За доброю традицією, яка склалася впродовж останніх семи років у районній профспілковій організації освітян району з ініціативи її голови Олега Тішкова та в партнерстві з приватним підприємством «Туристична фірма Аміготур плюс», — по завершенню навчального року педагоги-любителі подорожей знову вирушили маршрутом «Мандруємо Україною».
Останній червневий та по-щедрому спекотний день не став перешкодою для групи з 30- ти освітян, які вирушили зі Шполи в східну частину Європи — на мальовничу Полтавщину, духовну скарбницю України, про яку з непідробною любов’ю сказав ректор Полтавського державного педагогічного університету М.І.Степаненко: «Тут народився любомудр Григорій Сковорода, учив пізнавати себе, рідний край і прокладати стежки до Європи. Звідси на весь світ задзвеніла пісня чарівної Наталки, а козарлюга Еней, змальований Іваном Котляревським, освятив навічно нашу героїчну історію та славу. На Полтавщину приїжджав Тарас Шевченко — напитися натхнення зі святого джерела, уклонитися Берегині України Марусі Чурай. Наша земля — вольниця духу та колиска душі, батьківщина лицарів і хлібодарів, підкорювачів глибин надр і космічних просторів, дослідників ноосфери і володарів людських сердець — співаків, акторів, літераторів, учителів від Бога».
У правдивості цих слів та в умінні достойно шанувати традиції, гідно примножувати святощі пращурів новими здобутками на непростих життєвих перелогах змогли протягом двох днів пересвідчитися педагоги навчальних закладів району, які, немов яскраві частинки калейдоскопу, з непідробним захопленням дивувалися побаченому. А дивитися й захоплюватися було чим. Першим об’єктом, який зачарував своєю величчю, став шедевр українського бароко — Полтавський краєзнавчий музей, в кому зібрано понад сто дев’яносто тисяч предметів старовини (обладунків, холодної зброї, домашнього начиння, предметів побуту та культових служінь), розміщених у залах етнографії та історії, релігії і мистецтва, археології. Відвідавши музей-садибу Івана Котляревського — меморіальний комплекс у Полтаві на основі садиби, де 1769 року народився засновник нової української літератури Іван Петрович Котляревський, поряд з Успенським собором, що на однойменному майдані, на названій на честь письменника Івановій горі, шполяни дізналися про багатогранність особистості письменника, який учителював, грав на скрипці, писав музику, досконало володів французькою мовою, знав латину, давньогрецьку, заснував перший у Полтаві театр та був його директором.
Наступний стаціонарний музей — Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» — єдиний серед історико-культурних заповідників України, який входить до міжнародної асоціації військово-історичних музеїв світу, що діють під егідою ЮНЕСКО, дав можливість пригадати події періоду Північної війни (1700-1721), а безцінні реліквії — портрети українських гетьманів, гравюри, медалі, колекція холодної та вогнепальної зброї європейського та східного зразків, особисті речі Петра І, велична діорама із зображенням останніх хвилин Полтавської битви поглибили знання про 21-річну війну, у вир якої були втягнуті Московією Польща, Данія, Швеція, Україна, Туреччина.
Окрім перегляду традиційних під час екскурсій пам’яток культури, шполяни завітали у Полтавський юридичний інститут Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, в якому доктор філософських наук Світлана Куцепал детально ознайомила з надзвичайно потужною матеріально-технічною базою. Дехто навіть не міг одразу повірити, що в таких сучасних лекційних залах, навчальних кабінетах, аудиторії дистанційної освіти, закладі зі спортивним, комп’ютерним та тренажерним залами, басейном, сучасно оснащеними конференц-залами, бібліотекою з книгосховищем та читацьким залом, музеї криміналістики, залі засідань, їдальні ресторанного типу навчаються студенти, і не десь далеко в Європі, а вдома — в Україні. Після огляду музейних об’єктів шполяни знайомилися з архітектурним ансамблем Круглої площі, милувалися зеленими насадженнями в центральному парку міста — Корпусному саду, а в затишному народному ресторані «Шалена шкварка» смакували брендовими полтавськими галушками з печінкою.
Після нічного відпочинку в сучасному готелі «Київ», розташованому в історичному центрі міста, у перший липневий день, не менш спекотний, освітяни вирушили в Полтавський музей дальньої авіації — унікальний авіаційний музей просто неба в місті, до експозиції якого ввійшли 9 літаків різного призначення та авіаційні засоби ураження — авіаційні бомби вагою від 100 до 9000 кг, авіаційні крилаті ракети, експонати аварійно-рятувального спорядження, а також літаки Ту-95 та Ту-160 (стратегічний ракетоносець), яких немає в жодному музеї світу. Наввипередки шполяни піднімалися в кабіни, які, до речі, знаходяться повністю в робочому стані, а також робили фото на згадку за штурвалами в кабінах літаків, які є носіями ядерної зброї. Емоції від побаченого, як кажуть, зашкалювали!
Після годинного переїзду із Полтави в смт.Опішне, в Національний музей-заповідник українського гончарства, на мандрівників із географічного центру України знову накотилася хвиля подиву. Ще б пак, адже хіба можна було залишатися байдужим, переглядаючи галереї монументальної скульптури, символічних панно провідних художників-керамістів і гончарів України; унікальну колекцію мисок з різних регіонів країни та найголовніше багатство музею — фондову колекцію гончарних виробів, на сьогодні найбільшу в Україні. У фінальній частині екскурсії шполянські мандрівники завітали в Національний музей-заповідник Миколи Васильовича Гоголя, який є частиною туристично-рекреаційного кластеру «Гоголівські місця на Полтавщині» та входить до Всеукраїнського туристичного маршруту «Гоголівські місця на Україні». Тут кожен зміг дізнатися про епоху, в якій жив письменник, а сидячи біля гроту, де, за прадавнім повір’ям, варто загадати бажання, яке обов’язково збудеться, кожен учасник незабутньої екскурсії пригадував подорож на Полтавщину, мріяв про щось своє, особливе, дороге. До речі, в одного шполянського туриста загадане біля гроту Гоголя бажання здійснилося одразу після повернення додому, але це вже інша історія…
Ірина КАЛАНДИРЕЦЬ, учитель української мови і літератури Шполянського НВК №3