Завезений із США в Європу колорадський жук в 1949 році був виявлений в Львівській області і, незважаючи на значні заходи, застосовані проти нього, за всі ці роки заселив усю територію України і,здається, в найближчі роки позиції здавати не збирається.
Як боротися з цим основним ворогом наших городів та іншими шкідниками овочевих культур, «Шполяночка+» поцікавилась у провідного спеціаліста відділу контролю за обігом засобів захисту рослин Держпродспоживслужби в Черкаській області Андрія Порхуна.
—Андріє Анатолійовичу, сьогодні найбільшим ворогом наших городів є колорадський жук. І, не застосовуючи заходів захисту присадибних ділянок від цього шкідника, можна втратити ледь не увесь урожай. Як порадите боротися з ним?
— Дійсно, втрати врожаю картоплі без захисту від колорадського жука можуть становити від 30 до 90% в залежності від чисельності жука, погодних умов, стану і фази розвитку картоплі, рівня стійкості сорту та інших факторів.
Зараз картопля в Шполянському районі вирощується переважно на присадибних ділянках на площі близько 2600 га, де в більшості панує монокультура цієї рослини, не дотримується належна система захисту, саджається неякісний насіннєвий матеріал.
Чисельність шкідника істотно не обмежують кліматичні умови та біологічні фактори (конкуренти живлення, хижаки, збудники захворювань та інше), він має дуже велику плодючість (від 200 до 400 яєць на одну самку) з високим ступенем виживання потомства в період розвитку. Крім того, шкідник має надзвичайно велику пристосованість до несприятливих умов, впадаючи в діапаузи різної тривалості (до 3-х років) , що дає можливість пережити будь-які екстремальні погодні умови.
Пошкоджують жуки передусім слабкі рослини, особливо вироджені, заражені вірусними хворобами. Тому одним із заходів боротьби є застосування усіх технологічних прийомів, направлених на вирощування міцних і здорових рослин. Перш за все, посадковий матеріал слід міняти кожні 3-4 роки, найкраще в насінницьких господарствах, де є оздоровлена від вірусів картопля (від чого урожайність збільшується в 2—3 рази).
Сприяє підвищенню стійкості також удобрення фосфорно-калійними добривами (Р2О5 —0,8-1 кг сотку, К2О—1,2-1,6кгсотку). Щоб не було додаткового джерела живлення для жуків другого покоління, бадилля перед збиранням (за 10 днів) скошують і видаляють з присадибної ділянки, або знищують на місці. Глибока зяблева оранка, або перекопування грунту також сприяють зменшенню зимуючих жуків.
Найважливіше захистити картоплю перед цвітінням, оскільки в період цвітіння та формування бульб вона дуже чутлива до пошкодження.
— Чи є вже такі сорти картоплі, які колорадські жуки не чіпають?
— Повністю стійких сортів вченим вивести не вдалося ( не беручи до уваги трансгенні). Серед виведених методом класичної селекції сортів є лише відносно стійкі. Із районованих на Україні 73 сортів картоплі за даними Інституту захисту рослин до відносно стійких належать сорти: Бородянська рожева, Воловецька, Дезіре, Древлянка, Зарево, Зов, Ласунак, Лікарія, Обеліск, Обрій, Повінь, Ракурс, Світанок Київський, Темп, Тімоте, та Явір. При вирощуванні цих сортів можна обійтись однією хімічною обробкою, в крайньому разі, за несприятливих погодних умов чи дуже великій кількості шкідника та розтягнутості його появи – двома.
В Україні відомо 378 природних ворогів колорадського жука, починаючи від найпростіших організмів (мікробів), і закінчуючи хребетними тваринами, але практичне їх значення в боротьбі з цим шкідником незначне.
— Дехто з овочівників кажуть, що на жуків вже не діють деякі з препаратів. Чи може шкідник адаптуватися й до них?
—Останнім часом знизилась ефективність піретроїдних препаратів (арріво, децис, карате, кінмікс, фастак, шерпа). Це пояснюється тим, що колорадський жук набуває стійкості до інсектициду через 10—15 років його застосування. Спекотна погода знижує токсичність рідинних препаратів. За таких умов краще застосовувати препарати класу фенілпіразолів (регент 80% в.г.– 0,2—0,25 г/сотку, конфідор 20% в.р.к. —2 г/сотку), класу неонікотиноїдів (актара 25% в.г. — 6—8 г/сотку, моспілан 20% з.п.— 0,2 г/сотку) та інші.
Слід пам'ятати, що інтенсивніше і триваліше застосування інсектицидів, однотипних за механізмом дії, то швидша поява стійких проти них популяцій шкідника. Коли кількість особин, що вижили після трьохкратної обробки препаратом з максимально рекомендованою дозою, перевищує 20%, потрібно вилучити з використання цей інсектицид і впровадити новий, або повністю змінити клас інсектициду.
Помічено, що жук найінтенсивніше живиться за 2—4 години до настання темряви, отже обробки краще проводити у вечірні години. Ефективність обробки підвищується, якщо в робочий розчин додати прилипач: збиране молоко або господарське мило.
Щодо біопрепаратів, то за правильного застосування цих засобів можна знизити чисельність шкідника на 60—90%. З цією метою застосовують бітоксибацелін (БТБ) —20 г/сотку, актофіт— 3—4 мл/сотку. Обробки проводять, починаючи з відродження личинок, до третього віку. На личинках старшого віку біопрепарати малоефективні.
—В інтернет-виданнях часто зустрічаються відомості про фітоінсектициди. Наскільки є вони ефективними ?
— Це, як правило, настої з листків горіха волоського, полину гіркого, відходів цибулі, листків і пасинків помідорів, пижми, а також відвари з кульбаби, хвоща польового, листя тополі, плодів гіркого перцю та інших рослин. При якісному дрібнокрапельному обприскуванні з прилипачем ці засоби можуть бути досить ефективними (на рівні біопрепаратів, або трохи нижче) протии молодих личинок.
Є й метод отруєних принад, який полягає в тому, що вибраковані хворі бульби та бадилля пасльонових культур після збору обробляють інсектицидом і залишають для жуків.
Таким чином збалансоване застосування агротехнічних прийомів з біологічними та хімічними засобами допоможе ефективно захисти картоплю від колорадського жука без шкоди для навколишнього середовища та здоров'я людей.
І насамкінець, не треба забувати про техніку безпеку при роботі з пестицидами та біопрепаратами. При користуванні ранцевою апаратурою потрібно роботи розпочинати на ділянці з підвітряної сторони, для захисту органів дихання використовувати промислові респіратори (РПГ-67, РУ-60М) із зміними патронами, а також спецодяг. За 30 днів до збирання картоплі потрібно припинити будь-які хімічні обробки.
—Зараз здебільшого вся розсада вже висаджена у відкритий ґрунт. І вона також потерпає від шкідників. Як порадите доглядати за овочевими культурами на цьому етапі розвитку, зокрема у червні?
—Тим, хто ще висаджує розсаду, слід пам`ятати, що рослини призначені для відкритого ґрунту, обов’язково повинні бути загартовані і добре зволожені. На молоді рослини часто нападають шкідники. Дуже ефективний спосіб захисту — протравить корінці перед посадкою у спеціальних препаратах. Зазвичай для цих цілей використовують Престиж, Матадор або Актара. Престиж розводять у розрахунку 20 мл на 2 л води і замочують коріння розсади на ніч або за 6-8 годин перед посадкою.
При використанні Матадору його додають 10 мл на 200 мл води, час замочування —1 година. Упаковку Актари 1,4 г розвести в 0,7 л або упаковку 6 г у 3 л води. Перед висадкою в 1 л розчину замочують 200–250 рослин розсади протягом щонайменше 1,5–2 годин. Краще робити це заздалегідь за 12 годин до висадки. Робочий розчин, який залишився, розвести до 10 л і використовувати для поливання рослин після посадки. Час захисної дії — 60–70 днів.
Рослинам капусти шкодитимуть комахи: блішки, совки, міль, білани, попелиці. Захистять рослини від зазначених шкідників обробітки інсектицидами: актара к.с. 0,7 – 0,9 мл на 1 сотку на 3-5 л води, енжіо, к.с. 1,8 мл на 5 л води на 1 сотку, матч 050 ЕС, к.е. 4 мл на 4-5 л води на 1сотку, оперкот, з.п. 1,5 г на 10 л води, термінатор, к. е —1—2 мл на 5 л води на сотку.
Рослини огірків захищають у фазі 2 – 3 листки – фунгіцидами: квадріс, к с — 6 мл на 5 л води, ридоміл голд – 25 г на 5—6 л води, превікур енерджі, рк – 25 мл на 4 л води та іншими. Цибулю від пероноспорозу оздоровлюють квадрісом, к с – 6 мл на 5 л води, ридоміл голд, в. г. – 25 г на 5-6 л води, фитал, р. к – 20 мл на 5 л води.
—На фруктових деревах у цей час також з’являються свої шкідники…
—У плодових насадженнях продовжиться відродження гусениць яблуневої плодожерки, личинок яблуневого і грушевого плодових пильщиків. Тепла і посушлива погода сприятиме зростанню чисельності і шкідливості сисних комах: кліщів, попелиць, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок.
Відроджені гусениці яблуневої плодожерки знаходять плоди, вгризаються в них, а вхідні отвори закривають павутинкою або вигризеними часточками плоду.
У приватному секторі від плодожерки, попелиці застосовують препарати, дозволені для роздрібного продажу населенню: інспектор – 1г на 10-14 л води на 4-6 дерев, конфідор екстра – 0,7 г на 10 л води, бомбардир, в.г. 0,7г на 10 л води, децис профі 25 , в.г. 1 г на 10 л води, каліпсо, кс 2 мл на 10 л води, карате зеон мк.с. 4 мл на 10 л води, люфокс, к.е. 10 мл на 10 л води, рімон 10, к.е. 6 мл на 10 л води, танрек, рк 2,5 мл на 10 л води, цезар, к.е. 4—6 мл на 10 л води та інші.Слід пам`ятати, що захисні заходи проти шкідливих об`єктів проводяться в тиху безвітряну погоду в ранішні та вечірні години. При роботі з засобами захисту рослин слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил та правил особистої гігієни.
Спілкувалася Лариса Бачинська