Одна з найбільш вразливих і водночас найбільш невидимих соціальних груп у нашій країні — матері-одиначки. Найчастіше цю групу просто ігнорують: їхньої скрути не помічає суспільство, їх може просто не існувати для закону.
Журналісти «Шполяночки» поспілкувалися із жінками-одиначками, аби дізнатися, як їм вдається виховувати дітей без будь-якої сторонньої допомоги, як навчилися виконувати "чоловічу" роботу та на чому доводиться економити.
Водночас жінки навідріз відмовилися називати свої імена і не оприлюднювати фото з дітьми, адже остерігаються, аби не натрапити на осуд.
Марина - мати трьох дітей. Вона давно у статусі “самотня”. Жінка розповідає, що нарешті оформила пільги, як малозабезпечена, аби хоча б не платити за харчування у школі.
Марина розлучена, підтримки батьків не має, тяжко хворіє мати за якою потрібен цілодобовий догляд і виховує трьох доньок, найменша немовля, якій немає і півроку.
“Навчилася самостійно робити частину чоловічої роботи, аж до рубання дров, — каже Марина. — Я настільки звикла сподіватися лише на себе, що навіть, якщо хтось і підтримає — мені стає дивним”.
Марина каже, що суспільство не звертає уваги на таких жінок, не замислюючись над тим, як їм важко. Багато з них економлять кошти на собі, відкладають, аби здати внески у батьківські комітети школи, як всі діти. А ще потрібно купити дітям одяг, канцтовари, за потреби книги для навчання та інше.
“Зазвичай, у таких жінок діти чисті і нормально одягнені, не вирізняються серед інших. Тому всі сприймають, що мати все може, адже лише у батьків, які зловживають або неблагополучних родин діти помітні і таким легше оформити пільги”, — розповідає жінка.
Ніхто навіть не здогадується, як самотнім матерям доводиться викручуватися і прилаштовуватися. А ось невчасно викошена трава біля двору одразу впадає в око сусідам, черговий привід попліткувати, хто як господарює.
“Кошти, які можу зекономити, використовую, щоб оплатити послуги вивезення сміття і відходів із двору. Звісно, систематично робити це не виходить, адже не маю власного автомобіля і матеріальної підтримки з боку рідних теж нема, так склалось життя, тож постійно платити і наймати працівників, щоб виконувати чоловічу роботу теж не можу”, — підсумувала Марина.
Про те, як взимку відкидає сніг і трохи навчилась лагодити сантехніку розповідає інша мама-одиначка Валентина, яка виховує двох дітей.
"Дуже добре в пригоді стає інтернет, вводиш запит і можна отримати відповідь, як у декілька способів почистити забитий сифон у ванній кімнаті чи кухні, - каже Валентина. - Звісно, процедура не із приємних для будь-якої господині. Зазвичай все ламається, коли сімейний бюджет на нулі, а залишки коштів розраховані на хліб та деякі продукти до зарплати. Тож починаєш пробувати, трохи допомагають діти, як піднеси-подай (ред. - сміється), так разом робимо, що можемо", — розповідає пані Валентина.
Жінка так само, як і Марина зазначає, що суспільство дійсно не помічає проблем матерів-одиначок. Навпаки, можуть ще й повчати прикладом наших бабусь, мовляв тоді жінки і не таке робили — мішки на собі носили, гори руками звертали і виховували більше п'яти дітей.
"Звісно, може раніше так і було, ніхто не заперечує. Є фактори, через які наші пращури мали краще здоров'я, але найбільше вражає, що осудливі речі говорять ті, хто і близько не відчував подібної проблеми, хто тяжко не хворів, або не пережив втрату близької людини чи її хворобу", — розповідає Валентина.
Особливої емпатії стосовно розуміння таких жінок немає і в трудових колективах, хоча не у всіх, зауважує шполянка.
"Наприклад, жінці-одиначці набагато складніше удосконалювати професійний розвиток, підніматись кар'єрними сходами. Бо на навчання у неї просто не вистачає часу. І оплатити навчальні курси така жінка собі не дозволить. Все, що заощаджує на собі - віддає дітям, аби вони не відрізнялись від інших. Додам, що булінг у школах відчувається, хоча педколективи наразі активно ведуть з ним боротьбу. Діти продовжують між собою мірятися кращими телефонами, планшетами і т.д".
Також матерям-одиначкам доводиться економити і на власному здоров'ї.
"Крім перешкод у саморозвитку, жінки-одиначки швидше опиняються у зоні ризику проблем зі здоров'ям, адже заощаджують на власному лікуванні через брак коштів. Частіше обходяться знеболювальними пігулками, щоб натомість діагностувати захворювання", — зазначає Валентина.
За словами Валентини, самотні представниці прекрасної статі морально стійкіші, витриваліші у стресових ситуаціях — адже джерелом натхнення є їх власні діти і сподівання лише на саму себе.
Про статус одиноких матерів і їх соціальну підтримку прокоментувала начальниця відділу соціального захисту населення та охорони здоров'я Шполянської міської ради Олена Фарштейн.
За словами фахівчині, з боку правової бази соціального захисту і допомоги сім'ям з дітьми, одинокі матері — це категорія жінок, які у свідоцтві про народження своєї дитини вносять відомості про батька зі слів матері (відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України). У трудовому кодексі одинокі мами мають право на додаткову соціальну відпустку, водночас до категорії одиноких мам включаються вдови, розлучені жінки, які виховують дитину/дітей без участі батька.
Окремого обліку громадянок зі статусом "одинока мама" управління соціального захисту населення у громаді не веде, адже багато матусь випадають із цієї категорії, так як не отримують матеріальних допомог на дітей. Відповідно до закону, допомога рахується по доходам мами і має певні обмеження. Якщо доходи жінки трохи вищі вона не отримує її, хоч і є одинокою мамою дитини, або діток до 18-ти років.
Тож на рівні громади зробити статистику одиноких мам дуже важко, серед категорії пільговиків, самотніх мам неможливо відслідкувати. Крім того, якщо жінка не має офіційного працевлаштування, немає сплати єдиного соціального внеску (ЄСВ), і хоч вона одинока — соціальна допомога не нараховується, фахівці не можуть вирахувати офіційні тримісячні доходи.
Олена Юріївна розповіла, що раніше у законодавстві України для жінок із категорії "одиноких матерів" не враховували доходи матері. Жінки отримували матеріальну допомогу від держави відповідно до статусу. Тож фахівцям було легше вести облік категорії пільговиків мам-одиначок.
Орієнтовно 10 років тому відбулися зміни у законодавстві і умови отримання матеріальної допомоги для мам-одиначок теж змінились. Почали враховувати доходи, офіційне працевлаштування жінки і сплату нею ЄСВ. Вимоги до виплат стали подібними до виплат малозабезпеченим сім'ям. Тому визначити статистику самотніх мам зараз важче.
Також Олена Юріївна зазначила, що раніше багато сімей, а саме до змін у законодавстві, не добросовісно використовували державні пільги. Наприклад, не оформляли офіційний шлюб, не вказували батьківство у свідоцтвах про народження, водночас разом проживали і виховували діток, і один із батьків отримував допомогу за статусом "одинока/одинокий" або інший вид пільг. Ситуація докорінно змінилась у час війни. Чоловіки масово почали ставати офіційними батьками, визнавати батьківство у багатодітних родинах тощо.
Втім, загальна картина підтримки від держави українських "мам-одиначок" залишається не надто втішною, вони можуть розраховувати на допомогу лише тоді, коли живуть далеко за межею бідності.