Міста й села Західної України щороку відвідують сотні тисяч туристів, у тому числі й шполяни. Вони здебільшого подорожують звичними маршрутами, які вже стали традиційними. Однак є місця, куди нога мандрівника-педагога ще не ступала. Згадуючи неповторні поїздки у Львів, Яремче, цього року освітяни Шполянщини вирішили відвідати унікальні українські пам’ятки, первозданну природу, побачити архітектурні ансамблі, що сягають корінням далеко вглиб західноукраїнської історії.
Подолавши нічний переїзд на комфортабельному автобусі туристичної фірми, з якою давно співпрацює районна профспілкова організація освітян, мандрівники опинилися у величному місті Чернівці, за 40 км від румунського кордону. Пісенна столиця України зустріла прохолодним липневим дощем, який не став на заваді шполянам, адже в супроводі екскурсовода вони сповна зрозуміли правильність офіційного гасла історичного центру Буковини: «Чернівці — це унікальність у розмаїтті».
Оглядаючи старовинне місто, його виняткову архітектурну спадщину, що є свідченням працьовитості мешканців, педагоги із географічного центру території України захоплювалися мальовничими вуличками, пагорбами, двориками, площами із забудовами кінця ХІХ — початку ХХ століття. Відкриваючи завісу таємничості та романтики, милувалися родзинкою Чернівців — величним будинком, який увійшов у історію міста під назвою будинок-корабель.
Повсякчасну гостинність і доброзичливість відчули, перебуваючи на території Митрополичого палацу, у будівлях якого нині розташовується національний університет імені українського письменника й передвісника національного відродження Юрія Федьковича. Неповторний архітектурний ансамбль, який гідно прикрасив буковинську столицю, викликав непідробну емоцію: «Це — шедевр!» На згадку про місто залишилися світлини біля музично-драматичного театру імені О. Кобилянської, міської ратуші, алеї зірок, що прославили край, обласної державної адміністрації, численних церков різних народів, адже Чернівці — місто 65-ти національностей, а ще — незабутній аромат кави — запоруки гарного настрою.
Перепочивши в затишному готелі «Гостинний двір» у райцентрі Борщів Тернопільської області, туристи вирушили до Джуринського водоспаду, який шумить на дні урочища «Червона». Маючи два 16-метрові каскади, він вражає своєю силою, прохолодою й величчю. Полоскотавши нерви учасників екскурсії крутим підйомом від річки Джурин на височину, далі автобусний тур попрямував до печерного храму «Монастирок» в селі з однойменною назвою над каньйоном річки Серет. Тут освітяни відвідали ранкову службу Божу, побували в печерному храмі з унікальним кам’яним вівтарем, який прикрашає зображення Ісуса «із закрити очима», перед яким, за повір’ям, Господь відпускає найтяжчі гріхи. Перебуваючи на території цієї архітектурної пам’ятки, побачили, як шанобливо ставляться жителі Західної України до відвідування у вихідний день церкви, до якої приходять родинами, у святковому вбранні, де і молодь, і старше покоління разом виконують вдячні молитви.
Від’їхавши за 125 км від Чернівців, потрапили до міста Заліщики Тернопільської області, яке має дивовижну панораму з пагорбів над Дністром, а в давнину славилося як кліматичний курорт із чудовими пляжами. У містечку відвідали дендропарк, у якому ростуть рідкісні дерева гінкго дволопатеве та софора японська — ботанічні пам'ятки природи місцевого значення в Україні, а також вшанували Осипа Маковія, Івана Франка, Тараса Шевченка, Героїв Дністра біля підніжжя пам’ятників.
Дорогою додому милувалися чарівними краєвидами, ошатними хатами, а подекуди й розкішними маєтками Тернопільщини, Чернівеччини, Хмельниччини, переглядали й ділилися чарівними фото в соціальних мережах. У цей нічний час, прямуючи до рідної Шполи, кожен турист- освітянин захоплено думав: «Яка ж прекрасна наша Україна!». Варто лише віднайти на її карті дивовижні місця, подолати відстані, щоб створити яскраву палітру незабутніх вражень.
Як і в попередні роки, щира вдячність за надану можливість невідому Західну Україну намалювати близькою оазою лине на адресу голови ради голів профкомів закладів освіти Олега Миколайовича Тішкова, туристичної фірми «Аміготур-плюс», а також усіх педагогів, які стали цікавими попутниками.
Віра КОВАЛЕНКО, директор Топильнянського НВК «ДНЗ-ЗОШ І-ІІІ ступенів»