30 ВЕРЕСНЯ — ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ДЕНЬ БІБЛІОТЕК
Сільський бібліотекар Матусова Надія Коваль — приємна, чудова жінка, справжній фахівець своєї улюбленої справи, що стала основою всього її життя. Саме в цей день професійного свята хочеться розповісти про її діяльність.
Вже 32 роки пані Надія очолює культурно-просвітницький осередок у Матусові, улюблений односельчанами, де вони зможуть не лише користуватися різноманітною літературою, а й спілкуватися, брати участь у заходах, вечорах, зустрічах, які організовує талановита бібліотекар.
Свого часу вона закінчила Канів-ське культосвітнє училище, потім заочно навчалася в інституті культури в Києві. І головною запорукою її професійності на роботі стала любов до книги, глибока повага до земляків, бажання прикрасити це життя мереживом творчості, що дарує радість кожному.
— Свою роботу дуже люблю, тому що це завжди щось нове, щоденне спілкування з людьми, цікаві запити, — розповідає про свою діяльність пані Надія. — Коли щось шукаєш для читача, то й сам дізнаєшся багато нового.
Колись мій колега і односельчанин Ілля Васильович Бойко сказав, що бібліотекар не може знати все, але він повинен знати, де це все знайти… Дуже пощастило мені з колегами, багато чому навчилась у них. І завжди маю вагому підтримку з боку працівників Шполянської ЦРБ. Сьогодні хотіла б привітати всіх колег з професійним святом і подякувати тим, хто відіграв певну роль у моєму становленні, як фахівця. Це Олександра Герасименко, Людмила Кудієнко, Ілля Бойко, Любов Збризька, Світлана Губа, Лідія Дериш, Любов Грушник, Інна Воробйова. Вдячна за допомогу і співпрацю Наталії Мазур, Валентині Іванкіній, Світлані Дуженко, Лідії Сердюченко, Альоні Тирсіній, працівникам всіх відділів центральної районної бібліотеки і колегам із сіл Шполянщини. Коли б не звернулась до них, завжди знаходжу відгук.
— Вдячна і своїм читачам, — продовжує Надія Коваль. — Вони у мене найкращі! Ще в далекому 1999 році ми створили громадський фонд, за книги якого потрібно було платити... Було незвично і страшно, адже до цього книги видавались безкоштовно... Але їх катастрофічно не вистачало. Я перевозила в Матусів весь фонд книгосховища (тоді там працювала Валентина Іванкіна, яка підтримала менеі запевнила, що у нас все вийде). Нині громадський фонд має вже понад тисячу примірників і на виручені кошти можемо закуповувати нові книги, хоч і не багато, бо ціни зростають. У селі завжди маю підтримку від сільської влади, співпрацюю з БК, обома НВК, при бібліотеці працює пункт збору допомоги воїнам АТО, яку передаємо волонтерам Галині Лоцман і Лілії Усик. Вдячна всім небайдужим жителям села.
У день свята хочеться побажати колегам і собі миру, здоров’я, професійної стабільності, хорошої змістовної літератури, багато читачів, теплих бібліотек і завжди хорошого настрою!
Спілкувалася
Наталія ДАВИДЕНКО.