителі не винні. Тому вирішили купити за власні кошти такі ж вішалки, але за розумною ціною.
Спочатку директор школи на це погодився. І справді, яка різниця, хто допоможе? Головне, щоб питання позитивно вирішилося для школи. Але наступного дня директор відмовився від такого варіанту, мовляв, треба оплатити саме ті, завезені раніше, вішалки. Хто так швидко перенадумав директора школи? Чи не керівники, яким тепер потрібно шукати кошти для розрахунку із меблевою фабрикою?
Відчуваю, що наступна сесія райради знову розпочнеться з «горезвісних» вішалок, хоча пропозиція ВО «ЧЕРКАЩАНИ» придбати нові вішалки для школи за рахунок спонсорських коштів залишається в силі.
Звертаючись до районного керівництва, хочу наголосити: ми і надалі виконуватимемо свою контрольну функцію і не допускатимемо подібних випадків.
Тож, під час підготовки фінансових пропозицій на розгляд бюджетної комісії районної ради, хотілося б від розпорядників коштів отримувати зважені і наближені до реальних потреб проекти рішень. І щоб пересічні шполяни не ставали заручниками недолугих дій влади.
Сергій СТРУК,
депутат районної ради, голова фракції ВО «ЧЕРКАЩАНИ».