У межах рубрики «Голоси зниклих» продовжують розповідати історії воїнів, яких щодня чекають удома рідні та близькі. Цього разу — розповідь про зниклого безвісти захисника Лєптєєва Сергія Михайловича, 1983 року народження.
Життєвий шлях воїна з дитинства був непростим: у п’ятирічному віці він залишився сиротою. Виховувався та навчався у Шполянській спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті, де сформувався його характер — витривалий, самостійний і загартований життєвими обставинами.
Згодом Сергій створив власну родину та проживав із нею в селі Кримки. Для рідних він був надійною опорою — турботливим чоловіком і батьком, людиною з почуттям гумору, яка вміла підтримати та підбадьорити навіть у складні моменти.
За словами близьких, Сергій Михайлович вирізнявся відповідальністю, справедливістю та принциповістю. Він переконано відстоював право кожної людини самостійно обирати власний життєвий шлях і прагнув передати ці цінності своєму синові Матвію, якого в родині лагідно називають «Бубочка».
Перед виконанням бойового завдання захисник залишив синові лист із батьківськими настановами. У ньому — слова підтримки, любові та віри в майбутнє, а також переконання, що після складних випробувань обов’язково настає світло.
За інформацією Шполянської міської ради