Законопроект про освіту: що чекає на педагогів та школярів?

  Верховна Рада ухвалила законопроект “Про освіту” у другому читанні. За відповідне рішення проголосували 255 депутатів.

  Цей закон є рамковим законом, попередній закон “Про освіту” був прийнятий у 1991 році.

  Він запроваджує 12-річне навчання, починаючи з 2018 року. Ті діти, які підуть у перший клас 1 вересня 2018 року, будуть навчатися 12 років.

  Для всіх інших школярів тривалість навчання залишиться незмінним – 11 років.

  Збільшення років навчання потрібне для переходу від нинішньої школи знань до школи, де навчають їх використовувати на практиці (компетентнісне навчання)

  Школа буде розділена на початкову (1–4 класи), базову (5–9) та профільну – 10–12. Нова старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного спрямування.

  Закон надає більше автономії школам. Директор школи  обиратиметься на конкурсі та призначатися терміном на 6 років з правом переобрання ще на один термін. Саме директор призначатиме собі заступників та прийматиме на роботу вчителів.

 Закон скасовує атестацію шкіл та інспекції управлінь освіти. Натомість передбачає іншу модель контролю за якістю освіти – створюється Державна служба якості освіти, яка проводитиме інституційний аудит шкіл. Це – єдиний плановий захід державного нагляду (контролю) над школою, який буде відбуватися один раз на 10 років.

  Головна мета такого аудиту – надати школі рекомендації щодо покращення навчального процесу.

  Закон дає багато можливостей підвищувати свою кваліфікацію вчителям – педагог має сам визначити, коли та де проходити підвищення кваліфікації.

  Закон лише говорить, що це має бути щорічно, і загальна кількість годин на таке підвищення кваліфікації протягом 5 років має бути не менше 150 годин.

  Крім того, запроваджується добровільна сертифікація вчителів, після проходження якої вони можуть отримати 20% надбавку до посадового окладу.

  Закон дозволяє вчителям працювати за розробленими ними освітніми програмами або використовувати типову, що дає МОН, – все залежить від готовності вчителя включатися до цього процесу.

  Держава ж визначає очікувані результати на кожному етапі навчання учня (після кожного року навчання), а шлях досягнення цих результатів педагог може обирати сам, виходячи з талантів та потреб дітей.

  Закон також передбачає прозорість шкільних фінансів — навчальні заклади муситимуть публікувати всю інформацію про свої надходження на сайті школи чи засновника. Відтак батьки, вчителі та всі інші зацікавлені особи зможуть стежити за правильністю використання грошей.

  Чимало правок до законопроекту народні депутати вносили “з голосу”. Зокрема, депутати вирішили відновити норму, проголосовану в першому читанні, щодо мінімального розміру заробітної платні вчителів – вона має скласти 3 мінімальні заробітні платні, тобто 9 600 гривень (станом на зараз мінімальна заробітна платня складає 3 200 гривень).

  Нагадаємо, під час засідання депутати посперечались через статтю про мову, але таки дійшли до спільного варіанту відповідної статті, нардеп від партії Ляшка побачив у майбутній школі шлюбну агенцію. Також перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Олександр Співаковський на брифінгу заявив, що проект закону “Про освіту” врахував 1098 поправок — тобто 70% усіх запропонованих.

  Новий закон передбачає мінімальну зарплату вчителя чи вчительки в розмірі не менше 4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Тобто педагог найнижчої кваліфікаційної категорії може отримувати 6 736 гривень.

  Такого рівня оплати праці планується досягти до 2023 року. Проте наразі тривають перемовини й дебати щодо точного року впровадження такого рівня мінімальної зарплати.

  При цьому зберігаються всі надбавки, які були передбачені раніше.