Днями до редакції «Шполяночка+» завітав житель села Нова Ярославка Руслан Рудніченко, який утримує пасіку, де ще зовсім недавно мешкало 100 бджолосімей. На початку літа бджоли масово загинули від дій місцевого орендаря, який вносячи гербіциди на ріпак, потруїв чоловікові майже всіх бджіл. Від таких дій постраждали пасіки й інших бджолярів, які разом почали шукати правди по всіх інстанціях. Хто винен в отруєнні бджіл та хто компенсує пасічникам збитки, дізнавалась «Шполяночка+».
Горе-господарниками, за словами бджолярів виявились працівники СТОВ «Лан», які за поясненнями їх агронома банально не догледіли, що низом іще цвіте ріпак. Проте така недалекоглядність призвела до прямого порушення працівниками СТОВ «Лан» чинного законодавства та завдала збитків пасічникам на кількасот тисяч гривень.
— Згідно законодавства України керівництво орендаря земель в особі СТОВ «Лан» мало попередити всіх пасічників про внесення отрутохімікатів на свої поля, — розповідає Руслан Миколайович. — Однак вони цього чомусь не зробили. Як пояснює їхній агроном, він не догледів, що низом ріпак іще цвів. Через це лише у мене загинуло 100 бджолосімей та пропало 5 тонн меду. Уявляєте, скільки це коштує? Вартість однієї бджолосім’ї — 2000 грн, а 1 кг меду — 35 грн. Хто відповість за агрономічну помилку? Я звернувся телефоном до голови Шполянської райдержадміністрації Володимира Потапенка, аби запитати: хто ж мені і багатьом людям компенсує колосальні збитки? Але предметної розмови з Володимиром Миколайовичем так і не відбулося, бо він не хоче нічого чути, кладе слухавку.
Саме з причетністю до керівництва СТОВ «Лан» голови РДА пасічники пов’язують і пасивність відповідних контролюючих органів, яких вони викликали на поле зафіксувати подію.
— Викликали поліцію, яка приїхала, все сфотографувала, склала протокол та далі цих дій справа так і не пішла. Працівник ветлікарні взагалі зразу попередив, що складений ним акт ні в чому нам не допоможе, — продовжує розповідь Руслан Рудніченко.
Сам голова району Володимир Потапенко, коментуючи подію, наводить приклади й інших сіл, де гинули бджоли, а ситуації із СТОВ «Лан» називає провокаційною. На запитання ж щодо конкретної реакції райдержадміністрації на ці випадки — відповіді добитись так і не вдалось.
Проте, безправність, в якій опинились шполянські бджолярі, — не поодинока. Сьогодні, дійсно, по всій території України подібні випадки трапляються дуже часто. Руслан Рудніченко каже, що можливості довести в суді провину подібних «господарників» та відшкодувати втрати — мізерні.
Проаналізувавши рішення судів різних областей України про відшкодування завданої пасічникам шкоди, журналісти журналу «Пасіка» помітити, що пасічники вигравали менше половини справ, більшість судових рішень були винесені на користь фермерів.
Торік подібний резонанс уже мав місце на Шполянщині. У червні 2017 року масово загинули бджоли у Сигнаївці. Тоді всі місцеві бджолярі із сіл району згуртувалися та колективно зверталися до всіх органів влади за сприянням у вирішенні проблеми. Але жодного результату так і не дочекалися, як кажуть, поговорили-побалакали і квит. Як висновок — безкарність знову породила вседозволеність.
Що робити?
Юрист Роман Луп’як, який є дописувачем журналу «Пасіка», радить грамотно вибудовувати свій захист. За його словами, бджолярі мають негайно звернутися до сільського голови із офіційною заявою про створення комісії для обстеження пасіки та обробленого отрутохімікатами поля і відбирання зразків для проведення дослідження. До складу обстежувальної комісії щодо отруєння пасіки повинні входити лікар ветеринарної медицини, зоотехнік, агроном із захисту рослин, пасічник, представник виконкому місцевої влади. Бажано, щоб при обстеженні був присутній представник господарства, але якщо він відмовиться, то це ні на що не впливає. Комісія має обстежити повністю всі бджолині сім’ї пасіки та зробити висновок про повну чи часткову втрату бджіл та відібрати зразки підмору бджіл із складання відповідного акту. Після обстеження пасіки обов’язково потрібно оглянути поле, яке оброблялося і відібрати зразки рослин, про що також складається відповідний акт комісії. Зразки на експертизу відправляються за поданням лікаря ветеринарної медицини.
На стадії проведення експертизи дуже важливо, щоб спеціалісти, які будуть її проводити були попереджені керівником лабораторії чи експертної установи про кримінальну відповідальність за дачу завідома неправдивого висновку, оскільки в деяких випадках судом не приймається до уваги висновок експертизи, якщо експерти не були перед початком її проведення попереджені про кримінальну відповідальність. Якщо висновком експертизи буде доведено причинний зв’язок між обробкою поля та загибеллю бджіл, тоді сміливо можна звертатися до суду.
Підтвердженням факту, що пасіка дійсно належить саме вам в суді буде слугувати ветеринарно-санітарний паспорт пасіки із обов’язковим щорічними відмітками про кількість бджолиних сімей та їх стан.
Інформацію про те, кому належить оброблене отрутохімікатами поле, якої воно площі, яка культура на полі посіяна та на якій відстані поле знаходиться від пасіки ви можете отримати у відділі Держкомзему або також у місцевій сільській раді. Доказом того, що господарство використовувало для обробки сільськогосподарських угідь той чи інший препарат служить журнал обліку пестицидів та біопрепаратів даного підприємства, який має бути обов’язково. Доказом доведеності завданої шкоди може слугувати довідка відповідної обласної зареєстрованої пасічницької організації або відділу статистики про вартість бджіл та продуктів бджільництва, а також довідка про те, скільки ви могли б отримати від бджіл, якби вони не загинули.
При поданні до суду позовної заяви потрібно додати її копію та копії усіх доданих до заяви документів для відповідача. При поданні судової заяви також потрібно сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, але не менше ніж 214,60 гривні та не більше ніж 3219 гривень, детальнішу інформацію можна отримати в канцелярії суду під час подання позову. В судових засіданнях пасічники повинні підтримувати поданий ними позов та доводити свою правоту. Звичайно, можна також звернутися за допомогою до адвоката, якщо не впевнені, що зможете самі відстояти свої права, але це зайві витрати, які також до речі, можна стягнути з відповідача в разі задоволення позову.
Сергій ЗУБАТОВ
Руслан РУДНІЧЕНКО