Четвертий рік не полишає дух віри і непокори перед складними обставинами в українських волонтерів. Вони, не зважаючи ні нащо, продовжують систематично допомагати фронту, підтримувати наших бійців морально і матеріально, не дозволяють погаснути внутрішньому вогню, що береже надію на повну Перемогу.
Новорічно-різдвяні свята знову стали приводом для поїздок на передову. Шполянські військові, що несуть службу в зоні АТО, щиро раділи святковим дарункам від своїх земляків.
Що ж тримає наших волонтерів, котрі не здаються, наполегливо продовжують свою справу? Один з учасників соцмережі «Фейсбук» Андрій Колесников публічно запитав у них: «Держава ж виділяє величезні кошти, то чому ще досі війну підтримують волонтери? Наші військові є контрактниками, тобто, найманими працівниками, чому їм мають допомагати ще й волонтери?»
На це отримав щиру відповідь шполян-волонтерів, які аргументували свою діяльність:
— Дійсно в 2014-2015 ми забезпечували абсолютно усім — від продуктів до бронежилетів і приладів нічного бачення, — каже волонтер Лілія Усик. — Дійсно, вже рік є повне забезпечення хлопців. Тому і їздимо туди не щотижня, а раз на місяць: веземо гостинці, смаколики, листи. Головне, що своїми поїздками ми піднімаємо їм бойовий дух, доводимо, що вони не самі, що нам не байдуже! Адже, на жаль, тут, в мирному місті, більшості начхати на якесь там АТО, це не їх війна! Ми веземо запчастини до бензопил, бо вони дуже часто ламаються, і, попри зарплату, у хлопців просто нема можливості вільно піти в магазин. Особливо, коли стоять в полі, і єдина техніка — це танки.
— Ми їздимо не так часто, як хотілося б, — додає волонтер і учасник бойових дій Сергій Коваль. — На свята їдемо обов’язково і, повірте, їм це дуже потрібно! Навіть просте спілкування там додає хлопцям віри, вони так радіють, що їх не забувають. Так, забезпечення є, але ж хочеться чогось і доброго на свята. Тож веземо мандарини, яблука, солодощі та й кави там немає. Все привозять волонтери. І, до речі, не всі забезпечені навіть необхідним. Можна багато про це дискутувати. А краще самому сісти і поїхати по передових позиціях. Тоді все зрозумієте.
І тим часом з’являються у соцмережах світлини теплих і радісних зустрічей на фронті, подяки всім небайдужим, хто долучився до збору святкових дарунків для наших захисників.
Волонтер Сергій Кепша, який щойно повернувся разом із Сергієм Ковалем та Ігорем Сімоном із поїздки в АТО, розповів, що цього разу їх вдалося відвідати 10 шполян-земляків, які перебувають на передовій фронту. Висловив подяку всім, хто передав їм святкові гостинці: голові наглядової ради ГК «ЛНЗ» Дмитру Кравченко, міському голові Шполянської ОТГ Сергію Кравченку, директорам Лебединського насіннєвого заводу Анатолію Ткаченку, СТОВ «Першотравневе» Віктору Степовому, СТОВ «Агрофірма «Вись» Василю Варенику, СПОП «Агропрогрес» Василю Коліснику, Шполянського хлібзаводу Ігорю Матіці, приватним підприємцям Аркадію Фисуну, Петру Комару, Василю Лозі, Максиму Ващенку, приватним підприємцям м'ясного павільйону, колективу дитячого садка «Ялинка», головному лікарю ЦПМСД Наталії Качан, учаснику бойових дій в зоні АТО Сергію Богданову, депутатам міської ради Сергію Висотенку, Віктору Мадюді, Олегу Кошовому, Анатолію Осадчому, Івану Каракашу.
Наталія ДАВИДЕНКО