Декілька тисяч школярів «гризуть граніт наук» у просторих школах Шполянської громади. Освітня галузь Шполянської ОТГ – одна з небагатьох успішних прикладів того, що внаслідок децентралізації вона не руйнується та не спрощується, а навпаки отримує своє «друге дихання». Частина створених громад не лише на Черкащині, а й загалом по країні, змушена йти на досить непопулярний крок – створювати опорні школи, зводити декілька освітніх закладів в один, а то й взагалі зачиняти шкільні двері назавжди. Утім, Шпола в цьому контексті не лише виняток, а й реальний приклад того, як зберегти цю галузь і покращити.
Вже скоро по всіх школах громади почнеться «прийомка» закладів освіти щодо їхньої готовності до нового навчального року. Журналісти «Шполяночки+» вирішили не чекати офіційних зведень, а самі вирушили пересвідчитись у цьому на власні очі.
Від капремонту каналізації до придбання канцтоварів
Як відомо, у самій Шполі є 4 школи, ще 7 – у населених пунктах ОТГ. Першою наших журналістів зустрічає Шполянська загальноосвітня школа I-III ступенів №1, в якій навчається майже 600 юних шполян. Її очільниця Валентина Осадча на момент візиту спілкується із батьками учнів, які разом із школярами прийшли отримувати нові підручники.
Валентина Михайлівна заклопотана, але розповідає, що її школа повністю готова до 1-го вересня.
- – За останні три роки дуже багато було зроблено в нашій школі. Те, що тішить найбільше – це будівництво у школі нових туалетів. Зараз туалетні кімнати забезпечені рукомийниками, електросушарками, є гаряча вода. Окрім того, ми значно поліпшили зовнішній вигляд подвір’я школи, – хвалиться пані Валентина. – Також місто нам створило ще одну вакансію – вихователь групи продовженого дня. Крім того, у нас створена ще одна посада – асистент вчителя. Асистент допомагає вчителю із дітками, які мають особливі освітні потреби. Поява таких посад – це шлях до розвитку якісної інклюзивної освіти, і у міській раді про це дбають.
На питання, чим найбільше тішаться працівники школи, пані Осадча без роздумів відповідає, що вже два роки педагоги не переймаються питанням пошуку коштів на ремонти, не купують за власні кошти канцтовари.
- – На школу щомісячно виділяються кошти на закупівлю канцтоварів. Раніше цього не було, канцелярське приладдя (ручки, зошити та папір) купувалися за рахунок батьків та вчителів. З часу, як було створено ОТГ, з батьків не збирається ні копійки. Все необхідне купує і робиться за рахунок міської ради. Більше того, збирати кошти з батьків суворо заборонено відповідним розпорядженням міськради, – каже пані Валентина.
Крім всього іншого, Валентина Осадча розповідає, що в школі проведено швидкісний інтернет, а кожен клас забезпечено комп’ютером. А там, де місто не встигло вирішити питання, на допомогу приходять благодійники. Завдяки допомозі депутата Черкаської обласної ради від ВО «ЧЕРКАЩАНИ» Анатолія Ткаченка, в школу було придбано 10 нових телевізорів, які використовуються у навчальному процесі.
Зі слів педагогині, школа № 1 готова не лише до навчального року, а й до можливого повторення карантину.
- – Так склалося, що нас весною він застав зненацька. Але варто віддати належне вчителям – вони дуже швидко переорієнтувалися. За вчителями, які недостатньо досконало володіли комп’ютерами, закріпили вчителів інформатики, які швидко увели тих у курс справи, – розповідає пані Валентина.
На освіту у Шполі грошей не шкодують
Саме так вважають у Шполянській загальноосвітній школі І–ІІІ ступенів №2-ліцей. Директор школи Олександр Гончар розповідає, що у очолюваному ним закладі навчається 524 учні, працює 53 педагоги і 21 техпрацівник.
- – Якщо говорити про те, чи допомагає нам міська влада, то мені достатньо показати той об’єм робіт, який було проведено за останні 2 роки. Уявіть, 1-го січня ми перейшли в підпорядкування ОТГ, а влітку тут вже зробили ремонт, – каже Олександр Анатолійович.
Педагог розповідає, що відновити те, на що багато років влада не звертала уваги, важко, але набраний темп нинішньої команди в міській раді дозволяє не лише планувати, а й поступово реалізовувати задумане та відновлювати школу.
- – За два роки ми повністю змінили покриття підлоги у 13 шкільних кабінетах. Якщо брати період з 2008-го року по 2018-й, то це був досить важкий період недофінансування та постійного браку коштів. За час діяльності чинної міськради все змінилося в діаметрально протилежному напрямку, – каже пан Олександр. – Нам також вдалось за 2 роки замінити близько 50 старих вікон на нові. Замінено було сантехніку, бо старі труби вже протікали та руйнувалися.
Слід зазначити, що 2-га школа не лише має світлі коридори і класи, а й свою родзинку - кожне крило школи розфарбоване у свій колір. Директор закладу каже, у зв’язку із карантинними обмеженнями кожне крило відтепер матиме свій вхід. Це дозволить зменшити контакти між учнями.
- –Також в коридорах школи буде покладено розмітку, щоб діти дотримувались необхідної дистанції, – повідомляє Олександр Анатолійович. – Щодо готовності до нового навчального року, то у нас проблем немає. Єдине зараз стоїть питання про виконання приписів МОЗу щодо забезпеченості засобами індивідуального захисту. Ми рахували, то нам тільки на місяць необхідно 23 тисячі масок. Бо їх же треба щотри години змінювати. Також треба рушники, рідке мило. Але це на себе взяли депутати міської ради та особисто міський голова. Тому проблем виникнути не повинно.
Насамкінець Олександр Анатолійович розповідає нам про чи не найбільшу гордість школи – лего-робототехніків «Кіберпанк».
- – Обладнання саме субвенційне, але покриття для конкурсів треба регулярно змінювати. ОТГ щороку нам купує це поле. Діти на ньому тренуються. Також міська влада бере на себе витрати на поїздку дітей на конкурси та змагання з робототехніки. До слова, наша команда цього року увійшла в 10 найкращих (з 500 команд) і вже готується у вересні до змагань у Києві. Таке ж ставлення в ОТГ і до інших команд, які презентують свої знання на обласних та всеукраїнських змаганнях та олімпіадах. Всі витрати бере на себе міська рада, – тішиться директор
Вдень у школі діти, а ввечері пів міста – цьому допоміг… «переворот»
Шполянська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів №3- гімназія на момент нашого візиту більше нагадує вулик – на подвір’ї не лише працівники школи, а й бригада будівельників з важкою технікою. Робітники не сидять без діла. Хтось забиває кілки розмітки, хтось вимірює площу на майданчику. За роботою спостерігає очільник закладу Анатолій Павлович Осадчий. Чоловік помічає нас, але просить почекати, бо саме про щось активно спілкується із будівельниками.
- – Зараз ми розпочали будівництво нового спортивного майданчика. Як депутати, так і керівник ОТГ Сергій Кравченко – люди спортивні, пропагують спорт та здоровий спосіб життя. Тому будівництво спортивної інфраструктури в громаді цілком очікуваний крок. На будівництво виділено 1,5 мільйона гривень. У нас на подвір’ї ввечері більше відвідувачів, ніж удень школярів. Тож плануємо побудувати тут футбольне поле у найкоротші терміни, – каже директор. – Також нам дуже допомогли відремонтувати малий спортзал. Зараз збільшилась кількість годин фізичної культури і поява такого залу дозволяє нам розвантажити приміщення. Раніше цей зал був у катастрофічному стані. Ми його відреставрували, встановили дерев’яну підлогу тощо. Там зараз у нас займаються діти з молодших класів.
Анатолій Павлович розповідає, що той об’єм робіт і фінансування, які отримала школа за останні два роки не можна порівнювати ні з яким іншим періодом з часів незалежності.
- – Школу побудували у 70-х роках минулого століття. Зрозуміло, що за цей час труби просто вийшли з ладу. Але все було вирішено, і тепер у нас в школі нова каналізація, нові туалети зі зручними кабінками. Загалом це коштувало близько 1,5 мільйона гривень, – каже пан Осадчий. – Також у нас створений інклюзивний клас. Тому для діток з особливими потребами ми побудували окремий туалет, де враховані всі нюанси. Він без порогів, щоб можна туди було заїхати візком, встановлені спеціальні поручні тощо.
Педагог зазначає, що міській владі суттєво допомагає і обласний депутат Анатолій Ткаченко. Тільки за останній час, завдяки йому, в заклад закупили нову техніку та спортінвентар (тенісні столи, м’ячі, волейбольну сітку тощо). Поява такого інвентарю спровокувала, зі слів персоналу школи, справжнє «спортивне паломництво». Займатися спортом до школи йдуть і діти, і дорослі.
Причиною такого розвитку шкіл Анатолій Павлович вважає створення Шполянської ОТГ та злагоджену роботу команди міської ради та виконкому. Момент створення ОТГ пан Осадчий по чоловічому називає «переворотом».
- – Після цього «перевороту», все почало робитися, будуватися та ремонтуватися лише за рахунок міста. З початку розпаду СРСР і до часу створення ОТГ у Шполі ми не мали тих можливостей та фінансування, яке маємо зараз. По суті, раніше школа утримувалася за рахунок коштів батьків – косметичні ремонти тощо. Нічого капітального не робили, бо не було за що, – розповідає пан Анатолій. – Я як депутат міської ради, скажу відверто. Коли тільки почалась децентралізація, скрізь говорили, що треба створити опорні школи і все. Всі інші мають бути ліквідовані чи переформатовані. У Шполі не закрили жодної школи. Ще у 2018-му році ми вирішили, що всі школи громади будуть рівними і жодна не буде ліквідована. Як бачите, керівництво громади дотрималося слова.
Шполянський педагог не принижується більше, а займається тим, чим має – вчить і виховує дітей
Запахом свіжої фарби і робочою метушнею працівників нас зустрічає Шполянська загальноосвітня школа I–III ступенів № 5. Школа, якій вже давно перевалило за пів століття, вражає своєю атмосферою – стіни, в яких навчалися тисячі школярів, оздоблені свіжим полакованим деревом. Зі слів директорки, Світлани Сотник, за рахунок міського бюджету такий ремонт було виконано не лише в коридорах закладу, а й у навчальних класах. І це лише частина того, що з’явилося в школі за останні роки.
- – За рахунок коштів з міського бюджету ми відремонтували стелю у 8 класах школи. Місто крім всього іншого придбало для нашої школи 6 нових дошок, – розповідає Світлана Володимирівна. – Потреби, які в нас виникають, вирішуються одразу. Минулого року у нас зруйнувалася стіна господарської будівлі, то міська рада моментально ліквідувала аварію і відновила стіну. Виділила й 150 тис. грн на капітальний ремонт даху.
Жінка каже, що хоча школа й стара і дітей в ній навчається небагато, в порівнянні з іншими шполянськими школами, але увагою ОТГ вона не обділена.
- – Проти того, що було до 2018-го року і зараз – дві великі різниці. Коли треба щось пофарбувати, то нам дають і фарбу, і щітку. Якщо раніше такі речі купувалися батьками, то зараз повністю фінансування здійснюється містом. Грубо кажучи, якщо раніше директорам шкіл доводилось ходити з простягнутою рукою, щоб втримати школу в належному стані, то зараз всі господарські питання допомагає вирішувати місто, – каже педагогиня. – Наш учитель не принижується більше, а займається тим, що потрібно – вчить і виховує дітей. А міська влада дбає, щоб дітям було тепло і комфортно в школі.
Спілкуючись із вчителями і дирекціями шполянських шкіл стає зрозуміло, що галузь освіти громади поступово стає флагманом змін громади. Кошти і увага, які надаються шполянській освіті, стають тим, чому заздрять міста і громади з бюджетами в рази більшими і з ресурсами більш потужними за шполянський. У чому ж секрет? У злагодженій роботі і прагненні змін на краще.
Далі буде…