У День Святої Покрови шанована жителька Сигнаївки Ганна Шамрай зустріла своє 90-ліття. І хоч, як сама розповідає, народилася вона у такий святковий день,чомусь у документах її день народження записали 17 жовтня. Тож сигнаївська довгожителька приймає привітання від родичів та односельців двічі. А зайвими позитивні емоції ніколи не стануть, від них лише душа радіє.
Доля корінної сигнаївчанки Ганни Шамрай схожа на тисячі її ровесників. Пережито важків часів немало — рятувалася і від голодоморів, і воєнне лихоліття далося взнаки, ще зовсім юною втратила матір, яка померла від хвороби, батько не повернувся з війни. Її, 13-річну, та ще зовсім малих сестру і брата допомогла ставити на ноги бабуся.
— Старість уже стає немилостивою до мене, багато чого забуваю, а ось свої іменини на Покрову, які мені справила востаннє моя мати, не забуваються, — пригадує ювілярка. — покликали подруг, приготували смаколиків, я вдягла дуже красиву крепдешинову сукню… А на Різдво вже мами не стало…
Бабця, що взялася виховувати трьох онуків, мала залізний характер та велику силу духу. Вона навчила Ганну невтомно працювати, наводити справжній лад у господарстві, ще й допомагати постійно іншим людям. Тож працьовитість стала невід’ємною її рисою. І досі, незважаючи на поважний вік, у неї дуже числа і світла оселя, ідеальний порядок в обійсті. Поважають бабусю Ганну в селі за її добре серце і готовність йти на поміч кожному.
Промайнули літа, мов одна мить, позаду лишилося палке кохання, довгі трудові будні в місцевому колгоспі. Із покійним уже чоловіком виховали трьох синів, які є її розрадою у глибокій старості. Одним із них пишається не лише вона, а й все село — найстарший Микола став заслуженим артистом Росії і України, популяризує українську пісню на світовому рівні, не забуває й через 50 літ дороги до батьківського порогу.
Із ювілеєм вітають у ці дні Ганну Шамрай всі її рідні, друзі, знайомі, бажають ще довгих благодатних років життя, щастя й радості від життя!