Вибори минули, пройшли установчі сесії, голови громад і депутати в переважній більшості приступили до виконання своїх обов’язків. Ось і у Матусівській громаді після тривалого «панування» чоловіків до керма прийшла тендітна жінка. Чи вдається їй задумане, як впливає робота на сім’ю, чи знаходить спільну мову з односельцями та які перші кроки робить на посаді – в інтерв’ю з нагоди Дня місцевого самоврядування «Шполяночка +» поспілкувалась з головою Матусівської ОТГ Лесею Шаповал.
Чи відчуваєте на собі вплив стереотипів, що склалися в суспільстві щодо того, що жінка при владі – це щось дивне?
– Ні, такого впливу на собі не відчуваю. Напевно, суспільство і погляди людей у певній мірі змінились. Жінка при владі, в політиці не є чимось надзвичайним. Багато жінок є впливовими, і не лише у сфері місцевого самоврядування. Це доволі успішні жінки, які демонструють високі результати своєї діяльності. То я не помічаю на собі впливу якихось стереотипів.
Є інше. Серед односельців бачу певні сумніви – «а чи справиться, чи зможе зробити роботу?» А робота дійсно не з легких – багато відповідальності… за кожне рішення, за їхній вплив на жителів громади. Хочеться зробити одразу багато нового і хорошого. Та від людей відчувається якась енергія невпевненості. Але намагаюсь на це не зважати. Я впевнена у своїх діях, а їм потрібно дати час, аби вони зрозуміли, що це не на шкоду, а лише на користь. Я вірю, що час усе змінить, люди відчують, що я працюю для їхнього блага і обов’язково підуть назустріч. Це питання не одного дня, на це треба час.
Це все через новизну роботи: поки ввійдеш у проблематику, ставлення завжди специфічне. Я намагаюсь дотримуватись принципу командної роботи, аби гуртом працювати на користь громади. Та і їм треба звикнути до мене. Тому лише пошук компромісу та залучення до командної роботи приведуть до необхідного результату. Спрацюємось ми у сільраді – відповідно буде ефективною й робота на користь матусян, і вони відчують позитивні зрушення на собі.
Чи маєте кумирів серед жінок-політиків? Чому саме вона?
– Кумирів не маю. Проте раніше, тривалий час захоплювалась політичною кар’єрою прем’єрки Великобританії Маргарет Тетчер. У ній імпонує те, що вона могла приймати непопулярні рішення, які йшли на користь держави. Вона вольова, наполеглива, впевнена в своїх діях. Це мені подобається.
Як вдається поєднувати сім'ю з такою роботою? Чи маєте хобі і як вже оцінюєте – чи вистачить часу на нього?
– Поки намагаюсь опанувати роль і функції керівника громади, сім’я трішки потерпає. Мої сини, а вони в мене вже дорослі, розуміють мене і ту відповідальність, яку я взяла на себе, тож намагаються всіляко підтримувати. Сподіваюсь, що в майбутньому таки навчусь розмежовувати сім’ю і громаду, бо це важливий аспект. Щодо хобі, вже зараз розумію, що на це часу не вистачатиме. У мене їх декілька. Проте, часу вже бракує, та й захоплююсь тепер новим – роботою: новими проєктами, наболілими проблемами і таке інше.
Про яку громаду мрієте?
– Коли починалась реформа децентралізації і було створено Матусівську ОТГ, мені дуже хотілося, аби наша громада стала «маленькою Швейцарією». Це можливо звучить пафосно, але завжди треба сподіватись на краще. Я хочу, щоб наша ОТГ була такою, де чисто, де дотримуються правил, де можна отримати всі необхідні послуги: освітні, медичні, культурні, де живуть задоволені люди. Матусівська громада невеличка, але хочеться, аби тут було все своє і не потрібно було шукати розваг, освіту, роботу чи навчання деінде. І цього не можна досягти завдяки роботі однієї людини або працівників сільради. Кожен житель має усвідомити, що його роль теж непересічна і впливає на зміни і розвиток. А для цього потрібно трошки змінити ментальність. Усвідомити навіщо ця громада створювалась. І разом, зі спільними думками та своїми пропозиціями, ставати до роботи.
Я хотіла б, аби у нас були робочі місця. Ми маємо створити в громаді такі умови, аби сюди йшов підприємець, виробник, фермер, промисловець, працював у нас сам і давав можливість жителям громади працювати і заробляти собі на життя.
Якщо узагальнити – я мрію про ефективну, комфортну, затишну, дієву громаду.
Чи можливо подобатися всім як голова громади?
– Це неможливо. Як людина не може усім подобатись, так і голова не може усім подобатись. Рішення, які приймаються, не завжди популярні, тому звісно завжди знайдеться хтось, кому вони будуть не такими. Насправді не обов’язково, щоб я подобалась людям. Головне – щоб їм подобались наслідки моєї діяльності, щоб їм хотілось тут жити, купувати житло, створювати тут сім’ї, ростити дітей.
– Чи не встигли ще розчаруватись?
– Провокативне питання. Але ні. Не встигла. Я роблю кроки, і якщо один крок зроблений успішно – це додає впевненості. Коли вітають з призначенням, я завжди кажу, що давайте повернемось до цих вітань хоча б через пів року (сміється – ред.)
– Якою бачите себе через 5 років, коли скінчиться каденція? Як думаєте - залишитесь у політиці, чи все ж повернетесь у сім’ю?
– Все залежить від результатів моєї роботи. Якщо я подолаю наявні непорозуміння, знайду компроміс і вдасться створити дієву команду та працювати на користь громади – буде гарний результат. А буде результат – тоді й побачимо.
– Які пріоритетні напрямки роботи в громаді ставите собі? За яку проблему візьметесь чи взялись першочергово?
– Планую насамперед взятись за програму «Чисте довкілля». Я дуже вболіваю за екологічні проблеми нашої громади. У нас дуже багато сміття, і я хочу впровадити механізм його роздільного збору. Адже це – ще й можливість заробляти кошти у бюджет громади. Сподіваюсь, скоро попрощаємось зі стихійними звалищами у громаді.
Наступне – хочу віднайти можливість для того, аби тут залишалась молодь, створити для цього відповідні умови. Відродити спортивну славу Матусова, відремонтувати спортивні зали у школах, щоб дітям було де займатись різними видами спорту, мотивувати місцевих спортсменів, залучати за можливості найпрофесійніших тренерів.
Насправді, стратегічних планів дуже багато. Наразі ж, займаємось «гарячими» проблемами. Так, вирішено питання опалення у школах. Нам вдалося домовитись з підприємством-надавачем цих послуг, щодо якого зараз тривають слідчі дії. Надалі буде видно, чи надаватимуть вони ці послуги наступного року, бо є заборгованість по сплаті інвестиційної частки за самі котли і їх встановлення. Але для уникнення можливої залежності ми також плануємо встановити котли для альтернативних видів опалення. Для цього 1 грудня на засіданні виконкому прийнято рішення про демонтаж старих газових котлів.
– Чи знаходите спільну мову з депутатським корпусом громади? Відчуваєте спротив чи, навпаки, підтримку?
– Оскільки ми приступили до виконання свої обов’язків нещодавно, то звісно є певні складнощі в комунікації та знаходженні спільної мови стосовно окремих питань. Скільки людей, стільки і думок. Вже була і сесія, і виконавчий комітет збирався. Наразі основне завдання – зрозуміти, що в нас єдина ціль – зробити громаду кращою, а не задовольняти якісь власні політичні амбіції. Наразі депутатський корпус поділений майже порівну: з одного боку прихильники, які підтримують мій курс як голови громади, з іншого – опоненти, які мають власні погляди на вирішення тих чи інших питань.
Та вже зараз можу сказати, що при вирішенні ключових або стратегічно важливих питань на користь громади ми всі об’єднуємося.
Сергій Зубатов