Здоровий глузд чи забобони: шполяни про вакцинацію від COVID-19

З початку тижня у Шполянській громаді лабораторно підтверджено 146 нових випадків захворювання. 290 людей лікуються від коронавірусної інфекції, 12 пацієнтів у важкому стані у стаціонарі, одна людина– жінка працездатного віку - померла . Загальна завантаженість ліжок у медичних закладах області становить 44,9%. Сумна статистика ще і ще раз переконує нас у тому, що пандемія не дрімає, а медики - що вакцинація проти COVID-19 у поєднанні з дотриманням карантинних заходів – критично важлива для стримування пандемії.

«Шполяночка+» поцікавилась у шполян, що думають вони та як налаштовані щодо проведення щеплення проти смертельного вірусу.

Тема вакцинації від коронавірусу вже не один місяць є однією з тих, що найбільше обговорюють. Нові закони і постанови, які вводять обов’язкову вакцинацію для представників певних професій сприймаються неоднозначно. Науковці і лікарі запевняють, що вакцинація – це єдиний шлях побороти вірус. З іншого боку, противники вакцинації виступають категорично проти.

Ми поспілкувалися зі шполянами і запитали їх, як вони ставляться до вакцинації.

Наталія Коваль, начальник служби у справах дітей та соціального захисту населення Шполянської міської ради:

– Я не є науковцем – вірусологом, біологом, або інфекціоністом, щоб детально розумітися в природі та будові коронавірусу, його мутаціях та штамах. Я не є фахівцем-фармацевтом у створенні вакцин, щоб детально вивчити їхній склад та спосіб творення  для  прийняття рішення про вакцинацію. Тому я опираюсь на довіру до професійної думки медиків-науковців, історію боротьби людства з епідеміями, інформацію лікарів-практиків (тих, хто бачить наслідки ковіду в реальному часі щодня)  та власний життєвий досвід. Я вакцинувалась проти коронавірусу однією з перших, щойно в Україні стартувала вакцинація. Першу дозу AstraZeneca (індійська Covishield) отримала в березні, другу AstraZeneca (SKBio) – в червні, тобто понад чотири місяці тому. Почуваю себе добре і за необхідності погоджусь і на третю дозу, розумію що іншого способу збільшити шанс перехворіти без ускладнень та смерті ще не винайшли. Розумію, що як і в прикладі з поліомієлітом, необхідно виробити колективний імунітет.

Наразі наше суспільство сприймає вакцинацію від ковіду не однозначно, багато хто побоюється через те, що і хвороба і вакцини дуже нові, інші бояться побічних явищ – в соцмережах чого тільки не вичитаєш. Раджу тим, хто вагається,  виходити за межі фейсбуку і черпати інформацію з офіційних джерел, таких як сайти Всесвітньої організації охорони здоров'я, Міністерства охорони здоров'я та слухати думку медичних фахівців та лікарів. І пам’ятати про те, що щодня, завдячуючи медичним дослідженням, відкриттям  та винаходам, лікарі рятують чиїсь життя, в тому числі і ускладнення від ковіду».

Лариса Ляшенко, головна бухгалтерка:

– Я вакцинувалася в числі перших. Чому? В першу чергу, щоб захистити себе. Ставлення до вакцинації у мене позитивне, тому що тільки вакцинація може зупинити поширення вірусу.

Ярослав Коваленко, житель Шполи:

– Я вакцинований. Всі у сім’ї робили вакцинацію, і я також вирішив з ними. Я думаю, що вакцинація – це особиста справа  кожного. Не всі це розуміють, комусь погрожують звільненням. Це вже неправильно. Вакцинація важлива, але це не може бути примусово. Так само людина має вибір, лікуватися чи ні.

Інна Закревська, жителька Шполи:

– Я знала, що вакцинуватимуся, коли вдруге захворіла ковідом. Я розуміла, що третій раз уже не зможу. Я мама і донька, я відповідальна перед сім’єю. Я працюю з дітьми, є люди, з якими я постійно контактую, і я не хочу наражати їх на небезпеку. Через самоізоляцію, на якій я бувала стільки разів, я втратила вже багато часу, а скільки зустрічей і планів було зруйновано чи відмінено. І я хочу, щоб ми вже не носили маски, і для цього треба масова вакцинація. Завжди прошу не розповсюджувати інформацію з каналів незрозумілих «експертів». Також ще однією з причин для вакцинації я вважаю те, що якщо ти сам не попіклуєшся про себе, ніхто за тебе цього не зробить. Звертайтесь до своїх сімейних лікарів чи лікарів, яким довіряєте! Запитуйте, цікавтесь. 

Анна Дяченко, шполянка, студентка «Національної академії внутрішніх справ України» і Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини: 

– Я вакцинована. Нічого поганого у вакцинації не бачу, хіба що лише те, що потрібно вакцинуватися кожні пів року. Я не хворіла на ковід, тому вирішила перестрахуватися завчасно. Я знаю, що вакцинація повністю не захищає, але вона може вберегти від тяжкого перенесення хвороби. Вакцинація – це вибір кожного.

 Олександра Лісогор