У затінку біля сільської ради села Топильна, сидячи на лавці, розмовляють жителі села на життєві теми. Двоє з них — ветерани праці, колишні жниварі-передовики, механізатори місцевого колгоспу, котрі дивували земляків своїми ратними здобутками. Жнивна пора для них вважалася сенсом всього трудового життя, адже виклали потенціал сповна. Багато односельців пам’ятають ті гарячі жнивні літа, коли Андрій Федорович Мишалов та Іван Якович Мащенко мінялися по черзі першими місцями по збору врожаю.
У далеких 80-х роках минулого століття у місцевому колгоспі вирощували озиму пшеницю, зернову кукурудзу, ячмінь, горох, гречку, просо. Добрих результатів досягав на жнивному лані комбайновий екіпаж у складі Мишалова А.Ф., його помічника Гупала А.П., механізатора Колісника О.Д., водія Галасуна О.Н., який за найкращі показники по району на обмолоті ранніх зернових і зернобобових культур і за умовами соціалістичного змагання виборов почесне перше місце. При зобов’язанні намолотити 4620 ц зерна, екіпаж комбайном СК-5 намолотив 784 тонни збіжжя, виконавши сезонне завдання на 160% і забезпечивши середньоденний виробіток на комбайн, рівним 12 га. Цей колектив було нагороджено Почесною грамотою райвиконкому та туристичними путівками по країні, а комбайнеру Андрію Мишалову було надано ще й право на позачергове придбання автомашини «Жигулі». Під час нашої розмови з ним, сказав, що цим правом він тоді й не скористався, задорого було...
Повели мову про сьогодення, успіхи молодих продовжувачів аграрної справи. Досвідчені ветерани праці кажуть, що новітню техніку і сьогодні б освоїли.
— У наші дні жнива тривають до осені, а в нас тоді такий був девіз: «12 днів», — ділиться спогадами Андрій Федорович, який на різній сільськогосподарській техніці працював з 1962 по 2000 рік. — Спочатку було в колгоспі 8 комбайнів, потім — 12. Бригада наша -сильна. Ми ж не тільки комбайнери, в осінньо-зимовий час працювали на тракторах, яких було в нас три десятки, копали буряки восени. Нову техніку освоювали дуже швидко, бували на двотижневій перепідготовці.
Справді, хотілось завжди найбільше намолотити, такий вже був спортивний стимул у колишніх механізаторів-передовиків. Зажинки справляли в Шполі, організовувалися гучні святкові дійства з парадами комбайнерів. Нагадали, як чіплялись на комбайн «зірочки» — за кожні намолочені 75 т у день, а якщо намолочувалось більше, то давали 10 рублів. По закінченні жнив всі комбайни обліплені такими «зірочками», що неабияк піднімало дух.
— Працювали на совість, старалися викладатися на всю силу, — каже Іван Якович. — Навіть не через грамоти, просто віддавали свій потенціал на благо держави.
Згадують ветерани найврожайніші роки, коли пшениці родили такі, що й по голову можна було в них заховатися. Сорти «Аврора», «Кавказ» давали 90 ц з га, але була тверда, що дещо ускладнювало обмолот…
Хоча й перебувають давно славні ветерани-передовики на заслуженому відпочинку, але до суспільного життя не байдужі, обговорюють і нагальні загальнодержавні проблеми, хід воєнних дій на сході України.
— Оце б пішли , напевно, у партизани, якби довелось боронити свою територію! — каже Андрій Мишалов. Його товариш налаштований песимістичніше.
— А я вірю, що українському народові вдасться перемогти новітніх окупантів. Налагодиться все, а Путіну доведеться відповісти і за збитий літак, і за підтримку терористів, — впевнений Андрій Федорович.
А вдома ще чекає робота на присадибних ділянках та господах, адже попри поважний вік все ж не вгаває трудяща українська душа — тримають обоє домашніх тварин, вирощують овочі на городі. Дай Боже, нам гарного цьогорічного урожаю, шани людської як для молодих жниварів, так і для ветеранів праці, чий непохитний мужній дух передається від покоління до покоління. А головне, про що мріють усі — від малого до старого: щоб припинилася незвана війна на нашій землі, розпочався новий відлік часу в Україні — шлях оновлення і процвітання.
Спілкувалася Наталія ДАВИДЕНКО