Чи увійде реформа в історію як вдалий і успішний проект?

Будувати громадянське суспільство, іншого шляху немає

Вирішення численних проблем фінансового, організаційного, методичного, юридичного супро­воду процесу децентралізації в Україні вкрай необхідне. Без цьо­го не реалізується жодна рефор­ма.

Після реформи повинне за­панувати справжнє народов­ладдя, думка громади має бути визначальною, забути практику нав’язування «верхами» «ни­зам», що і як робити. Бо саме так і відбувається всі ці 24 роки — влада вигадує власні правила і змушує громадян грати за ними. Натомість має бути партнерство влади з громадськістю.

А які ж можна перейняти моделі з інших країн? Рефор­ма з децентралізації, яка по­чалася у Польщі 25 років тому, вдосконалюється й до сьогодні. Основний акцент — на підвищенні ролі громадськості у формуванні органів влади. Цікавим є досвід бюджетної децентралізації у Молдові — із нещодавніми змінами у бюджетній політиці цієї країни громади отримали реальні стимули більше заробляти і раціональніше витрачати заро­блене.

Реформування — процес важкий. Він потребує зважуван­ня кожного кроку. Успіх країни залежить від введення прямої демократії, коли кожна людина вирішує питання життя своєї дер­жави.

І слід визнати, що в Україні панує високий рівень безробіття, а навчальні заклади випускають фахівців, яких не потребує ринок. Тож навчальна система повинна змінитися так, щоб надавала гро­мадянам можливість у майбутньому заробляти.

Забути про будь-які дії всупереч громадськості

Нерідко у нас складається ситуація, коли народ говорить одне, а влада робить зовсім інше. Як, наприклад, із золотоніськими «курниками», проти яких бастує громада, але підтримки влади майже не знаходить. У Швейцарії таке, наприклад, навіть неможливо уя­вити, там усі проблеми громада вирішує між собою, а влада втручається, тільки якщо б «курник» прагнув побудувати хтось з іншої держави. І за 10—15 хви­лин ці іноземці будуть нейтралізовані поліцією. Але колись, років з 8 тому, у Шполі громадськість перемогла підприємця, котрий хотів побудувати за­правку біля меблевої фабрики, поряд зі школою. Проводилися розширені засідання Громадської ради при райдержадміністрації та громадські слу­хання, в результаті чого погодження від цього дорадчого органу забудовник не отримав. А без нього справа далі не пішла. Потім закони змінилися і такі по­годження перестали вимагати перед видачею всіх дозволів на будівництво. І дарма. Бо з людьми перестали раху­ватися.

Права надати громаді

Для цього потрібно передати пере­важну частину повноважень на місця, закріпити за місцевими бюджетами не менше 50% загальнодержав­них податків (що важливо!). А ще необхідно постійно роз’яснювати населенню весь хід реформи та не допустити проведення окре­мих етапів децентралізації під адміністративним примусом та в жорстких часових обмеженнях.

Екс-президент Грузії, а нині — голова Одеської облдержадміністрації Михаїл Саакашвілі неодноразово зауважував, що впровадження реформ в Україні можливе винятково під тиском суспільства. «Сама структура української влади не дозволяє, навіть маючи політичну волю, її швидко реалізовувати. Проблема в тому, що чиновник думає, що працюватиме вічно, незважаючи на зміну влади, проведені Майда­ни. По-друге, бюрократ не вбачає своєю функцією обслуговування громадян», — ця заява Саакашвілі прозвучала на конференції «Роз­виток і державна підтримка МСП: реальний стан, політичні декларації та законодавче забезпе­чення».

Ще маємо загрозливу ситуацію, коли термін «громада» як жителі, об’єднані спільною власністю, підмінюється терміном «громада» як адміністративно-територіальна одиниця. А з боку українського політикуму відбуваються ініціативи, завдяки яким зміна системи органів влади може бути підмінена простою зміною облич у надалі не ефективних антинародних органах влади. Важливо упередити грома­ди від того, щоб воля більшості громади не була проігнорована і боротьба за повернення ринків, землі, лісів та водних об’єктів у власність територіальних громад, формування реальних бюджетів громад залишилася лише теоре­тично на папері.

Наталія СТОРЧАК.