Нещодавно у Драбівському районі на Черкащині загинули щонайменше 3 тисячі сімей бджіл. Незважаючи на те, що Україна посідає одне з провідних місць в світі з експорту меду та розвитку галузі бджільництва, ми маємо серйозну проблему. Йдеться про випадки загибелі бджіл через отруєння агрохімікатами та пилком рапсу. В народі кажуть: «Поки живе бджола — живе людство». Загальновідомо, що вживання меду, пилку, прополісу, маточного молочка та інших бджолопродуктів омолоджує організм, продовжує життя та лікує від багатьох хвороб. Проте, сьогодні домашня бджола потребує захисту, як на місцевому, так і на державному рівнях.
В різних частинах світу все частіше відмічають дивне явище: бджоли раптово покидають свої вулики й зникають у невідомому напрямку. Причину цього науковці так до кінця і не розгадали. Утім, найвірогідніше, комах відлякує діяльність людини, зокрема, — вплив опромінення від станцій мобільного зв’язку. Та, якщо це лише версія, то загибель бджіл через надмірне або неправильне застосування агрохімікатів на полях — реальність, яка не піддається сумніву.
Нині багато шкоди приносить бджільництву безконтрольне використання агропідприємствами, фермерами одноосіб-никами отрутохімікатів під час обробки сільськогосподарських культур. Це призводить до отруєння бджіл.
Згідно із чинним законодавством, юридичні особи, які застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, зобов'язані не пізніше ніж за три доби до початку обробки через засоби масової інформації попередити про це сільську (селищну) раду, пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані до десяти кілометрів від оброблюваних площ. При цьому повідомляється дата обробки, назва препарату, ступінь і строк дії токсичності препарату.
Якщо вже сталося отруєння бджіл, то необхідно запропонувати «горе-фермеру» відшкодувати завдані збитки добровільно. Якщо ж він не погодиться, то негайно слід починати процедуру зі збирання доказів. По-перше, треба звернутися до сільського голови з офіційною заявою про створення комісії для обстеження пасіки та обробленого отрутохімікатами поля і відбирання зразків для проведення дослідження. Комісія обстежує повністю всі бджолині сім'ї пасіки та робить висновок про повну чи часткову втрату бджіл, відбирає зразки підмору бджіл та рослин, які надсилаються до регіональних державних лабораторій ветеринарної медицини для проведення експертизи. Підтвердженням факту, що пасіка дійсно належить саме вам, у суді буде ветеринарно-санітарний паспорт пасіки з обов’язковими щорічними відмітками про кількість бджолиних сімей та їх стан. Інформацію про те, кому належить оброблене отрутохімікатами поле, якої воно площі, яка культура на полі посіяна та на якій відстані поле розміщене від пасіки, ви можете отримати у відділі Держземагенства у Шполянському районі, або у сільській чи міській раді. Доказами того, що господарство використовувало для обробки сільськогосподарських угідь той чи інший препарат, слугує журнал обліку пестицидів та біопрепаратів цього підприємства. Крім того, використання хімічних препаратів без дозволу санітарно-епідеміологічної станції (СЕС) тягне за собою адміністративну відповідальність, тому ви можете звернутися до районної СЕС із заявою про перевірку законності використання агрофірмою того чи іншого препарату. Доказами завданої шкоди є довідка районної зареєстрованої пасічницької організації про вартість бджіл та продуктів бджільництва, а також довідка про те, скільки ви могли б отримати від бджіл, якби вони не загинули. Після збору всіх необхідних документів подається позовна заява до суду. За порушення законодавства в галузі бджільництва тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відпо-відальність згідно з законами України.
Важливо також, щоб самі пасічники дотримувалися встановлених правил. Так, вони повинні мати ветеринарно-санітарний паспорт пасіки У ветеринарно-санітарному паспорті обов’язково повинна міститись інформація (не пізніше ніж за шість останніх місяців) щодо характеристики пасіки, її ветеринарно-санітарного стану, епізоотичного благополуччя, лабораторних досліджень і лікувально-профілактичних заходів. Також доказом того, що ви є власником пасіки, слугує довідка з сільської ради із зазначенням точної адреси та кількості бджолиних сімей, а у випадку кочівлі — там, де вулики встановлені на час кочівлі. Керівників сільгосппідприємств треба письмово повідомити, що на їхніх землях або поруч з ними розташована пасіка. Тоді, під час виникнення спірних ситуацій, вони не зможуть стверджувати, що не знали про наявність бджіл. Якщо ж отруєння комах все ж сталося, необхідно негайно створити комісію для засвідчення факту загибелі бджіл й відбору проб на аналіз та протягом 24 годин доставити ці проби до відповідної лабораторії.
Дотримуйтесь встановлених правил, і ми всі вбережемо людство.
Володимир ОВЧАРЕНКО, головний державний ветеринарнирй інспектор району.