День української писемності та мови – свято, яке відзначається ще з 1997 року в нашій країні. Всі ми розуміємо чому саме приурочено таке торжество. Але не всі знають, що саме з преподобного Нестора Літописця і починається письмова українська мова.
Це свято було засноване в 1997 році. Президент України Леонід Кучма підписав указ на честь українського літописця преподобного Нестора — послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія. Саме цим документом і був заснований День української писемності та мови.
Варто відзначити, що саме автора «Повісті минулих літ» Нестора Літописця вважають «батьком української словесності». Але і зараз продовжуються дослідження історії української писемності. Є варіант, що раніше на території нашої країни було кілька варіантів правопису.
Слід зазначити, що День української писемності і мови не тільки офіційне державне свято, але і церковне. Перший у сучасній українській мові твір, який відповідає візантійським першоджерелам, православні назвали акафістом Богородиці Холмської.
Цікаві факти про Нестора Літописця
Нестор Літописець – київський літописець, преподобний та письменник-агіограф. Він є автором «Повісті временних літ», повна назва якої «Се повести времяньных лет, откуда есть пошла Руская земля, кто в Киеве нача первее княжити, и откуда Руская земля стала есть». Точна дата народження не відома, приблизно це 1056 рік.
Достовірно відомо, що у віці 17 років він прийшов до печерських первоначальників Антонія і Феодосія з бажанням присвятити своє життя церкві. Нестор хотів стати ченцем та прийняв цей сан від ігумена Стефана – першого єпископа Волинської землі.
Багато років основною працею Нестора було складання літописа. Він продовжив справу ігумена Києво-Печерського монастиря Никона та ігумена Йоана.
9 листопада православні християни відмічають день пам’яті преподобного Нестора Літописця.
За роки служіння в Лаврі, Нестор написав такі праці як «Чтение о житии и погублении блаженных страстотерпцев Бориса и Глеба» та «Житие преподобного Феодосия Печерского».
Українська Православна Церква затвердила орден «Преподобного Нестора Літописця», який видається «За церковні досягнення».
Помер Нестор в 1114 році та був похований в Ближніх печерах преподобного Антонія Києво-Печерської Лаври. На жаль, основна праця його життя не зберіглася в початковому варіанті до наших днів.
Наша рідна мова – наймелодійніша і наймилозвучніша у світі!
Захоплюємося і насолоджуємося тобою, наша рідна мово, твоїм мелодійним звучанням, величчю і красою. Прислухаючись до тебе, вражаємося твоєю багатогранністю… Бо лише тобою мовлять, речуть, розмовляють, говорять, балакають, оповідають, кажуть, гомонять, моралізують, лепечуть, белькотять, бовкають, гаркають, гиркають … У якій мові є ще така багата лексика? Тож, наша рідна мова – найбагатша в світі!
Давайте ж пізнавати її, дивуватися, щоб ніколи не переставати любити…
Цікаві факти про нашу писемність та мову
* Перший друкований буквар, виданий українським автором, мав назву «Наука до читання й розуміння слов'янського письма». Він вийшов іу світ у Вільні в 1596 р. стараннями Лаврентія Зизанія. До книжки було додано словник, який містив 1061 слово.
* Першим букварем, виданим в Україні, був «Буквар» («Азбука»), надрукований у 1574 р. у Львові першодрукарем Іваном Федоровим. Книжка складалася з абетки, складів, зразків відмінювання і короткої читанки. До нас дійшов лише один примірник, який знайдено в Римі 1927 р. Зберігається в бібліотеці Гарвардського університету (США). Факсимільне видання було здійснено в Києві 1964 та 1974 рр.
*Перший український словник, «Лексис з тлумаченням слов'янських слів на просту мову», складений після 1581 р. невідомим автором, лишився в рукописі. Він містив 896 слів. Автор підшив його до «Острозької Біблії», яка вийшла 1581 p., і в такому вигляді словник дійшов до нашого часу.
*Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі, й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна; жили вони, очевидно, в кінці XVI – на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.
*Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»
*Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова було прирівняна до рівня літературної мови наприкінці XVIII століття після виходу у 1798 році першого видання “Енеїди”, автором якої є Іван Котляревський. Саме його і вважають засновником нової української літературної мови.
*Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов
*Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт» Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.
*Найбільша кількість псевдонімів була у поета Олексндра Кониського – 141, у І.Франка – 99, письменник Осип Маковей користувався 56 псевдонімами.
*Найпершим вищим навчальним закладом в Україні була Острозька колегія, заснована в 1576 р. у місті Острог князем Костянтином Острозьким. Другий вищий навчальний заклад – Києво-Могилянська академія, заснована у 1623 р. шляхом об’єднання Київської братської і Лаврської шкіл. Це були на той час єдині вищі школи у східнослов’янському світі.
*Найдавнішим і єдиним давньоруським медичним довідником, що зберігся до наших часів, є лікарський трактат-порадник «Мазі» – узагальнена праця про лікування травами, який склала Євпраксія Мстиславна, онука Володимира Мономаха, у Х ст.
*Найдовше слово в українській мові. 31 літеру містить слово «рентгеноелектрокардіографічного».
*Найчастіше серед іменників вживається слово «рука», серед дієслів — «бути», прикметників — «великий», займенників — «він». Останні місця в таблиці частотності займають слова «мутація», «баклажка», «радист», «білочка».
*Найдовша абревіатура в українській мові — ЦНДІТЕДМП, яка розшифровується як Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона складається з дев'ять літер.
*Згідно з «Коротким словником синонімів української мови», у якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45.
*Найбільшу кількість значень має абревіатура ПК. Це палац культури, паровий кран, передній край, перфокарта, Петербурзький комітет, Петроградський, комітет, підбирач-копнувач, пістолет-кулемет, Пітерський комітет, предметний каталог, Повітряний кодекс, пожежний кран, польовий караул, постійний комітет, променевий кінескоп, проміжний конденсатор, прохідницький комбайн, прядильно-крутильна (машина), парсек та інші.
*Цікаве про українську мову свого часу писав філолог Михайло Красуський. Згідно з його науковою працею «Давність української мови» (1880 рік), наша мова – першооснова багатьох мов Європи та Індії. Ці дослідження привели до висновку, що українська мова старша, аніж латинська, грецька чи старослов’янська.
Найкращі вислови про мову
«Мов поганих не існує в світі, Є лише погані язики» – Анатолій Бортняк.
«Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації» – Ігор Лосєв.
«Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу» – Ліна Костенко.
«Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя – усе це показник цивілізованості суспільства» – Олександр Пономарів.
«Мова росте елементарно, разом з душею народу» – Іван Франко.
«Мова – це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам'ять, найцінніше надбання віків, мова – це ще й музика, мелодика, барви буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислительська діяльність народу» – Олександр Олесь.
«Мова – втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмо ïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови…» – Максим Рильський
Вивчаймо рідну мову
7 поширених помилок в українській мові
Ми всі часом помиляємося, мимоволі вживаємо кальки з російської мови чи неправильно наголошуємо слова. І не дивно! Ще Вольтер у свій час сказав: «Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя».
Деякі помилки трапляються надто часто.
1. «Нажаль». Коли буде сумнів, писати разом чи окремо ці два слова, слід згадати, що між ними можна вжити ще одне слово: «на превеликий жаль». Таким чином, можливо, легше буде запам’ятати, що ми їх завжди пишемо окремо!
2. «Будь-ласка». Це теж два слова, вони пишуться окремо і без дефіса.
3. «Згідно інструкції», «відповідно з», «у відповідності з…», «згідно до…» — це все помилкові конструкції. Українською правильно буде: «відповідно до» і «згідно з».
4. «На протязі року» — калька з російської мови. Правильно: протягом року, упродовж.
5. «Заключається». В українській мові такого слова взагалі немає, тому контракти укладають, (а не заключають), проблеми полягають, (а не заключаються), когось обіймають (а не заключають в обійми)…
6. Їх чи їхнього? На жаль, під впливом російської мови все частіше їх вживається не у властивому значенні. Насправді, їхній — це присвійний займенник (відповідає на питання «чий?»), а їх — це форма родового і знахідного відмінка від особового займенника вони (відповідає на питання «кого?», «чого?», «що?»).
7. «Приймати учаcть». Приймати — це взагалі одне з тих слів, які у нас дуже часто вживають неправильно. Зокрема, треба говорити: брати до уваги, брати до серця, брати до відома, а у нас багато людей вживають у цих словосполученнях слово приймати.
Підготувала Лариса Бачинська