Закон як дишло

Normal
0

false
false
false

RU
X-NONE
X-NONE

/* Style Definitions */
table.MsoNormalTable
{mso-style-name:"Обычная таблица";
mso-tstyle-rowband-size:0;
mso-tstyle-colband-size:0;
mso-style-noshow:yes;
mso-style-priority:99;
mso-style-parent:"";
mso-padding-alt:0cm 5.4pt 0cm 5.4pt;
mso-para-margin-top:0cm;
mso-para-margin-right:0cm;
mso-para-margin-bottom:10.0pt;
mso-para-margin-left:0cm;
line-height:115%;
mso-pagination:widow-orphan;
font-size:11.0pt;
font-family:"Times New Roman","serif";}

До редакції надійшов лист жителя Шполи Анатолія Кваші, у якому він прагне розповісти про довгу і марудну тяганину з оформленням документації на земельні паї жителями села Сердегівка, які переважно мають вже поважний вік. Це єдине село в Шполянському районі, де пайовики залишилися без документів на власну землю.

«Люди систематично отримували плату за земельні паї, дякуючи орендарям, пише Анатолій Григорович. — Мали на руках державні акти на земельні паї і не підозрювали, що вони  втратили юридичну силу. При загадкових обставинах в усіх інстанціях одночасно зникла технічна документація на землі села Сердегівка, на підставі якої і видавалися  акти. До цього часу ніхто ще не дав відповіді, хто і з якою метою це зробив. Враховуючи переважно літній вік жителів села, вирішили з товаришем допомогти і їм, і собі вирішити згадану проблему. Поспілкувались із сільським головою, яка бідкалася про те, що вже не один рік справу не можна зрушити з місця. Домовилися об’єднати зусилля. Статус пенсіонерів неабияк допомагав нам не прогинатись перед чиновниками. Поки ходили по офісах, минали дні та роки. Ми зрозуміли, що порядок у земельних питаннях нікому не потрібен, а проблема, яка не підкріплена матеріальним стимулом, не має перспективи у вирішенні. А про який стимул від пенсіонерів може йти мова ? Тиснули на справедливість, посилались на закони, на трудові заслуги людей. Звертались в усі установи, які тільки є, лиш у «папи Римського» не були. Але почувалися скрізь «білими воронами». Коли ми знову з’являлися в райдержадміністрації, там бралися за голову — куди ще вони написали, мовляв… Маємо цілу кіпу листів-відповідей, переписку з різними інстанціями, яка свідчить, скільки ми оббили порогів та витратили зусиль, щоб захистити свої законні права! ся без документів на власну землю.мають вже похилий вік.ину Сільському голові було набагато важче, її обтяжувала залежність. У селі натякали: «Ми тебе вибрали! Ти зобов’язана!» Районній владі теж зобов’язана. Дехто так і казав: «Не сунь свого носа!» Отак, танцюючи між кількома вогнями, довершувала справу. Усього й не напишеш та й не потрібно. Дякуючи сільському голові села Сердегівка Людмилі Зеленько, Миколі Голобору і мені (навіть не бачу підстав червоніти!), депутату районної ради Володимиру Шорубалку, який оформляв депутатські запити з даного питання, та багатьом іншим, наші земляки таки лишилися  із законним майном …»

Про те,як вдалося вирішити багаторічну людську проблему, «Ш+» запитала у сільського голови села Сердегівка Людмили Зеленько. Подаємо її коментар:

— Справді, вирішення цієї проблеми тривало не один рік, потрібно було діяти вкрай наполегливо, щоб допомогти жителям села. Справа в тому, що сердегівці найперші оформили державні акти на паї, які з  2000 року  були в них на руках, але без кадастрового номера, тобто старого зразка. Так  минуло чимало років, поки не виникла проблема під час переоформлення спадщини. Тоді з’ясувалося, що у ДЗК була втрачена технічна документація на земельні паї  Сердегівки, яку передали до державної установи  на збереження, і крайнього та винного не вдалося знайти. Потрібно було заново оформляти державні акти на кожен пай, а це значні  грошові витрати. Людей це обурило, адже не вони ж винні у тому, що сталося, і виходить їм вдруге треба платити за те,  що вже колись заплатили. Але, дякуючи нашому орендарю, який обробляє землі  з 2010 року, Група компаній «ЛНЗ» в особі голови наглядової ради Кравченка Дмитра Вікторовича, сьогодні на руки кожному пайовику (а їх 218 осіб) видано державний акт, за оформлення якого сплачено ГК «ЛНЗ» в рахунок соціальної угоди за минулий рік  30 тис. грн., у нинішньому році — 38 тис. грн.  Громада Сердегівки щиро вдячна нашому орендарю за розуміння і турботу про селян.