Днями від українського освітнього омбудсмена Сергія Горбачова стало відомо, що Зовнішнє незалежне оцінювання можуть скасувати. Пізніше побоювання щодо майбутнього ЗНО висловила ексрадниця міністра освіти Іванна Кобернік.
У парламенті на цю інформацію відреагували неоднозначно: заступниця голови політсили Слуга народу у Верховній Раді Євгенія Кравчук оприлюднила від імені фракції звернення про те, що скасування основної сесії ЗНО є неприпустимим, але згодом змінила свій допис у Фейсбуці і зазначила, що монобільшість обговорить свою позицію наступного тижня.
Радіо НВ дізналося у самого Сергія Горбачова про те, що насправді відбувається навколо ЗНО і чи дійсно його можуть скасувати.
– Які ознаки вказують на те, що ЗНО можуть скасувати?
– Я отримав інформацію про те, що на високому рівні розробляються документи, які можуть стати причиною скасування ЗНО. Ця інформація була настільки переконливою і надійшла від людей, яким я довіряю (тим більше, одночасно від кількох незалежних один від одного осіб), що я перевірив її ще й за своїми можливостями і вирішив оприлюднити, оскільки це дуже важливо. Досить давно циркулювали чутки і обережні заяви про таку можливість.
– Якими будуть наслідки, якщо скасують ЗНО?
– Найбільш очевидний і найбільш неприємний наслідок – це те, що можуть повернутися (не факт, але така можливість стане реальною) корупційні схеми зарахування до закладів вищої освіти. Можете просто використати хештег #РукиГетьВідЗНО, і за ним побачити якусь божевільну кількість дописів різних людей, які розповідають власні історії, історії своїх дітей, які могли стати студентами таких престижних і якісних українських університетів лише завдяки ЗНО.
А якщо буде скасована ця можливість доступу саме через ЗНО, то, звичайно, це буде величезною проблемою, якщо не трагедією, для багатьох обдарованих молодих людей в Україні, і це матиме дуже погані наслідки насамперед для абітурієнтів. Це буде мати погані наслідки для загальної атмосфери у суспільстві, оскільки ЗНО – це за фактом одна з найуспішніших реформ, яку здійснили в освіті, незважаючи на те, що ЗНО як будь-яка процедура вимагає вдосконалення, і про це ведуться дуже тривалі професійні розмови, це абсолютно очевидно. Я думаю, якщо це, не дай боже, станеться, тоді ми матимемо ще більші втрати розумних людей, які замість того, щоби вчитися в Україні, будуть відразу орієнтуватися на закордон, де і якість освіти може бути вищою, і немає корупції під час зарахування.
– Пробне ЗНО вже скасували, але дали можливість провести його онлайн. Чи буде можливість провести онлайн основну сесію?
– Я думаю, що навряд чи. Тут велика проблема в тому, що до повноцінного онлайн-тестування в режимі автентифікації, надійної верифікації користувача і надійного забезпечення академічної доброчесності наразі, наскільки я бачу, наша система не готова. Над цим треба працювати. Ну, наприклад, скільки у нас випускників мають цифровий підпис, щоби легалізувати свою участь в сесії? Яким чином забезпечити контроль, що перед монітором відповідає на завдання тестів саме та людина, яка значиться у списку? Там величезна купа проблем.
– Як тоді проводити ЗНО цього року?
– Цього року реальний варіант проведення ЗНО – це проведення в офлайн-форматі, але з додатковими заходами безпеки. До речі, одним з них могло би стати суттєве зменшення кількості учасників. А цього можна досягти дуже простим способом: видати наказ Міністерства освіти про те, що цього року через надзвичайну ситуацію ми звільняємо випускників від Державної підсумкової атестації, і вони вже в червні отримують документи про повну загальну середню освіту; а потім, коли це стане можливо, ті, хто планує вступати до закладів вищої освіти, пройдуть ЗНО. І тоді буде менше людей в аудиторіях, бо не всі ж планують вступати до закладів вищої освіти.
І цей варіант, на мій погляд, є найбільш прийнятним. І дуже шкода, що його відразу не запровадили, ще у травні. Сказали би чітко, що «ми у червні видаємо документи, а всі готуються до ЗНО в серпні», і це було би гарним рішенням, на мою думку, тому що дозволило би Українському центру оцінювання якості освіти в дуже швидкому, авральному режимі, але з достатнім часом переформатувати склад учасників в кожній аудиторії таким чином, щоби там було не по 15 осіб, як зараз, а, скажімо, по 10 учасників і двоє інструкторів.