Американці називають таких, як він, «human person» – «людська людина», якщо дослівно, хоча доречніше буде вжити тут слово «людяна». Валерій Залужний з 2014 року був залучений до керування операцією на сході України, після чого керував оперативними командуваннями, а в липні 2021 року став Головнокомандувачем ЗСУ. Завдяки йому росіянам не вдалося реалізувати своїх «наполеонівських» планів, як-от захопити Київ «за три дні» чи пройтися парадом в Україні 9 травня.
Скільки росія готувалася до повномасштабної війни, які завдання стоять перед ЗСУ та чи буде ще одна хвиля мобілізації — «Шполяночка+» зібрала головні цитати з великого інтерв'ю Залужного британському виданню «The Economist».
«24 лютого збільшилися масштаби»
«Для нас, військових, війна почалася в 2014 році. Для мене особисто – в липні 2014-го. Я навіть не уявляв тоді, що таке насправді війна. Я прочитав багато книжок, закінчив академії із золотою медаллю, все теоретично розумів, але не розумів, як це в реальному житті. Але за вісім років війни, до 2022 року, і я, і такі, як я, все це чудово зрозуміли. Тому все, що ми робили, коли почалася масштабна агресія, — це реалізовували не лише знання, які ми вже мали у 2014 році, а й навички та досвід, які здобули з того часу. І найважливіший досвід, який ми мали і який ми практикуємо майже як релігію, це те, що росіян і будь-яких інших ворогів треба вбивати, просто вбивати, і головне, ми не повинні боятися цього робити. І це те, що ми робимо», – зазначив Валерій Залужний.
З його слів, усе, що відбулося 24 лютого, – це збільшення масштабів:
«До того у нас був фронт 403 кілометри і 232 опорні пункти. А до 24 лютого цей фронт виріс до 2500 кілометрів. Звичайно, ми розуміли, що сил не вистачає. Нашим завданням було розподілити їх таким чином, щоб нетрадиційною тактикою зупинити натиск».
«Один генерал застрелився»
«Я довіряю своїм генералам. З початку війни я десятьох звільнив, ще один застрелився. Я вірю Сирському (генерал Олександр Сирський, командувач Сухопутними військами України). Якщо він мені каже, що йому потрібна інша бригада, значить, йому дійсно потрібна інша бригада. Я, звичайно, не вважаю себе найрозумнішим. Я повинен слухати і слухаю тих, хто в полі», — розповів Залужний.
«Росіяни збирали ресурси чотири роки»
Росія збирала «ударний кулак» досить довгий час, однак ця тактика виявилася невдалою, зазначив Залужний.
«Ми вже через низку операцій зрозуміли, що головне — не боятися цього ворога. З ним можна і треба боротися, сьогодні, тут і зараз. Не можна відкладати це на завтра, бо будуть проблеми, — розповів він. — І щоб цього досягти, потрібні ресурси. Якщо рішення правильні, то можна очікувати і правильного результату. Росіяни давно збирають свої ресурси. За моїми підрахунками, напевно, три з половиною-чотири роки їх інтенсивно нарощували: люди, техніка, боєприпаси. Я думаю, що вони мали ресурсів на три місяці для досягнення своїх цілей. Той факт, що вони вичерпали ці ресурси і змарнували свій потенціал, не досягнувши практично жодного результату, свідчить про те, що їхня позиція була обрана неправильно. Їм тепер знову доводиться думати, як вийти з цієї ситуації».
Також Залужний прокоментував рішення росії йти на Київ:
«Вони хотіли взяти Київ. З військової точки зору це було правильне рішення — найпростіший спосіб досягти мети. Я б зробив так само. Я добре знаю Герасимова (очільник збройних сил росії — ред.). Не особисто, звичайно. У нього не було виходу. Він зосередився на Донбасі, щоб зберегти ресурси, які залишилися. Станом на сьогодні ситуація там непроста. Але стратегічно це безпрограшна ситуація для російської армії. Тому, швидше за все, вони шукають способи зупинити бої і отримати паузу будь-якими способами: обстрілюючи мирних жителів, залишаючи наших дружин і дітей замерзати на смерть. Їм це потрібно для того, щоб виграти час і зібрати ресурси. Але вони паралельно працюють над іншим: роблять усе можливе, щоб ми не перегрупувалися і не завдали удару. Ось чому ви бачите бої на лінії фронту протяжністю 1500 кілометрів. Десь більш інтенсивно, десь менше, але вони стримують наші війська, щоб не дати нам перегрупуватися. Те, що вони зараз сильно воюють, це, звичайно, дуже погано. Але це не вирішення стратегічної проблеми. Це просто виснажує Збройні Сили України. Тому, як і під час Другої світової, я не сумніваюся, швидше за все, десь за Уралом готують нові ресурси».
Боєприпаси теж готують, хоч і не та інтенсивно, додав він.
«Це будуть не ті ресурси, які могли бути за два роки припинення вогню. Бойовий потенціал буде дуже-дуже низьким, навіть якщо вони залучать ще мільйон людей в армію, щоб закидати тілами, як це зробив Жуков під час Другої світової, це все одно не дасть бажаного результату.
Завдання ЗСУ
Першим стратегічним завданням ЗСУ Залужний назвав утримання рубежів. Він наголосив, що необхідно чітко відстежувати, що відбувається у російській армії, до чого вони готуються.
«Утримати цей рубіж і більше не втрачати позицій. Це дуже важливо. Тому що я знаю, що звільнити його у 10–15 разів важче, ніж не здати», – сказав Залужний.
Друге стратегічне завдання – підготуватися до наступу РФ, який може статися у лютому, у кращому випадку – в березні, у гіршому – наприкінці січня. Залужний підкреслив, що українській армії необхідно мати можливість вести війну свіжими силами та резервами. Наступ окупантів може розпочатися не з Донбасу, а у бік Києва, на білоруському чи південному напрямку.
«Хай пробачать мене солдати в окопах, але зараз важливіше зосередитися на накопиченні ресурсів для більш затяжних і важких боїв, які можуть розпочатися наступного року», – пояснив Залужний.
Третє стратегічне завдання – це посилення систем ПРО та ППО:
«Це протиракетна оборона і протиповітряна оборона. Я не експерт у галузі енергетики, але мені здається, що ми на межі. Якщо електромережу зруйнують, тоді почнуть мерзнути солдатські дружини та діти. Такий сценарій можливий. Який настрій буде у бійців, уявляєте? Як без води, світла, тепла можна говорити про підготовку резервів для продовження бойових дій?».
Чи потрібна ще одна хвиля мобілізації
За словами Залужного, нині українській армії більше потрібна зброя, ніж люди:
«Ми вже проводимо мобілізацію в тому вигляді, в якому вона є. У нас достатньо людей, і я чітко бачу, що маю. Мені достатньо. Мені не потрібні ще сотні тисяч. Нам потрібні танки, бронетранспортери, БМП. І нам потрібні боєприпаси. Зверніть увагу, я зараз не говорю про F-16».
Що з ППО?
Головнокомандувач заявив, що Україні потрібні десятки сучасних систем протиповітряної оборони.
«Зараз ми маємо коефіцієнт 0,76. Росіяни використовують цей коефіцієнт ефективності, коли планують свої атаки. Це означає, що замість 76 ракет вони запускають 100. А 24 проходять і досягають цілі. А що дві ракети роблять із електростанцією? Два роки не працюватиме», – заявив він.
За його словами, західні партнери знають про ці розрахунки:
«Фахівці НАТО знають усе, абсолютно все, до дрібниць. Розрахунки зроблені і, слава Богу, все зрушило з місця. У нас уже є деякі системи протиповітряної оборони. Недостатньо, але дещо є. Їх просто потрібно нарощувати. Нам потрібні десятки таких».
Коли повернемо Крим
Залужний не став відповідати на запитання, чи союзники стримують Україну від наступу на Крим.
Лише зауважив – для того, щоб дістатися до кордонів Криму, нині українській армії потрібно подолати відстань у 84 кілометрів до Мелітополя:
«Нам цього достатньо, тому що Мелітополь дав би нам повний вогневий контроль над сухопутним коридором. Звідти ми вже можемо обстрілювати Кримський перешийок, тими ж HIMARSами і так далі. Чому я це кажу? Тому що це повертається до моєї попередньої думки про ресурси. Я можу розрахувати, виходячи з поставленого завдання, який ресурс потрібен для формування боєздатності. З такими ресурсами я не можу проводити нові великі операції, хоча ми зараз працюємо над цим».
Росію перемогти можна, додав він:
«Я знаю, що можу перемогти цього ворога. Але мені потрібні ресурси. Мені потрібно 300 танків, 600-700 БМР, 500 гаубиць. Тоді, думаю, цілком реально вийти на рубежі 23 лютого. Але не двома бригадами. Я отримую те, що отримую, але це менше, ніж те, що потрібно. Ще не час звертатися до українських солдатів так, як звертався Маннергейм до фінських. Ми можемо і повинні захопити набагато більше території».
Про мобілізацію в росії
Російська мобілізація спрацювала, вважає Залужний.
«Це неправда, що їхні проблеми настільки серйозні, що вони не будуть боротися. Будуть. Велить їм цар воювати, і вони воюють. Я вивчав історію двох чеченських воєн – там було те саме. Можливо, вони не настільки добре оснащені, але вони все одно становлять для нас проблему. За нашими оцінками, у них є резерв 1,2-1,5 мільйонів осіб. Росіяни готують близько 200 тисяч нових військових. Я не сумніваюся, що вони ще раз зроблять спробу наступу на Київ».