Весна поволі перетекла у літо. За зимово-осінню негоду навіть тепла і затишна домівка набридла. Людей так кличуть зелені сквери, парки, теплі дні і вечори на свіжому повітрі! Тепер не обов'язково запрошувати друзів додому — літні кав'ярні чудове місце для зустрічі.
Але, на жаль, не всі можуть отримати задоволення поласувати смачною кавою з тістечком чи морозивом у кав'ярні взагалі і у літній зокрема. І справа не тільки у фінансовій спроможності...
Майже всі кав'ярні, як літні, так і в приміщеннях, є абсолютно недоступними для людей, що пересуваються самостійно у інвалідних візках. Власники таких кав'ярень неодноразово обіцяли виправити таку ситуацію, але до сьогодні лише один із них виконав свою обіцянку.
Ще з минулого року я вподобала собі каву, тістечка і цукерки з магазину-кав'ярні «Цукерня», що навпроти дитячого парку. Вдале, затишне розміщення літнього майданчика, привітні, ввічливі продавці, відсутність курців і любителів пива зробили цю кав'ярню популярною у родин з малими дітками та прихильників тверезого спілкування. Та до цієї весни мені потрібен був супроводжуючий, щоб подолати височенний бордюр між шляхом і тротуаром.
На моє щастя, цією проблемою перейнявся власник кав'ярні Максим Доценко і пообіцяв, при можливості, зробити зручний пандус із дороги і до майданчика зі столиками. Якщо чесно, я навчена порожніми обіцянками «сильних міста цього», не сподівалась на швидке вирішення моєї проблеми. Але яким приємним було моє здивування, коли в перший же візит цієї весни я побачила надзвичайно акуратний і архітектурно правильно зроблений заїзд і до майданчика із столиками, і з шляху!
Тепер, не відволікаючи своїх рідних від домашніх турбот, я можу приїхати електровізком до «Цукерні», щоб зустрітись із знайомими, подругами чи просто, між справами, завітати на чашечку кави...
Хочу ще раз подякувати Максиму Доценку та працівникам «Цукерні» за їхню працю, усмішки і толерантне ставлення до мене. Приємно мати справу з людьми, які не тільки тримають своє слово, а й створюють затишну атмосферу усім відвідувачам кав'ярні і магазину.
Ірина ЛАТИШЕВА, інвалід І групи. м. Шпола.