«МОЛІМОСЯ ЗА УКРАЇНУ!» — перші слова патріарха на шполянській землі

Візит Святійшого патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета

Шосте серпня 2016 року закарбується у місцевому краєзнавстві непересічною історичною сторінкою. Цього дня Святійший патріарх Філарет здійснив архіпастирський візит на Шполянщину та очолив святкування 190-ліття Лебединського Свято-Преображенського храму, де освятив новоспоруджений іконостас та звершив Божественну літургію.

Зранку на околиці Шполи Святійшого патріарха Філарета зустріли заступник голови Черкаської облдержадміністрації Сергій Овчаренко, голова Шполянської райдержадміністрації Володимир Потапенко, перший заступник голови райдержадміністрації Юрій Козоріз, голова районної ради Олександр Кузуб, начальник відділу культури і туризму райдержадміністрації Анатолій Лозовий, митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, священики церков УПЦ КП Шполянщини та сусідніх районів. Запашний коровай Філарету вручили шполянські дівчата в українських костюмах, а представники влади подарували йому вишиту сорочку, картину місцевого художника та квіти.

І перші слова Філарета під час спілкування з черкащанами на шполянській землі стосувалися спільної справи: «Будемо разом молитися за Україну!».

Біля входу до Лебединського Свято-Преображенського храму Святійшого владику зустріла численна громада Лебедина та віряни Черкащини, які прибули на патріарше Богослужіння. Знаковою подію можна назвати ще й тому, що під час святкового Богослужіння Його Святості співслужили представники вищого духовенства УПЦ КП України: митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан, архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон, архієпископ Чернігівський і Ніжинський Євстратій (Зоря), архієпископ Тернопільський, Кременецький і Бучацький Нестор, єпископ Кропивницький і Голованівський Марк, єпископ Запорізький і Мелітопольський Фотій, настоятель храму протоієрей Іван Келеман та духовенство Черкаської єпархії. На Малому вході Святійший патріарх Філарет нагородив настоятеля храму протоієрея Івана Келемана хрестом із прикрасами.

За Богослужінням молилися прочани з різних куточків Черкаської єпархії, жителі села Лебедин, а також представники Черкаської обласної та Шполянської районної державних адміністрацій.

З повчальним словом, привітавши громаду зі святом, звернувся предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Святійший патріарх Філарет. Його промова проникала у кожне серце, у душу кожного з присутніх на літургії. Він говорив простими й зрозумілими словами, але торкався великих істинних речей, сенсу життя і віри в Бога. «Ми прийшли до цього храму і захоплюємося його красою. Але ми приходимо сюди в першу чергу тому, щоб Господь допоміг нам навчитися, як правильно жити в цьому світі, куди нам прямувати, яка мета нашого земного життя, — настановляв патріарх.

— У храмі Божому ви почуєте, для чого людина народжується, для чого страждає на цій землі, яка її кінцева мета. Про це дізнаєтеся від самого Бога. Ви почуєте в храмі голос Господа нашого Ісуса Христа — в Євангелії.

 

Він сказав: мене гнали і вас будуть гнати. А чому Його гнали? Він же Творець. І хто гнав? Гнали люди, заради яких Він став людиною, принизив себе і терпів, щоб визволити людей від гріха і смерті... Ми страждаємо, коли нас пригнічують, вбивають. А думаємо над тим, хто нас вбиває і пригнічує? Вбивають люди. Чому ми страждаємо від людей, від неправди, яку вони несуть? Ми несемо в цей світ страждання. Ми не живемо по правді, вбиваємо один одного. Для того, щоб нас визволити від цієї тяжкої неволі, Бог принизив себе і став людиною. Він прийшов спасти, а його гонять, розпинають ті самі, яких він прийшов визволити...

Патріарх Філарет говорив і про нинішні події на Донбасі: «Ми всі задумуємося про те, що сьогодні відбувається на Донбасі, хто вбиває? Путін — православний християнин, а дає накази вбивати.

Народ же, який підтримує такий злочин, буде покараний. Як і колись німецький народ поніс велике страждання від сорому і приниження після поразки Гітлера, якого він підтримував. Тому слід вірити у Бога, правду і перемогу. Бо Христос переміг світ зла і гріха. Переможе і наш український народ, який захищається від чужинців, бо на його боці правда...».

Після Богослужіння Святійший патріарх Філарет нагородив медалями «За жертовність і любов до України» воїнів АТО: Олександра Янка, Олексія Зозулю, Олексія Ізмайлова та Миколу Орла.

Також церковними орденами та грамотами нагороджено благодійників, які найбільше долучилися до спорудження іконостасу та оновлення Свято-Преображенського храму села Лебедин, серед них — керівники ГК «ЛНЗ» Дмитро Кравченко та Михайло Сідлецький, приватний підприємець Володимир Плохута, громадські активісти і прихожани храму Сергій Осаула, Ігор Бойко, Олександр Жовнір, місцевий історик-краєзнавець Іван Єлінецький, шполянський іконописець Ярослав Андрійченко та інші благодійники.

— Приємно, що у ці літні дні для віруючих нашого краю гостинно відчинилися двері Свято-Преображенської церкви, — прокоментував подію заступник голови Черкаської облдержадміністрації Сергій Овчаренко. — У часи комуністичного періоду, як і більшість релігійних споруд, вона не працювала. І тільки на початку 70-х років минулого століття відновила роботу під юрисдикцією Української православної церкви Київського патріархату. Потім була тривала реконструкція. Кошти на неї збирали усім миром. Переконаний, що відтепер для жителів Шполянщини Свято-Преображенська церква, яка має майже двохсотлітню історію, стане не лише окрасою, а й духовним прихистком.

Нагороджений патріархом Філаретом орденом Святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня перший заступник голови правління ПАТ «Лебединський насіннєвий завод» Михайло Сідлецький зазначив, що високу нагороду сприймає не як особисті заслуги, а всього великого колективу ГК «ЛНЗ» — і з центром, і з серцем у рідному селі Лебедин.

ЦЕРКВА І ЗАВОД
ПОБУДОВАНІ З ОДНАКОВОЇ ЦЕГЛИ

— Якщо зазирнути глибше в історію, то побачимо, що еволюція, розвиток Лебединської церкви, Лебединського насіннєвого заводу (колишньої Лебединської цукроварні) та громади села Лебедин відбувались у тісній взаємодії і залежності, — розповідає пан Михайло. — Не секрет, що в дореволюційні часи в гонитві за прибутками підприємці-цукрозаводчики не переймалися моральним станом своїх робітників, рівнем освіченості, умовами їхнього життя та праці. На виробництві цукру була страшна антисанітарія, що в якийсь момент привело до спалаху тифу, спричинило захворювання і смерті робітників. Саме із подачі церкви, її авторитету і впливу на царя, виробництво було закрито. І заслуга церкви, звичайно, не в тому, що закрили виробництво, а в тому, що поновлене воно було зі значними змінами в процесах, пов’язаних, насамперед, із значним покращенням умов праці. Ми знаємо, що після реформи 1861 року церква відкривала церковно-приходські школи, де навчали початковій грамоті, дві таких школи були і в Лебедині. І пізніше самі цукрозаводчики впевнились і говорили, що навіть найпростішу і некваліфіковану роботу значно краще виконували люди «письменні», не кажучи вже за висококваліфіковану. Було також введено посаду лікаря для робочих, а пізніше збудовано лікарню, лазню для робочих. У старих заводських книгах є записи, що платилось «жалованіє» священику за морально просвітницьку роботу серед робочих (в той час, як гриби, біля виробництв зростали шинки, де робочі прогулювали своє зароблене, церква протистояла цьому пропагандою і навіть закривала ці заклади). Безперечно, що церква, і не тільки в Лебедині, а взагалі в державі, — стояла на стражі моралі, розвитку шкільного будівництва, здорового способу життя і виконувала морально-просвітницьку місію серед громадян. Проводячи аналогію про спільні моменти в історії розвитку церкви і заводу, хочу сказати, що побудовані і церква і завод з однакової цегли, яка в той час імпортувалася і завозилась із Німеччини. І найголовніше — День народження церкви і заводу ми святкуємо в один день — 19 серпня: 190 років Лебединській церкві і 170 років Лебединському насіннєвому заводу. Тому, як кажуть, «сам Бог велів» нам взяти під опіку нашу церкву, щоб вона предстала перед нами у такому оновленому гарному стані з головною окрасою — іконостасом, творінням львівських митців, що врахували і відобразили в іконах всю історію Лебединської церкви.

Михайло Сідлецький щиро подякував Його Святості, шановним представникам духовенства, громаді села Лебедин, гостям і всім присутнім за те, що розділили свято — День народження храму.

Готуючись до приїзду патріарха Філарета, керівництво ГК «ЛНЗ» доклали значних зусиль, щоб храм цього дня сяяв незрівнянною красою: придбали новий іконостас, провели великий обсяг ремонтних робіт на суму 1200000 грн. Так, працюючи у аграрному секторі, наші шановані меценати створюють гармонію у житті громади, де балансують між собою і духовні, і матеріальні цінності. І в нагороду Всевишній посилає благодать на цей рідний і мальовничий край.

Наталія СТОРЧАК.

Фото Віктора КРАВЧЕНКА.