Кому «насолив» головний мисливець району?

ПРАВДА ЖИТТЯ

Минулої суботи біля приміщення районної організації Українського товариства мисливців і рибалок (УТМР) було доволі велелюдно — тут відбувалася ХХ звітно-виборна конференція районної ради УТМР. У самому приміщенні гуло, як у розбурха­ному навесні бджолиному вулику, — опівдні розпочалася реєстрація делегатів конференції.

Представництво на зібранні — один делегат від 10 мисливців. Оскільки на Шполянщині є понад 400 діючих мисливців, на конференцію було обрано 41 делегата. Один із делегатів з невідомих причин на засідання не з’явився, тож право брати участь у голосуванні отримали 40 осіб.

Вся інтрига конференції, як розповідали у колі мисливців, поля­гала в тому, що обласне керівництво УТМР та голова Шполянської райдержадміністрації Володимир По­тапенко вже давно хотіли змінити нинішнього очільника районної організації мисливців та рибалок, принципового і амбіційного Оле­га Слободяника. Чим же не вго­див керівник мисливців та рибалок району, який за час перебування на посаді зумів-таки навести лад у мисливських угіддях Шполянщини, поставив боротьбу з браконьєрами на належний рівень та користується авторитетом і повагою у мисливців району? Чи не принциповістю, якою славиться на весь район? У людини, яка у числі перших добровольців-захисників кордонів України була в зоні АТО, почуття патріотизму і справедливості не відняти.

Місяць тому шанси обрати іншого, вигідного, кандидата на по­саду голови районної організації УТМР оцінювалися як «60х40» на користь Олега Слободяника, напередодні ж конференції — «50х50». Як нині модно говори­ти — «фіфті-фіфті». Щоб схилити шальки терезів на «свою користь», опоненти пана Олега вирішили у Матусові створити нове мисливсь­ке товариство — тобто, первин­ну організацію у кількості близь­ко сорока осіб. Деяких мисливців терміново «перереєстрували» з Черкаського до Шполянського району. Голоси чотирьох делегатів від матусівців мали дати пере­вагу «опозиціонерам» над Оле­гом Слободяником. Матусівські мисливці провели кілька зібрань, які виявилися нелегітимними. Але на одному з протоколів поставив свій підпис і голова Черкаської обласної організації УТМР Анатолій Окіпняк, таким чином «посприявши легітимності».

Головним рупором новоствореної структури на зібранні виступив начальник Шполянського управління з експлуатації газового го­сподарства Володимир Кравченко. За всі питання, що перебували на порядку денному, він або не голо­сував, або утримувався. Впродовж дебатів висував звинувачення на адресу пана Слободяника: то, нібито, в корупції — через придба­ний диван в кімнату відпочинку, то через відсутність майданчиків для вигулювання і навчання мисливсь­ких собак, то через зношений автомобіль, то ще через щось інше.

Голова Черкаської обласної організації УТМР Анатолій Окіпняк, у свою чергу, загострив увагу на укладанні договорів з орендарями земельних ділянок та звинуватив Олега Слободяника у тому, що той не налагодив належної співпраці з «найкрутішим» на Шполянщині іноземним інвестором Фредеріком Шавіньї, який, за словами пана Окіпняка, і гнізда для качок створив, і вольєри для тварин в урочищі Су­хий Яр поробив, і всіх бажаючих по­полювати і порибалити туди пускає. І все наче б нічого, якби не численні скарги шполян на неможливість по­трапити на риболовлю до Сухого Яру!

Проте на цьому звинувачення не закінчились. Не менше обурю­вало Анатолія Окіпняка і те, що Олег Слободяник не має поваги до нього, Анатолія Окіпняка, адже особисто обзивав його, і голову президії Всеукраїнської ради УТМР, заслуженого лісівника України Ми­колу Шуляра, і голову Шполянської районної державної адміністрації Володимира Потапенка сепарати­стами.

Можливо було за що?

Через принципову позицію пана Олега не відхилятися від букви за­кону з’явилися зайві проблеми і в голови райдержадміністрації Во­лодимира Потапенка, якому не хо­четься псувати стосунки з тим са­мим Шавіньї.

Звітуючи про роботу УТМР, Олег Слободяник поінформував присутніх про підсумки господарю­вання за минулий рік (зароблено 322 тис. 165 грн.) — найбільше за час існування товариства.

«Розклав по поличках» суми коштів — скільки і на які цілі використано. Всі ці по­казники підтвердив у своєму звіті і заступник голови ревізійної комісії Микола Шевченко.

З оцінкою роботи районної ради за звітний період (від «відмінної» до «задовільної») виступили чле­ни ради Іван Поштаренко, Сергій Міцкевич та інші. Вони відзначили багато позитивних моментів у роботі — значне збільшення кількості ху­трового звіра та пернатої дичини в угіддях, організація підгодовування диких тварин в зимовий час, відстріл хворих тварин тощо.

Врешті-решт дійшли до виборів голови УТМР на наступний термін. На цю посаду було висунуто чоти­ри кандидатури — Олега Слобо­дяника, Сергія Кваші Олександра Габура і Олександра Марченка. Усі кандидати мали презентувати свої програми розвитку організації і першим мав виступати з цього приводу Олег Слободяник. Але він поступився цим правом іншим кан­дидатам.

Вони ж вирішили не вико­ристовувати цей шанс і несподівано дружно зняли свої кандидатури. Очевидно, зрозумівши, що їм нічого «не світить».

За єдиного кандидата, що за­лишився, делегати проголосува­ли майже одноголосно — 38 «за», один утримався, один не голосував. Потім було обрано голову ревізійної комісії товариства — ним став Сергій Темник, а також делегатів на обласну конференцію в кількості чотирьох осіб — Олега Слободяни­ка, Геннадія Бунзила, Олександра Тугая і Віталія Молчанова.

Наостанок хочеться привітати Олега Слободяника з обранням на новий термін (цього разу на 7 років) і побажати йому завершити те, що він уже розпочав. Але мене не полишає враження (хочу зазначи­ти, що це моя особиста думка), що ця історія, назвемо це так, матиме «бурхливе» продовження.

Віктор КРАВЧЕНКО,
член Національної спілки журналістів України
(фото автора)