Будувати громадянське суспільство, іншого шляху немає
Вирішення численних проблем фінансового, організаційного, методичного, юридичного супроводу процесу децентралізації в Україні вкрай необхідне. Без цього не реалізується жодна реформа.
Після реформи повинне запанувати справжнє народовладдя, думка громади має бути визначальною, забути практику нав’язування «верхами» «низам», що і як робити. Бо саме так і відбувається всі ці 24 роки — влада вигадує власні правила і змушує громадян грати за ними. Натомість має бути партнерство влади з громадськістю.
А які ж можна перейняти моделі з інших країн? Реформа з децентралізації, яка почалася у Польщі 25 років тому, вдосконалюється й до сьогодні. Основний акцент — на підвищенні ролі громадськості у формуванні органів влади. Цікавим є досвід бюджетної децентралізації у Молдові — із нещодавніми змінами у бюджетній політиці цієї країни громади отримали реальні стимули більше заробляти і раціональніше витрачати зароблене.
Реформування — процес важкий. Він потребує зважування кожного кроку. Успіх країни залежить від введення прямої демократії, коли кожна людина вирішує питання життя своєї держави.
І слід визнати, що в Україні панує високий рівень безробіття, а навчальні заклади випускають фахівців, яких не потребує ринок. Тож навчальна система повинна змінитися так, щоб надавала громадянам можливість у майбутньому заробляти.
Забути про будь-які дії всупереч громадськості
Нерідко у нас складається ситуація, коли народ говорить одне, а влада робить зовсім інше. Як, наприклад, із золотоніськими «курниками», проти яких бастує громада, але підтримки влади майже не знаходить. У Швейцарії таке, наприклад, навіть неможливо уявити, там усі проблеми громада вирішує між собою, а влада втручається, тільки якщо б «курник» прагнув побудувати хтось з іншої держави. І за 10—15 хвилин ці іноземці будуть нейтралізовані поліцією. Але колись, років з 8 тому, у Шполі громадськість перемогла підприємця, котрий хотів побудувати заправку біля меблевої фабрики, поряд зі школою. Проводилися розширені засідання Громадської ради при райдержадміністрації та громадські слухання, в результаті чого погодження від цього дорадчого органу забудовник не отримав. А без нього справа далі не пішла. Потім закони змінилися і такі погодження перестали вимагати перед видачею всіх дозволів на будівництво. І дарма. Бо з людьми перестали рахуватися.
Права надати громаді
Для цього потрібно передати переважну частину повноважень на місця, закріпити за місцевими бюджетами не менше 50% загальнодержавних податків (що важливо!). А ще необхідно постійно роз’яснювати населенню весь хід реформи та не допустити проведення окремих етапів децентралізації під адміністративним примусом та в жорстких часових обмеженнях.
Екс-президент Грузії, а нині — голова Одеської облдержадміністрації Михаїл Саакашвілі неодноразово зауважував, що впровадження реформ в Україні можливе винятково під тиском суспільства. «Сама структура української влади не дозволяє, навіть маючи політичну волю, її швидко реалізовувати. Проблема в тому, що чиновник думає, що працюватиме вічно, незважаючи на зміну влади, проведені Майдани. По-друге, бюрократ не вбачає своєю функцією обслуговування громадян», — ця заява Саакашвілі прозвучала на конференції «Розвиток і державна підтримка МСП: реальний стан, політичні декларації та законодавче забезпечення».
Ще маємо загрозливу ситуацію, коли термін «громада» як жителі, об’єднані спільною власністю, підмінюється терміном «громада» як адміністративно-територіальна одиниця. А з боку українського політикуму відбуваються ініціативи, завдяки яким зміна системи органів влади може бути підмінена простою зміною облич у надалі не ефективних антинародних органах влади. Важливо упередити громади від того, щоб воля більшості громади не була проігнорована і боротьба за повернення ринків, землі, лісів та водних об’єктів у власність територіальних громад, формування реальних бюджетів громад залишилася лише теоретично на папері.
Наталія СТОРЧАК.