ЗМІНИТИ НЕ МОЖНА ЗАЛИШИТИ: чого чекати від реформи вітчизняної медицини?

Де саме варто поставити кому в заголовку, спробуємо розібратися.

Про те, що навздогін адміністративно-територіальній реформі слідує і медична реформа в Україні, громадяни, напевно, вже чули із різних джерел.

Не встигли згаснути емоції від жвавих обговорень процесу об’єднань територіальних громад, як нова хвиля державних нововведень і переформатувань знову охопила увагу суспільства. Цього разу — стосовно зміни системи охорони здоров’я, яка теж потребує детальних роз’яснень.

Ясна річ, що стара радянська система медицини, іменована системою Семашка, без перебільшень, віджила себе. Україна вже давно потребує переходу вітчизняної сфери охорони здоров’я на нові ефективні рейки, і нинішній уряд неодноразово називав це завдання головним пріоритетом.

Нещодавно у сусідній Звенигородці розгорілося занепокоєння щодо місцевої центральної районної лікарні, тож, не гаючи часу, і місцева влада, і громадськість взялися до рішучих дій: переконати вищих «держзакрійників» реформи, що госпітальний округ має бути створений на базі саме Звенигородської ЦРЛ.

Як повідомляють у Звенигородській райдержадміністрації, терміново була скликана нарада, на якій визначилися першочергові завдання із захисту і оборони медустанови: підготовлено звернення про виняткову доцільність з викладеними аргументами, яке було надіслане прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману, віце-прем’єр-міністру Геннадію Зубку, виконуючій обов’язки міністра охорони здоров’я Уляні Супрун, народному депутату України Валентинові Ничипоренку, головам Черкаської облдержадміністрації Юрію Ткаченку та обласної ради Олександру Вельбівцю, начальнику управління охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації Михайлу Лобасу та голові правління Українського фонду миру Людмилі Супрун.

Такі ж листи з проханням надання згоди та підтримки адресувалися головам районних рад і державних адміністрацій прилеглих до Звенигородського районів, в тому числі — Шполянської РДА та райради.

І у верхах звернули увагу на запит звенигородчан: за ініціативи голови обласної ради Олександра Вельбівця у Звенигородці провели нараду, в ході роботи якої взяли участь, окрім голови обласної ради, голови райдержадміністрацій та районних рад, головні лікарі та голови профспілкових організацій працівників медичної галузі Звенигородського, Шполянського, Катеринопільського, Городищенського, Лисянського районів і міста Ватутіне та депутати обласної ради від цих регіонів. А також начальник управління охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації Михайло Лобас, директор Черкаського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Черкаської обласної ради Владислав Свириденко, радник голови облдержадміністрації з медичних питань Ігор Фесун, голова профспілки медичних установ Черкащини Петро Шевченко.

Олександр Вельбівець назвав головною метою зустрічі спільне вироблення узгодженої позиції щодо формування на Черкащині госпітальних округів, щоб право та інтереси громад були враховані при реалізації реформи галузі охорони здоров’я.

Що ж пояснюють представники обласної влади? За інформацією Михайла Лобаса, в області мають бути утворені чотири госпітальні округи: з центрами у містах Золотоноша, Черкаси, Умань та Центральний у Звенигородці, до якого ввійдуть Звенигородський, Лисянський, Катеринопільський, Городищенський, Шполянський, Корсунь-Шевченківський райони та місто Ватутіне — із загальною кількістю обслуговуваного населення 237 тисяч осіб.

Кожний округ охоплюватиме кілька прилеглих районів та буде базовим, де надаватимуть допомогу більш високого рівня, котра потребуватиме серйозного лікарського втручання, а для цього необхідний висококваліфікований медичний персонал та відповідне обладнання.

Про дорогу медичну апаратуру береться подбати держава, як і про дороги, що з’єднуватимуть райони з госпітальним округом, щоб хворого змогли вчасно доправити до медичного закладу у визначені нормативами 60 хвилин.

При цьому всі лікарні в районах планують залишити та можливо перепрофілюють, персонал же не скорочуватимуть, розглядатимуться варіанти лише з тим же перепрофілюванням чи перенавчанням.

Запропонований розподіл округів стане реальністю лише після затвердження їх Міністерством охорони здоров’я.

У Звенигородці вважають, що створення у них сучасного медичного центру має стати першим кроком до об’єднання кількох районів у повіти. У перспективі це дає майже стовідсоткову надію, що в ході адміністративно-територіальної реформи Звенигородка стане центром однойменного повіту з усіма вигодами і преференціями.

Та це, виходячи з інтересів звенигородчан. А чим такі перспективи мають радувати шполян?

Хіба рівень Шполянської ЦРЛ не дозволяє, щоб організувати госпітальний округ на її базі та отримати шанси на «преференції», про які сподіваються у Звенигородці?

Голова Шполянської районної ради Олександр Кузуб, який разом із головним лікарем Шполянської ЦРЛ Василем Уманцем також узяв участь у звенигородській нараді, зустрівся з лідерами депутатських фракцій минулої п’ятниці в залі засідань райради, щоб донести інформацію про майбутні зміни у системі охорони здоров’я.

— Нині МОЗ впроваджує реформування системи охорони здоров’я в Україні, — розповів «Шполяночці+» Олександр Миколайович. — Постановою уряду №932 від 30 листопада затверджено порядок утворення госпітальних округів.

Це функціональне об’єднання закладів охорони здоров’я, розміщених на відповідній території, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню такої території.

У Звенигородці представники облдержадміністрації, які поки що готують проект госпітальних округів Черкащини, — пояснювали, чому саме цей райцентр обрано для зосередження госпітального округу — через географічне розташування, яке відповідає встановленим критеріям, прописаним у вищевказаній постанові Кабміну.

Але найголовніше, що потрібно донести до громадськості — те, що в жодному разі не йдеться про закриття Шполянської центральної районної лікарні.

Як зазначають фахівці, реформа передбачає гарантування своєчасного доступу населення до послуг вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги належної якості, а також ефективне використання бюджетних коштів.

Заклади охорони здоров’я, які надають вторинну медичну допомогу, функціонуватимуть відтепер в умовах управлінської та фінансової автономії та надання медичної допомоги в межах договорів про медичне обслуговування населення з головним розпорядником бюджетних коштів.

Отже, нинішній рік покаже, наскільки професійно здійснять свій задум державні реформатори, сподіваючись ліквідувати неефективне управління та вкорінену корупцію в секторі, та вирішити основні глибинні проблеми

Наталія СТОРЧАК
«Шполяночка+»