З НАГОДИ ЮВІЛЕЮ
За вікном — сніжна зима, мороз малює на вікнах прекрасні малюнки, а холод пробирається навіть до будинків.
«Зігрівайтесь чаєм!», «Гріє кохання», — чується навкруги. Але я хочу змінити ці стереотипи, адже в такий холод може зігріти лише родинне тепло та любов, яка панує в рідному будинку.
З дитинства я звикла проводити вихідні та канікули в домі бабусі та дідуся, і мої маленькі братики не змінюють цій традиції. Я маю нині 17 років, але залюбки віддам перевагу провести вихідні не з друзями, а в цьому затишному будиночку, адже саме тут є людина, яка завжди зігріває своїм теплом, — це моя бабуся Світлана Павлівна Чумаченко. Вона — берегиня нашого сімейного вогнища.
Наскільки далеко сягають мої спогади про дитинство, бабуся завжди була зі мною. Ми часто грались, читали та весело проводили час.
Спостерігаючи за маленькими Михайликами, моїми братиками, я бачу, що вони люблять бабусю
не менше, ніж я. Що ж є причиною такої сильної любові? Бабуся, її характер, та нелегке життя, яке може навчити нас, менших, як потрібно йти по життю.
З підліткових років Світлана Павлівна почала працювати, щоб допомогти своїм батькам, братикам та сестричкам. Через це бабуся є для мене взірцем, адже вона віддала всю себе своїй родині, спочатку — батькам, пізніше — дітям та внукам. Бабуся завжди мріяла бути лікарем, щоб допомагати людям. На жаль, вона не змогла здійснити цю свою мрію, тому що на той час це коштувало дуже дорого. Та бабуся знає багато про хвороби, і, якщо хтось із сім’ї відчуває біль, ми відразу йдемо до неї — всі знають, що бабуся допоможе.
Не ставши лікарем, вона стала продавцем. Спочатку працювала в книжковому магазині, пізніше — у продуктовому. Вона завжди привітна і життєрадісна, ніколи ні на кого не підвищує голосу, а пояснює і допомагає у виборі.
Бабуся має багато знайомих в нашому місті, адже вона дружелюбна та ніколи не відмовляє у допомозі. А ще вона — вірний друг, який ніколи не зрадить. Коли я зустрічаю на вулиці когось, хто знає бабусю, вони завжди просять передати їй привіт, і додають, що Світлана Павлівна — це людина, якою варто пишатись.
А ми і пишаємось! Вся сім’я: чоловік, діти, внуки — немає нічого кращого, ніж мати таку бабусю. Люба наша бабусю, від імені всіх нас — вітаємо тебе з 60-им Днем народження! Спасибі тобі за життя, яке ти нам дала, за твою турботу і любов. За наше щасливе дитинство, за нашу юність і зрілість. За те, що завжди залишаєшся поруч, за те, що переживаєш все разом з нами. За твою життєву силу, за внутрішню красу, за добре серце і прекрасну душу, спасибі тобі за все це!
Будь щаслива і життєлюбна, радісна і весела! Довгих років життя тобі! Ми любимо тебе! З Днем народження, бабусю!
Олександра ЛІСОГОР.