У вівторок, 21 січня, в сесійній залі Шполянської міської ради відбувся відкритий діалог ініційований місцевою владою з директорами, вчителями і батьківським активом шкіл, який стосувався оптимізації мережі закладів освіти. Наразі вони, а також самі учнів, особливо старшокласники, стурбовані ліквідацією закладів освіти або перепрофілюванням їх у гімназії чи початкові школи. Найбільше це хвилює жителів сільської місцевості, де діють малокомплектні школи.
“Урядом держави вирішено з 1 вересня 2025 року не фінансувати коштами освітньої субвенції заробітну плату вчителів у школах із кількістю учнів менш як 45 осіб, а з 1 вересня 2026 року — менш як 60 осіб. Це рішення не стосується початкових шкіл і діятиме тільки для освіти на рівні 5-11 класів”, — саме так почав відкритий діалог з аудиторією в.о. міського голови Шполянської громади Олег Кошовий.
Враховуючи зміни щодо розподілу державної субвенції відділ освіти міської громади запустив процес громадських обговорень стосовно припинення юридичної особи шляхом ліквідації Товмацького ліцею та Буртівської початкової школи, а також перепрофілювання у початкову школу (1-4 класи) Лебединського ліцею №3, Топильнянського ліцею, Скотарівської, Кримківської та Терешківської гімназій. Обговорення оприлюднили на офіційному сайті міської ради.
Також “не за горами” реформа старшої школи, яка ставить перед учнями вибір з вивчення профільних предметів і вступить в дію у вересні 2027 року.
За рішенням депутатів Шполянської міської ради профільний (академічний) ліцей у Шполянській громаді планують створити на базі Шполянського міського ліцею № 3.
Під час відкритого діалогу Олег Кошовий зауважив: аби з реформою піти в унісон, у громаді націлюються раніше запустити практичний досвід профільної школи, зокрема, з вересня 2026/2027 навчального року у міський ліцей № 3 планують переводити учнів, які йтимуть до 10 класу, зараз це школярі 8-х класів.
Діти, які сьогодні навчаються у 7 класі, перейдуть до ліцею у вересні 2027 і здобуватимуть освіту за новою програмою. Теперішні учні 10-х класів завершать процес навчання у своїх закладах освіти, а учні 8-х класів продовжать процес навчання у майбутній профільній школі уже з вересня 2026 року.
“Для дітей 8-х класів так буде краще, щоб потім їм не розривати процес навчання, коли їхні ліцеї ліквідують. За вимогою законодавства у 2027 році діючі ліцеї мають випустити останній 11 клас”, — зазначив в.о. міського голови.
Про реформу старшої школи, як логічного продовження процесу, який запустили в країні ще 6 років тому, присутнім розповіла заступниця міського голови Ірина Каландирець.
“Вона закріплена законодавством та відбуватиметься безвідносно до війни. Спершу, у 2018 реформа охопила початкову школу, з 2022 року – базову. Надалі, з 1 вересня 2027 року має запрацювати профільна середня освіта як продовження реформи НУШ, і громаді до цього необхідно готуватись”, — наголосила Ірина Каландирець.
Думку Ірину Каландирець продовжила начальниця відділу освіти Шполянської міської ради Оксана Різник, яка розповіла про переваги профільної школи та підготовку до реформи: напрацювання законодавства, планування мережі академічних ліцеїв тощо.
До вересня 2027 року органам місцевого самоврядування потрібно підготувати базу для навчання, яке триватиме 3 роки у профільному (академічному) ліцеї: оснащення кабінетів за сучасними стандартами, організація підвезення учнів з віддалених місць проживання, забезпечення закладу кваліфікованими педагогами, забезпечення інклюзивного середовища та харчування учнів відповідно до вимог уряду.
Оксана Анатоліївна назвала перспективну мережу закладів освіти Шполянської громади у якій за планами на 2025/2026 навчальний рік буде одна початкова школа, чотири гімназії та чотирнадцять ліцеїв. У 2026/2027 навчальному році картина змінюється: залишається один ліцей, дванадцять гімназій та п’ять початкових шкіл, така ж кількість закладів планується і в 2027/2028 роках, за умови якщо не змінюватиметься демографічна ситуація у населених пунктах та державна нормативно-правова база.
Начальниця відділу освіти акцентувала увагу батьків і вчителів на тому, чому ж для профільного (академічного) ліцею обрали базу Шполянського ліцею № 3.
“Насамперед, це зручне розташування закладу, у центрі міста, через дорогу від школи на території МНВК є місце для стоянки автобусів, відповідно там є медпрацівник, який випускає щоранку водіїв у рейси, зручне місце висадки дітей з автобусу”, — сказала посадовиця.
Також у ліцеї № 3 вже облаштували простір для вивчення предмету “Захист України”, відокремили частину приміщення для проведення уроків, зараз наповнюють необхідним обладнанням і засобами для навчання.
Стосовно безпеки очного освітнього процесу, а саме забезпечення сховища, де мають перебувати діти під час повітряних тривог, Оксана Різник зазначила, що використовуватимуть укриття у приміщенні міської поліклініки, яка розташована поруч зі школою, адже сховище в ліцеї розраховане на 50 осіб.
Водночас деякі активні батьки вважають безпечнішим для профільної школи обрати Шполянський ліцей № 2, адже у наявному укритті може розміститись до 250 осіб.
Проте посадовиця навела аргумент, що у Шполянському ліцеї № 2 передбачена гімназія, яка включає початкову школу, тож доцільніше зручності забезпечити меншим дітям. Що стосується Шполянського ліцею № 1, де також залишається початкова і середня школа, наразі триває капітальне будівництво сховища розраховане на 150 осіб на території закладу.
У частині відкритого діалогу з аудиторії виступив Сергій Коваль, військовий Збройних сил України, учасник АТО/ООС, батько чотирьох дітей, двоє з яких школярі і навчаються у Товмацькому ліцеї (ред. — ліцей з наступного навчального року ліквідовують). Він вважає, що влада нібито не враховує важливу безпекову складову для всіх учасників освітнього процесу, адже держава перебуває у збройному конфлікті з рф, а ситуацію із закінченням війни наразі чітко передбачити не можливо. Школи, які мають капітальні укриття, чомусь в громаді не обирають базовими, наголошує військовий, як приклад, хочуть ліквідувати Товмацький ліцей через недостатню кількість учнів.
"Школа в Товмачі має чи не найкраще протирадіаційне укриття у Шполянській громаді, відносно нова і з гарним приміщенням. Сховище обладнане всім, що забезпечить тривале перебування і може вмістити до 300 учнів", — говорить Сергій Коваль.
Військовий не називає інші сільські заклади освіти гіршими і поважає всіх освітян, втім наголошує, що в час війни повинні зрозуміти, немає нічого дорожчого за життя, особливо дітей, тож і приміщення для навчання повинні обиратись з надійним захистом.
"Скажу відверто, ліквідація школи особисто болить, як колишньому сільському голові, — продовжив Сергій Валентинович, — у свій час доклали багато зусиль і коштів в оновлення закладу, замінили вікна, провели ремонти. Біда... Школа могла б стати безпечним осередком навчання дітей молодших і середніх класів з найближчих сіл".
Про невтішну перспективу на майбутнє для закладів освіти зауважив директор Шполянського ліцею № 2 Олександр Гончар.
"Цілком можливо, що згодом, навіть три міські школи вистачить, щоб забезпечити базовою і профільною освітою учнів громади. По-друге, внутрішньо переміщені особи не бажають жити в селі і віддавати там своїх дітей у школу, переважно це люди з великих міст, які не звикли до інших умов життя", — наголосив директор школи.
Олександр Гончар запропонував перш за все подбати про вчителів у своїй громаді, зосередитись на тому, аби ніхто не втратив роботу, закон зараз дозволяє пройти відповідні навчання, перекваліфікуватись на інший предмет і працювати в іншій школі.
Не одне запитання спрямувала представникам влади мати трьох синів, учнів 7-го, 9-го та 10-го класів Шполянського ліцею № 2, громадська активістка, волонтерка Лілія Усик.
Вона зазначила, що батьківський актив учнів 9-го класу Шполянського ліцею № 2 давно стурбований передчасним переведенням дітей до ліцею № 3, а саме: з вересня 2026 року, тобто у ліцеї № 2 припинять набирати учнів до 10-го класу. Батьки з цим питанням звертались на особистий прийом до заступниці міського голови Ірини Каландирець. Через деякий час батьків ліцею № 2 підтримали батьки 9-тикласників Шполянського ліцею № 1, які також виявили бажання, аби їхні діти закінчили школу у стінах рідного закладу, щоб їх не чіпали з переведенням у 10-й клас до міського ліцею № 3.
"Нас, як батьків, почули і наші учні зможуть завершити навчання у своїх школах, — говорить пані Лілія, — Тоді чому до зали не запросили батьків учнів 8-х класів, які теж бажають, аби їхні діти довчились у своїх ліцеях?"
Лілія Усик аргументувала, що з 1 вересня 2025 року почнеться пілотування реформи в окремих ліцеях усієї країни. Уже зараз колективи з 30 ліцеїв готуються до пілоту. Шполянська громада не входить до цього проєкту. Також зазначила, що 2027-2029 роки — це перехідний етап реформування і Шполянський ліцей № 3 почне діяти у громаді як профільний (академічний) з вересня 2027 року.
"То що заважає владі поступово готувати базу, підвищувати кваліфікацію чи перепідготовку педагогічних працівників, проводити конкурс до педагогічного штату, планувати зручні сполучення і підвезення учнів до ліцею тощо, не чіпаючи навчальні процеси в школах і завчасно не переводити старшу школу до ліцею № 3?", — запитала Лілія Усик.
Наступне питання стосувалось критеріїв за яким обрали Шполянський ліцей № 3 для профільної школи.
"Якщо взяти всі шполянські ліцеї, то за перевагами у лідерстві навчання всі школи рівнозначні, - каже Лілія, - Окремого лідерства у ліцею № 3 немає, який описали нам на презентації. Крім того, безпекової складової там взагалі нема. Укриття на 50 осіб, іншим дітям потрібно ходити до сховища поліклініки".
Лілія Усик навела приклад, аби всі уявили, як під час тривоги переміщатись дітям з обмеженими можливостями, які можуть бути на візках. Також порівняла укриття всіх міських ліцеїв і назвала надійним і вмістким лиш сховище Шполянського ліцею № 2 — це у місті Шпола. Крім того, за її словами, надійні сховища для дітей на період війни є у сільських школах — Сигнаївському, Товмацькому та Лозуватському ліцеях.
Питання до влади задала переселенка з Харківської області, наразі її чоловік обороняє Україну в лавах ЗСУ. За словами харків'янки, у неї є сестра, яка можливо б і переїхала до Шполянської громади, у село Кримки, втім стримується, адже має дітей, а Кримківська гімназія теж на порозі перепрофілювання у початкову школу. Вона каже, що є люди, які може б і хотіли у село, але не поспішають з переїздом через відсутність шкіл.
Олег Кошовий відповів, що школу в Кримках повністю не ліквідують, у перспективі там однозначно залишиться початкова база (1-4 класи).
Питання задавали батьки Топильнянського ліцею, цікавились, який заклад освіти доведеться закінчити їхнім дітям після перепрофілювання ліцею у гімназію. Згідно з законом — має бути найближча школа, в даному випадку Лозуватський ліцей.
Під час відкритого діалогу представники влади запевняли про забезпечення якісного і безпечного навчання. Тому серед батьків виникли питання, чому зараз під час повітряних тривог освітній процес призупиняється, уроки в укриттях не продовжуються, принаймі у міських школах. Батьки забирають своїх дітей із сховищ, якщо тривога затягується. Вчителі аж ніяк не можуть навчати своїх учнів, адже не мають місця, де можна завершити урок. Батьки учнів міських ліцеїв стурбовані зниженням якості знань серед дітей.
На питання батьків, чи будуть створені умови для безперервного процесу навчання в укритті майбутнього профільного (академічного) ліцею, в.о. міського голови Олег Кошовий відповів, що такі умови не передбачені, також за його словами облаштування навчальних класів в укриттях не передбачені у жодній школі міської громади.
Загалом, будь-яка реформа не проходить легко, це завжди зміни і невідомість — чи буде краще, чи гірше. Водночас реформа старшої школи сколихнула інтереси багатьох: вчителів, які не хочуть втратити роботу, батьків, які хочуть щоб в кожному селі була школа, а дітей не возили в іншу, учнів, які приховують емоції - як їх сприймуть у нових колективах, місцеву владу, яка постійно планує і працює над тим, як все забезпечити і вчасно зробити.
Втім, на відкритому діалозі голос батьків звучав до влади, аби їх почули і врахували безпекові складові освітнього процесу та забезпечення якісного очного навчання.