Інфраструктура Товмача на очах оновлюється

Досвід господарників

    Мов у бджолиному вулику кипить життя звичайного літнього робочого дня у Товмачі.

Об’єкти гуманітарної сфери у селі знаходяться поруч, тож і відчутною є солідарність колективів, котрим нині є чим перейматися.

Адже річний сільський бюджет у цьому році дав змогу спрямувати кошти на великий ряд ремонтних робіт, реконструкцій, розвитку освітянської сфери, медицини, культури. Так, у приміщенні НВК, де нині б’є ключем життя в пришкільному оздоровчому таборі, вже 100%-во монтовано енергозберігаючі вікна й двері, проводиться будівництво внутрішнього туалету в до цього часу порожньому крилі, куди планують після ремонту переселити дитячий садок.

    — У нас налічується 20 дошкільнят, тому для них ми готуємо з нового навчального року нове світле відремонтоване приміщення з усіма комфортними зручностями, — каже директор НВК Валентина Погоріла. — На будівництво внутрішнього туалету та ремонт східців сільська рада нам виділила 25 тис. грн., ще 5 тисяч — на пошиття українських сценічних костюмів для дітей. В рамках проекту ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» завершили монтаж вікон — всього їх замінено 140 та вхідні двері.

   — В оздоровчий період сільські діти мають змогу відпочити і змістовно провести своє дозвілля, — доповнює директор пришкільного оздоровчого табору Марина Тимошенко. — У нас оздоровлюється на період 21 день 73 дитини. Окрім допомоги сільради, яка фінансує харчування дітей, отримуємо підтримку і з боку соціальних партнерів — СТОВ «ЛНЗ-Агро» забезпечує табір крупами, фруктами, солодощами, а також фінансує три екскурсійні поїздки.

     А на шкільному подвір’ї, де чути гомін щасливих молодших дітлахів, радує око подарунок від ще одного соцпартнера — орендаря земель Володимира Колотила. Днями він привіз до дитячого майданчика сучасне обладнання, а батьки своїми руками монтували його.

    У ФАПі теж продовжується робота з підвищення рівня якості надання медичних послуг, закуплено бойлер для гарячої води. Торік за сприяння СТОВ «ЛНЗ-Агро» було пробито свердловину та побудовано водопровід до приміщення, а тепер, окрім холодної, установа матиме й гарячу воду. Загалом кімнати ФАПу приведено в більш ніж належний порядок — проведено сучасні ремонти, замінено вікна, закуплено відповідне обладнання. Тож минулого року Товмацькому ФАПу підвищено акредитацію до І рівня.

    Роботи у Будинку культури теж порадували — тут вже відремонтували велике фойє, перекрили дах, замінили всі вікна.

   — Близько 250 тис. грн. з сільського бюджету освоюємо нинішнього року на приведення у належний стан приміщення СБК, — розповідає директор установи Антоніна Козленко. — Ми живемо, як відомо, на батьківщині видатних холодноярських отаманів, наше село дедалі все більше приваблює дослідників української історії, митців, небайдужих творчих людей, ми започаткували історико-просвітницький фестиваль, до того ж, наближається 120-річчя з дня народження отамана Івана Лютого-Лютенка. Тому й маємо осучаснити інфраструктуру села, а передусім — заклад культури.

   А біля пам’ятного знака «Борцям за Україну» триває будівництво доріжок із плитки, місцева святиня цьогоріч доповниться новими елементами-символами.

  —  Готуємося до заходу з повною відповідальністю, — каже сільський голова Сергій Коваль. — Найкращою пам'яттю про наших захисників є наш чесний шлях до успіху, ми самі повинні розбудовувати свій край, ставати справжніми господарями своєї долі. Роботи ще вистачає, є й далекоглядні плани. Не забуваємо і про потреби районного рівня: із сільського бюджету делегуємо районному майже 100 тис. грн. на різні цілі — утримання галузі охорони здоров’я (ЦНПМСД — 19876 грн., в тому числі 3000 грн. на придбання бойлера, на утримання ЦРЛ — 36574 грн., придбання колоноскопа — 10000 грн.), освіти (харчування дітей — 89100 грн., придбання костюмів — 5000 грн., ремонт туалету і східців — 30000 грн., по проекту ПРООН — 10000 грн.), пільгове перевезення — 12000 грн.  Також спілці учасників АТО виділили 4000 грн. Завершується і реконструкція сільського меморіалу загиблим воїнам Другої світової війни. Стараємося охопити якнайбільше роботи, бо хочеться позитивних зрушень, бачити щасливих і радісних односельців, особливо — дітей.

   А сільські діти тим часом й справді чудово проводять час канікул. Окрім розваг у оздоровчому таборі, не цураються допомагати і наводити лад у навколишньому ландшафті, радо погоджуються долучатися до фізичної праці на благо рідної школи і села. А там і купальний сезон недалеко — Шкільний ставок давно приваблює розкішною природою, де теж належно упорядковано територію. А за вербами ніби слідкують за товмацьким буденням образи повстанських отаманів, котрі віддали життя колись за майбутнє своїх гідних нащадків…

Наталія ДАВИДЕНКО