“Збитки нерідко обліковуються десятками тисяч гривень”: як шполян дурять шахраї та що робити, аби не стати жертвою

Поки українці останні гроші віддають на армію, знаходяться ті, кому байдуже до всіх. Серед таких – шахраї. Вони телефонують і жахають, що в людини начебто вкрали гроші з картки, аби самим і вже по-справжньому відібрати заощадження. Або доводять до серцевих нападів матерів повідомленнями про їхніх дітей, які «потрапили в халепу».

«Шполяночка+» поспілкувалася з правоохоронцями, аби дізнатися, які є нові види шахрайств та як не потрапити на гачок до зловмисників.

Найчастіше аферисти шукають собі «заробіток» за допомогою чужих банківських карток або неіснуючих товарів.

– Дуже розповсюджені шахрайства з банківськими картками та оплатою товарів наперед, – пояснює начальник Шполянського районного управління поліції Віталій Купчин. – І, мушу сказати, що ці способи розширюються у геометричній прогресії. Злочинці йдуть вперед та вигадують все нові способи. Ми розробили пам’ятку для людей із описом найбільш поширених видів шахрайств, аби збільшити шанси вберегти громадян та їхні кошти. Попри всі застереження, шполяни все одно нерідко потрапляють на гачок до зловмисників. Навіть сьогодні звернулися потерпілі, в яких з картки зняли гроші. Це біда нині. Бо люди втрачають великі суми. Щотижня ми реєструємо по декілька таких звернень. Збитки, в межах одного потерпілого, нерідко обліковуються не тисячами, а десятками тисяч гривень.

Пошуки зловмисників – це справа не одного дня. Можуть піти тижні, перш ніж можна було хоча б дізнатися, хто отримав гроші. Варто зауважити, що пройдисвіти рідко користуються картками, які оформлені на них.

– Я не можу наполягати, аби шполяни не відправляли невідомим продавцям, наприклад, кошти як  передоплату, – продовжує Купчин. –  Та дуже багато шахрайств саме навколо цього. Купується якийсь товар, продавець просить внести частину коштів і зникає.   Відслідкувати потім транзакцію та знайти гроші нелегко. Технології дозволяють розшукати, але багато кропіткої роботи для правоохоронців. І ми її, звісно, виконуємо, але це займає не один тиждень. Це не просто зателефонувати і отримати необхідну інформацію. Потрібно відправляти багато запитів, і саме ці процедури забирають час.

Зловмисники колись навіть наткнулися і на начальника поліції. Звісно, їхній план провалився.

– Я теж жива людина і буває щось купую в інтернеті, – говорить поліцейський. – Та коли мова заходить за передплату, то відмовляюся від таких пропозицій. Оплачую по факту, коли товар прийшов. Відкрив, подивився, мене все влаштувало – гроші перерахував. Був випадок, що мене спробували надурити. Нібито хтось випадково переслав кошти, помилившись рахунком. Я одразу зрозумів, коли почув суть розмови, що на іншому кінці телефону зловмисники. Попередив співрозмовника, що в нього нічого не вийде і запропонував припинити свої шахрайські дії. Той, коли зрозумів, що його викрили, почав говорити не зовсім цензурні слова.

Навіть якщо злочинця піймають та притягнуть до відповідальності, це не гарантує, що втрачені кошти вдасться повернути. Нерідко махінаціями займаються ті, хто вже й так сидить у в’язниці. Тоді з такого злочинця взяти нічого.

Правоохоронці назвали кілька найбільш поширених видів шахрайств та як вберегти свої гроші.

Фейкові оголошення про оренду житла

Шахраї розміщують оголошення про оренду житла в безпечних місцях за привабливими цінами. Після перших усних домовленостей «орендодавець» просить аванс, як гарантію серйозності намірів клієнта. Після переведення грошей з вами обривають будь-який зв’язок та блокують у соцмережах.

Як не потрапити на гачок шахрая?

Не переказуйте оплату житла наперед. Розраховуйтесь за квартиру лише після того, як прибудете на місце і переконаєтесь, що вона наявна та готова до заселення.

Фейковий збір коштів на допомогу

Популярною є «схема» зі збору коштів на допомогу людям, які постраждали від російської агресії. Шахраї поширюють у соціальних мережах дописи від імені нібито постраждалих людей, виманюючи кошти у довірливих громадян. Також злочинці підроблюють сайти благодійних фондів та збирають гроші начебто на потреби ЗСУ.

Як не потрапити на гачок шахрая?

Перевіряйте правильність назв сайтів, на які переходите, та де вводите свої персональні дані. Не переходьте за посиланням, краще введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту, і лише тоді переходьте на вебресурс. Допомагайте армії та українцям, постраждалим від російської агресії, але використовуйте надійні джерела.

Шахрайства, пов’язані з покупками через інтернет

Низька ціна товару, значно нижча від конкурентів, необхідна повна або часткова передоплата. Продавець виставляє низьку ціну, але просить обов’язково передоплату, повну або часткову. Відмовляється від оплати у відділені служби доставлення. У таких випадках покупець, оплативши товар, його частину чи вартість доставлення, досить часто залишається ні з чим.

Як не потрапити на гачок шахрая?

Під час покупок в Інтернеті – передоплату вносьте тільки перевіреним продавцям, в інших випадках оплачуйте товар після отримання. Звертайте увагу на відгуки щодо продавця тих чи інших товарів або послуг. Не користуйтесь «сумнівними» Інтернет-сайтами.

Злочинці зараз дуже облюбували дурити на всьому, що стосується війни та потреб для військових. Нерідко у соцмережах можна побачити повідомлення, де ошукані жертви розповідають про конкретних людей, які обіцяли щось продати, отримали кошти і після цього зникли. Особливо часто таке стається із автівками. «Продавець» пропонує автомобіль і навіть обіцяє знижку для волонтерів, які хочуть її придбати для військових. Отримавши солідну суму передоплати – вимикає телефон.

Взагалі, шахраїв не зупиняє жодна мораль та співчуття. Нещодавно журналісту «Шполяночки+» зателефонували нібито зі служби безпеки банку та повідомили, що з рахунку знято кошти і необхідно перевірити реквізити, аби убезпечити залишок на банківській картці. Кореспондент, щоб перевірити реакцію шарлатанів, назвався військовим та пояснив, що на рахунку є близько 100 тисяч гривень. Вже згодом зізнався, що викрив їхній план.

«Вам зовсім байдуже, якби ви й справді ошукали військового?», – поцікавився журналіст.

«Так, а чому мене має це хвилювати? Знаєш, скільки ми таких обдурили? І будемо продовжувати. Ми з росії. Можемо тобі відправити подарунок у вигляді калібру», – відповів злочинець.

Хоча шахрай і назвався росіянином, перед цим він непогано спілкувався українською мовою.

Трапляються винахідники, які виманюють кошти у довірливих людей, прикриваючись відомим іменем. Так, нещодавно міський голова Шполи Сергій Кравченко розповів про спритників, що шукали довірливих жертв для нібито купівлі їхнього житла.

«Телефонували певним жителям громади з невідомого номера і представлялись міським головою Кравченком Сергієм Володимировичем та пропонували здійснити купівлю-продаж будинку чи квартири, які купую особисто я, або міська рада. Далі просили перерахувати кошти на їхню карту для оформлення документів стосовно продажу зазначеного майна. Таким чином правопорушники впливали на свідомість громадян, недобросовісно використали довіру до голови територіальної громади з метою викликати у потерпілих впевненість у вигідності передачі її майна правопорушнику. Про дані факти поліцію вже повідомили» – пояснював Кравченко.

І різноманітних схем для відбору грошей існує ще безліч. Правоохоронці не втомлюються пояснювати, що необхідно бути вкрай пильними, аби вберегти кошти. Вони не легко заробляються, щоб без роздумів віддавати їх незнайомцям.