Декілька місяців тому в самому центрі міста Шпола з’явився невеликий кіоск-пункт продажу, біля якого щоранку шикується чимала черга. Спочатку здавалося, що це із ряду дежавю — чи не повернулися було радянські часи, коли такі багатолюдні вервечки збиралися вмить за чутки: «Щось викинули!». Сьогодні ж, коли товарів у великій кількості магазинів вдосталь, черги як явище зникло. Однак така одинична їх поява свідчить про високоякісний і затребуваний товар. А в нашому випадку зі скляної вітрини за лічені хвилини переходить до рук щасливих покупців молочна продукція з фермерського господарства Олександра Шевченка з села Матусів.
Ще в далекому 1993-му році матусянин Олександр Шевченко заснував власне фермерське господарство, розпочинаючи обробляти 25 га землі. За півтора десятка років зміг налагодити виробництво рослинної про-дукції та створити умови для подальшого розвитку цієї справи. У 2008-му, на жаль, в зв’язку зі станом здоров’я, не зміг продовжувати працювати, тож довелося взяти діло у свої руки його зовсім молодій доньці Наталії, яка зі своїм чоловіком Віктором Кравченком прийняла батьківську естафету. Та й не лише не втратили темпів, а й розпочали втілювати в життя одна за одною амбітні ідеї. Розширили земельний обробіток до 60 га, придбали складські приміщення для техніки та продукції, які колись належали цукровому заводу. А в 2010-му ризикнули освоїти утримання тваринництва. Викупивши в розстрочку колишнє приміщення ферми підсобного господарства того ж заводу, з напівзруйнованого стану відновили повноцінну ферму з усіма належними санітарно-ветеринарними вимогами, де нині утримують 12 корів, 15 овець, до 100 голів свиней.
Рогаті чепурунки задоволено споживають щойно поданий робочим персоналом корм, в комфорті спочивають, поснідавши, рожеві рохтунці, а далі чути тонкі голосочки господарів нинішнього року — дорослих овечок та малих ягняток і навіть кіз. Забезпечені робочими місцями тут 6 односельчан. На господарському подвір’ї панує порядок і знаки великого наміру майбутніх будівничих робіт. Та головну роль у неабиякій сприятливій робочій атмосфері відіграє господиня і рушій нових креативних задумів — Наталія Кравченко. Скільки хочеться зробити, скільки всього цікавого можна втілити в життя! Про це охоче розповідає, спілкуючись про нелегкі, але надзвичайно зайнятні фермерські будні.
— Фермером у наш час можна бути лише за великого бажання, — розповідає пані Наталія. — Це головна умова для успіху, а решта тоді кориться наполегливості. Тваринництво ми з Віктором розпочали утримувати 5 років тому — купували молодняк ВРХ у населення, а потім зі своїх корівок нарощували кількість поголів’я. Виготовляти молочну продукцію вирішили у зв’язку з низькою ціною на молоко — 2,4 грн. за літр. Тож, почерпнувши значний обсяг інформації з джерел Інтернету, за короткий термін освоїли технології сироваріння, виготовлення сметани, ряжанки, згущеного молока тощо.
В окремій спеціально обладнаній кімнаті пані Наталія разом з працівницеюНаталією Горбенко виконують щоденний алгоритм робіт, звідки готова продукція відправляється до об’єкту торгівлі. Продукція справді заслуговує на високу оцінку — справжній смак домашнього ґатунку. На таке міні-серійне виробництво господарів надихнув телевізійний сюжет, в якому одна жінка показувала майстер-клас із варіння козиного сиру. Не витрачаючи сил на вагання, вирішили негайно спробувати. Найпершим продуктом стала бринза, потім — ряжанка, сметана, вершки, згущене молоко, моцарела, рулет, сулугуні, технологію виготовлення якого допомогла освоїти знайома із Абхазії.
— І хоча сила бажання багато в чому допомагає нам реалізовувати найсміливіші плани, все ж великою мірою ми завдячуємо татові, — зауважує пані Наталія. — Якби не він, то стартувати було б, мабуть, неможливо…
За майбутнє нашої держави подружжя Кравченків щиро вболівають і кому як не їм відомо, які кроки в першу чергу потрібно здійснювати в напрямку відродження вітчизняної економіки. Це, звичайно ж, державна підтримка малого бізнесу, адже саме таким підприємствам вона необхідна. А за умови ще й такого невгасимого ентузіазму, яке випромінюють ці молоді господарі, Україні знадобляться зовсім короткі терміни для підйому темпів економічного росту. Найбільше очікування фермерів — вступ до Євросоюзу, що дасть можливість відповідно сертифікувати продукцію і претендувати на гідне місце серед лідерів якості.
Та поки в парламенті і уряді думають над удосконаленням законодавства і механізмів оздоровлення економіки, Наталія і Віктор Кравченки поставили перед собою нові завдання. Незабаром зведуть погріб, де практикуватимуть виготовлення сирів з витримкою, вже влітку з’явиться новий вид продукції — морозиво (шоколадне, ванільне і пломбір), бринза із зеленню, адигейський, грузинські та інші сири. А ще застосовуватимуть на своїх полях органічні добрива, технологію виготовлення яких уже розпочали освоювати. Тож молочну диво-продукцію від родини Кравченків можна сміливо називати екопродукцією, механізм маркування якої рано чи пізно буде впроваджено в нашій країні.
Наталія СТОРЧАК (фото автора).