Хто як не ми?

Чому шполянська молодь взяла участь у столичному марші

14 жовтня — особливий день для кожного українця. Цього дня святкуються чотири великих свят: Покрова Пресвятої Богородиці, День захисника Вітчизни, День козацтва та День заснування УПА. Тому цей день є важливий для кожного націоналіста.

Ми, активісти Юнацького Корпусу, у кількості 14 осіб взяли участь у ході під назвою «Повернемо Україну українцям!», що відбулася в Києві. Цей захід третій рік поспіль збирає десятки тисяч людей. Серед них — громадські та політичні діячі, активісти різних організацій, ветерани російсько-українського конфлікту, націоналісти з сусідніх країн та просто небайдужі патріоти.

Для чого було заплановано це дійство? По-перше, як сказано в Декалозі українського націоналіста: «помсти смерть великих лицарів». Наша історія дуже героїчна й трагічна, мільйони героїв, славних рицарів, поклали свої голови за існування «святої, соборної України». Вони залишали домівки, дітей, жінок і йшли «вбивати та бути вбитими» за рідну землю. Ми вважаємо, що ці люди заслуговоють, щоб їх пам'ятали. Тому вогні та голосні гасла були присвячені саме героям України.

По-друге, з часів занепаду Київської Русі наш народ виборює свою свободу та свої права. На жаль, боротьба триває і в наші дні. Українці мають безліч зовнішніх та внутрішніх проблем, які ставлять під питання існування українців як нації та України як держави. І хто як не ми — молодь країни, повинні думати та боротися за світле майбутнє нашої Батьківщини? Своєю кількістю ми показали, що молоді, перспективні та рішучі націоналісти — ось зміна старій системі. Ми довели всьому світові, що українці залишаються господарями на своїй землі і готові її боронити.

Завершити хочеться словами Євгена Коновальця, які дуже актуальні в наш час: «У великій світовій драмі наших днів ми маємо до вибору — або бути творцями, або жертвами історії».

Богдан РЕМІННИЙ, м.Шпола