Ще якийсь десяток років тому ніхто з батьків і не задумувався над тим, що у дитини може підвищуватись «ацетон». Сьогодні ж мало не кожна друга-третя родина стикається з таким явищем у своїх дітей. Про те, що це за захворювання ― ацетонемічний синдром, як розпізнати його перші прояви та як запобігти, ми поговоримо з районним педіатром Надією БУЛЬДОЮ.
― Надіє Василівно, розкажіть, будь ласка, що це за хвороба, кого вона може вражати?
― Ацетонемічний синдром у дітей, який часто називають недіабетичним кетоацидозом або ацетонемічною блювотою, вперше описаний у 1882 році. В нашому регіоні його почали реєструвати наприкінці 80-х років минулого століття. На це захворювання страждають переважно діти 6—7 років (з 11—13 років частота його значно зменшується) з нервово- артритичною конституцією. Батьки таких дітей часто скаржаться на поганий апетит, підвищену нервову та емоційну збудливість, відставання у масі тіла. Згодом у цих дітей з’являються болі у животі, суглобах, непереносимість запахів, алергічні реакції на укуси комах, іноді стійке підвищення температури тіла до 37,0—37,5°С. Але при цьому ці діти допитливі, мають гарну пам’ять, починають рано говорити і в нервово-психічному розвитку випереджають ровесників.
― А що спричиняє виникнення ацетонемічного синдрому?
― Виникає він при порушенні обмінних процесів в організмі і зумовлений накопиченням кетонових сполук в крові дитини. Для росту і розвитку дитячого організму необхідна енергія, джерелом якої є вуглеводи, які при надходженні в організм з їжею, розщеплюються на глюкозу та воду. При стресах чи хворобах виділяється багато гормонів, які активно розчеплюють вуглеводи, внаслідок чого виникає їх дефіцит. Включається механізм синтезу глюкози з жирів, а в тяжких випадках ― і з білків. При цьому утворюються проміжні продукти ― кетонові сполуки, концентрація яких при АС значно зростає. Вони потрапляють у кров, розносяться по всьому організмові, токсично діють на мозок, нирки, печінку, підшлункову залозу.
― Як в домашніх умовах батькам розпізнати це захворювання?
― Розрізняють первинні та вторинні ацетонемічні стани.
Причиною первинного кетоацедозу є спадкова нестача ферментів обміну пуринів. Причиною вторинних ацетонемічних станів є накопичення кетонових сполук, на фоні різноманітних захворювань: ГРВІ, розладів кишечника, високої температури тіла, післяопераційних станів.
Дитина стає неспокійною, відмовляється від їжі, пиття, з’являється специфічний так званий фруктовий запах «прілих яблук». Згодом ― блювота, яка значно погіршує стан і може перерости в багаторазову. В дитини учащається дихання, підвищується температура тіла. Оскільки вона відмовляється від пиття, виникає зневоднення організму, уріджується сечовиділення, а значить і змен шується виділення кетонових сполук цим шляхом. Неспокій дитини змінюється млявістю, сонливістю, можуть з’явитися і судоми, тоді дитина впадає в кому.
Батькам необхідно знати, що запах «ацетону» може з’являтися і при таких серйозних захво- рюваннях, як цукровий діабет, тиреотоксикоз, черепно-мозкова травма, токсичне враження пе- чінки та інших.
Тому при виявленні запаху слід звернутися по медичну допомогу до лікаря, бо лише він зможе вияснити первинний це синдром чи вторинний, оскільки тактика лікування принципово різна.
В домашніх умовах батьки можуть провести експрес- діагностику за допомогою діагностичних смужок (тестів), які продаються в аптеках. Смужку необхідно опустити в сечу дитини і визначити рівень кетонових сполук (від одного + до чотирьох ++++).
― І що робити, якщо тест показав наявність ацетону в сечі дитини, наприклад, три плюси?
― Три плюси відповідають підвищенню кетонових сполук в крові в 400 разів. Чотири плюси — в 600 разів, це потребує негайної госпіталізації в стаціонарне відділення,.
― А які наслідки можуть бути при несвоєчасному зверненні до лікаря?
― При тяжкому ацетонемічному кризі зволікання може призвести до пошкодження головного мозку, розвитку судом та коми.
― Чи можливе лікування такого стану в домашніх умовах?
― В більшості випадків при своєчасному зверненні до лікаря та за наявності «+» або «++» кетонових тіл в сечі лікування можливе і в домашніх умовах. Дитину слід «відпоювати» та дотримуватися дієти.
Для цього можна використовувати розчин регідрону, негазовані лужні мінеральні води «Боржомі», «Лужанська», «Поляна квасова», відвар сухофруктів та морси. Пити слід невеликими порціями, щоб не спровокувати блювоти.
Також необхідно дотримуватися дієти. Заборонено вживати бульйони, м’ясо молодих тварин та птахів, субпродукти (печінку, мозок, нирки), копчені продукти, помідори (в деяких випадках шпинат), щавель, какао, чорний чай, газовані солодкі напої, здобу, сметану, ківі та продукти, що містять консерванти.
Дозволено їсти супи на овочевому відварі, молоко, молочнокислі продукти, гречану, вівсяну, пшеничну, кукурудзяну каші, свіжі овочі, морси, узвар із сухофруктів.
― Яких профілактичних заходів дотримуватися, щоб уникнути цього синдрому?
― Дітям з первинним АС необхідно дотримуватися постійного режиму: достатньо перебувати на свіжому повітрі. Фізичні і особливо психічні навантаження повинні бути дозованими, скоротити перегляд телепередач до 1—1,5 годин на добу. До 6-ти років дітям за комп’ютером взагалі не рекомендовано перебувати. Обов’язковими є водні процедури, тривалість сну не менше 8 годин на добу. Їсти слід невеликими порціями через 3 години. Крім того, щорічно перевіряти рівень цукру в крові, проводити діагностичні дослідження.
Розмовляла Лариса БАЧИНСЬКА.