«Наша мета – допомагати людям, а не гратись у політику», – Микола Федоров

Вже сьомий рік поспіль на Сході України триває російсько-українська війна. Тисячі добровольців, військовослужбовців, мобілізованих чоловіків та жінок боронять свою землю від зазіхань окупанта та його найманців-посіпак. Усі ці люди служили і служать та почасти багато з них повертаються і повернуться до мирного життя. Проте, в силу складних суспільно-економічних та соціально-політичних умов не завжди мають змогу віднайти себе у цивільному житті, соціалізуватись та продовжувати повноцінне життя. Для цього й утворюються відповідні громадські організації, покликані захищати та допомагати учасникам АТО/ООС. Ось і на Шполянщині нині утворено «Спілку воїнів АТО/ООС Шполянщини». Яку мету, цілі та завдання ставить вона перед собою «Шполяночці+» розповідав її керівник, колишній військовослужбовець 1-ї окремої Сіверської танкової бригади, учасник ООС Микола Федоров.

– Як з'явилася ідея створення вашої громадської організації?

– Ідея виникла просто. Є ветерани, учасники АТО/ООС. В переважній більшості вони існують самі по собі і вони регулярно стикаються з певними проблемами. От ми зібрались командою та вирішили створити структуру, яка зможе максимально об’єднати та допомогти таким людям. До всього, в рамках адмінреформи припинив існування Шполянський район і тому організація, яка органічно впишеться в цю систему та зможе адаптувати до неї інших, буде необхідна. І хоча ми базуватимемось у Шполі ми завжди відкриті до співпраці для ветеранів, волонтерів та небайдужих мешканців з інших громад Черкащини.

– Якими питаннями займатиметься ваша організація? 

– Ми плануємо надавати всебічну допомогу ветеранам задовольняти та захищати законні економічні, творчі, вікові, національно-культурні, спортивні та інші спільні інтереси членів організації, а також захищати соціальні інтереси членів організації, членів сімей загиблих воїнів – учасників АТО/ ООС, а також осіб з числа ветеранів, військовослужбовців та бійців добровольчих формувань, які стали інвалідами внаслідок поранень, отриманих під час проведення АТО/ООС.

У перспективі ми плануємо надавати психологічну допомогу, сприяти реабілітації та адаптації осіб-учасників АТО/ООС до мирного життя.

Ми не приховуємо, що у цьому нам максимально сприятиме влада територіальної громади, адже це їх безпосередній обов’язок. Двері відкривають тим, хто в них стукає. На сьогодні актуальним та найболючішим питанням лишається земельне. І міський голова Сергій Кравченко вже взяв на себе зобов’язання вирішити його в найкоротші терміни.

Одним із напрямків нашої роботи буде волонтерська діяльність. Після утворення громадського об’єднання будемо здійснювати це планомірно та регулярно. Адже і тут, і на Сході військові потребують уваги тилу і чекають на допомогу, бо не завжди держава може забезпечити необхідним.

– І все  ж, зараз є багато «атошних», як кажуть, ГО.  Чим особлива ваша? 

– Так, дійсно багато. Проте, останнім часом багато з цих організацій пішли у політику, багато так і лишились на папері, не здійснюючи жодної діяльності. Деякі створились та через певний період припинили існування. Ми ж хочемо, як то кажуть, «тихою сапою», без зайвого розголосу дійсно допомагати нашим бійцям, ветеранам, членам їхнім сімей. Надавати посильну допомогу, відстоювати їхні інтереси у різних державницьких інстанціях та владних кабінетах. Адже завжди легше, коли поруч є плече побратима, який розуміє тебе, твій стан, твої наміри. 

У нас, в колишньому Шполянському районі, нараховується понад 300 учасників АТО/ООС. Ми хочемо максимально згуртувати їх, аби вони знали, що є ті, хто завжди допоможе з якого б питання не звертались. 

Також у нас у планах створення власного сайту та сторінок у популярних соціальних мережах, де буде оприлюднюватись вся актуальна інформація: зміни законодавства, зразки потрібних документів, корисні контакти. В перспективі ми не виключаємо залучення фахового юриста, який надаватиме правову допомогу для вирішення спірних питань та надання консультацій, представлятиме інтереси учасників організації та і тих, хто звернувся по допомогу.

– Розкажіть про вашу команду. Хто ці люди? Не боїтеся закидів і про «кишеньковість»?

– Це звичайна команда однодумців, які переймаються ідеєю допомоги побратимам та членам їхніх сімей. Андрій Собенніков – це секретар нашої організації, ще є Сергій Богданов, Сергій Нор, Олександр Гаврилов, Валентин Олійник, Андрій Гончаренко та Максим Дідківський. Це хлопці, які були з перших днів на війні і багато бачили. Вони як ніхто усвідомлюють нагальність такої допомоги. 

Закидів не боїмося. Ми чітко усвідомлюємо, що робимо і робитимемо корисні справи. Нам немає сенсу в чомусь виправдовуватись, бо справа, яку ми започаткували, вкрай потрібна. І якщо хтось скаже «дякую» за нашу допомогу, ми будемо впевнені, що існує наша організація не дарма.

– Якою хочете бачити місцеву владу? Як плануєте на неї впливати?

– Місцеву владу, тобто владу територіальної громади, ми хочемо бачити ближчою до людей. Аби не закривалась у своїх кабінетах, а вислуховувала, йшла назустріч, знаходила компроміси. Ми вважаємо, що взаємодія між місцевою владою та ветеранами АТО/ООС повинна бути системна і постійна. 

Впливати треба там, де немає розуміння і є спротив. Наразі ж влада йде нам назустріч, готова підтримати і надати максимальні можливості для реалізації статутних засад громадської організації. У будь-якому випадку те, що вона є, а не топчуть нашу землю чоботи окупанта, заслуга тих, хто в повному обсязі пройшов горнило війни та витримав ті події. 

Вже зараз йдуть перемовини про виділення приміщення, де функціонуватиме громадська приймальня організації і буде місце для зборів та діяльності. Вже після новорічних свят, коли повністю закриємо організаційні питання, проведемо перші збори організації, визначимо стратегію подальших дій.

Спілкувався Сергій ЗУБАТОВ