Боротьба за кошти державного бюджету-2018 стартувала.
До проекту бюджету до першого читання депутати підготували 2289 поправок, які збільшували видатки країни на 1,4 трильйона гривень.
Неформально депутатські поправки до бюджету називають «хотєлками». Таку немилозвучну назву вони отримали через те, що парламентарі традиційно хочуть більше коштів, ніж може дозволити собі витратити держава, і не завжди їх ініціативи мають безкорисливий характер.
Депутати збільшили доходи на 10,6 млрд грн — до 887,64 млрд грн, видатки — на 36,2 млрд грн — до 984,3 млрд грн. З врахуванням запропонованих змін у дохідній та видатковій частині «діра» в бюджеті становить 25,65 млрд грн.
У видатковій частині виділяються декілька «вагомих» пропозицій. Депутати пропонують збільшити видатки Служби безпеки на 6,4 млрд грн. Передбачається збільшення видатків на підтримку шахт на 3 млрд грн. Парламентарів турбує стан вітчизняного кінематографу і вони наполягають на підтримці Національного центру Олександра Довженка — 1,89 млрд грн. Поропонується додатково виділити майже 10 млрд грн на дороги.
Крім цього, парламентарі пропонують зменшити на 5 млрд грн бюджет Фонду регіонального розвитку (ФРР). Цю суму вони пропонують перенаправити на субвенцію соціально-економічного розвитку для місцевих бюджетів. В чому відмінність? Насправді, і з субвенції, і з ФРР кошти витрачаються на розвиток територій. Однак у субвенції більше шансів бути профінансованою — вона виділяється із загального фонду держбюджету. А у ФРР, натомість, немає підтверджених реальними коштами джерел фінансування.
Так, бюджетний кодекс встановлює розмір ФРР на рівні 1% доходів загального фонду держбюджету, у 2017 році це близько 7,7 млрд грн, однак, за словами виконавчого директора Асоціації міст України Олександра Слобожана, дія цієї норми була призупинена цього року через дефіцит ресурсу.
Наразі основні джерела наповнення Фонду регіонального розвитку — це 1 млрд грн із загального фонду держбюджету, 2,5 млрд грн — за рахунок спецконфіскації. В останньому випадку йдеться про перерахування до бюджету корупційних коштів Януковича.
Що не так з місцевими бюджетами
Щодо основних бюджетних конфліктів, то вони стосувались фінансових відносин державного бюджету з місцевими. Уряд продовжує практику «спуску» додаткових повноважень на місцевий рівень. Міста принципово проти. Де пролягли лінії конфлікту під час засідання комітету?
Перша — це передача функцій з фінансування комунальних пільг місцевим бюджетам. Зараз пільги фінансуються за рахунок субвенції із держбюджету. Мінфін пропонує, щоб міста їх фінансували за власний рахунок.
За розрахунками Асоціації міст, ціна питання — 7 млрд грн. В асоціації попереджують, що передача цих видатків може розбалансувати місцеві бюджети і призведе до того, що українці просто не зможуть скористатися пільгами, адже якщо у міст не буде коштів, вони просто не фінансуватимуть пільги.
Друга — передача фінансування вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації на баланс місцевих бюджетів. Тут конфлікт схожий: хто фінансуватиме ці ВНЗ. За передачу цих зобов’язань на рівень областей та вирішення питання з фінансування цих закладів виступають кілька десятків депутатів.
Третя — законопроектом пропонується збільшити відсоток вилучення коштів з місцевих бюджетів через реверсну дотацію з 50 до 80%. Реверсна дотація — це кошти, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів. Її розмір залежить від того, який у міста індекс податкової спроможності. Зміна відсотку, який міста повинні перераховувати бюджету, може знизити мотивацію громад нарощувати доходи і загальмує темпи розвитку локальних економік.
Четверта — це розмір медичної та освітньої субвенцій для місцевих бюджетів. Як відомо, раніше парламент ухвалив медичну та освітню реформу. Вони кардинально змінюють підходи до фінансування цих галузей за рахунок держави.
Так, у сфері охорони здоров’я з’явиться новий орган — Національна Рада здоров'я. Саме вона визначатиме розмір державного фінансування лікарень за принципом «гроші ходять за пацієнтом».
Реформа про освіту передбачає видатки бюджету на сферу на рівні 7% ВВП і поетапне підвищення окладу педагогічним працівникам до 2023 року.
За розрахунками Асоціації міст, з врахування реформ коштів закладено недостатньо. Обсяг освітньої субвенції запланований у розмірі 61,2 млрд грн (зростання на 16,5% в порівнянні з цим роком), хоча зарплати для педагогічних працівників планується підвищити на 25%. Щодо медичної субвенції, то вже зараз сфера недофінансована на 30%, існує заборгованість з виплати зарплати.
Зважаючи на ці фактори, за розрахунками асоціації, освітня субвенція недофінансована на 4,5 млрд. грн., медична — на 7 млрд грн.
Найзапекліші бої — попереду
У неформальних розмовах депутати обіцяють: усе найцікавіше — попереду. Адже на етапі підготовки до першого читання уряд ще зберігає певний вплив на те, що відбувається з бюджетом. На етапі другого читання баланс сил змінюється. Депутати міцнішають. Протистояння посилюється.
«Українська правда»