Їхні пісні звучали в селах і містах Черкащини та Кіровоградщини, збираючи донати для фронту. Уже майже три роки гурт „Сузір’я“ доводить, що музика може допомагати воїнам.
Журналісти Шполяночки поспілкувалися з керівником гурту Геннадієм Бундзило, який поділився щирою історією про музику, людей і те, як пісня стала ще однією зброєю у війні.
На початку війни Геннадій розмірковував, що робити з музичною апаратурою: продавати чи шукати інший шлях. І якось йому зателефонував знайомий і сказав, що планують благодійний концерт.
«Саме слово "концерт" звучало дивно, але він уточнив "благодійний концерт"», - згадує Геннадій.
Наступного дня він зателефонував сам, щоб дізнатися, як усе пройшло, і почув: «Дуже добре! Поставили скриньку, слухали українські пісні, аплодували, донатили».
Тоді Геннадій зрозумів: це може справді допомагати військовим. Він зібрав колектив однодумців і поставив одне питання: «Чи є бажання безкорисно працювати у такому форматі, допомагаючи Збройним силам?».
Відповідь була одностайною - «так». Так почалося турне гурту.
Запускати концерти було нелегко: адже тепер кожен виступ потребував дозволів і документів від обласної військової адміністрації.
«Це велика відповідальність, і часто її покладали на мене, - пояснює Геннадій. - Проте колектив упорався. Вже відбулося близько сотні концертів, в середньому по вісім на місяць».
Програма включає патріотичні пісні - яким 100 років та сучасні, рок, поп, повстанські.
«У програмі є нові пісні, написані вже під час війни, є яким по сто років, але їх і сьогодні знають та підспівують. Наприклад, «Ой у лузі червона калина». Є й сучасні у різних жанрах: рок, поп, повстанські. І люди відзначають саме програму. Після концерту часто підходять і кажуть: «У вас дуже гарно підібрана програма». Це для нас важливо. У кожному оголошенні пишу: „Благодійний концерт на підтримку Збройних сил України“. І пояснюю, що пісні прославляють наших воїнів і вшановують загиблих», - додає він.
Слова вдячності відчуваються особливо, коли повідомляють, що завдяки концерту придбали дрон або допомогли пораненому бійцю. Бували і складні моменти.
«Приїжджаємо на вуличний концерт, ще розвантажуємо апаратуру, а вже чуємо: „Що ви тут будете грати? Війна, а ви людей розважати!“, - згадує він. - Але після концерту ті самі люди підходили, вибачалися і донатили".
Не бракує й зворушливих моментів.
«Підійшла дівчина й сказала: „Я була на вашому концерті рік тому. Дуже чекала, щоб ви виконали пісню гурту „Без Обмежень“ „Дим“. Я молилася, щоб саме її почути“», - розповідає керівник.
Інший випадок стався на Кіровоградщині.
«Там був повний зал, і ми традиційно розігрували плакати з підписами гурту. Зазвичай стартова сума -200 гривень, адже друк нам обходиться приблизно в таку суму. Але того разу ціна зростала кроками: 500, 700, 1000 гривень. У результаті голова громади викупив один плакат за 3000 гривень, інший — ще один глядач за 1500. І от 4500 гривень одразу пішли у скриньку на підтримку ЗСУ».
Особливо пам’ятним став вуличний концерт, коли поруч дислокувався військовий підрозділ і хлопці прийшли послухати гурт.
«Нам тоді вдалося зібрати близько 27 тисяч гривень. Це була сума, за яку можна було придбати два квадрокоптери або комплектуючі для трьох. І знаєте, для волонтерів найбільша подяка, це коли військові дарують прапор із підписами чи шеврон. От і тоді командир підрозділу подякував нам і подарував шеврон. Ми зробили спільне фото, яке збережемо до Перемоги. Той концерт дуже врізався в пам’ять, бо серед військових були хлопці після госпіталів. Командир ще сказав: «Дякуємо за звук, що ви не викрутили все на максимум, бо тут є ті, хто ще оговтується. Це було надзвичайно щиро й цінно», - говорить Геннадій.
Працюючи прозоро, гурт залишає всі зібрані кошти на місці концерту.
«Підписуємо акт із директором будинку культури, головою громади і передаємо кошти. Далі громада сама вирішує, кому допомогти, пояснює він. Коли виступаємо на вулиці, то гроші передають волонтерам, які звітують і телефонують, дякують, пояснюють, на що пішли кошти».
Емоції часто беруть гору. Геннадій згадує пісню «Біля тополі» з акордеоном.
«Я зазвичай працюю за пультом як звукооператор: налаштовую звук, стежу за всім процесом. Але є одна пісня, коли я сам виходжу на сцену з акордеоном. Це відома пісня, подарована поляками, - «Біля тополі». І от саме під час цієї пісні кілька разів було так, що я не міг доспівати до кінця, емоції просто брали гору. Бо коли бачиш, як ще на перших акордах люди починають плакати, у такі моменти стриматися неможливо», - згадує співрозмовник.
Військові часто підходять після концертів, дякують і тиснуть руку.
«Особливо цінно, коли самі захисники кажуть: „Дякуємо вам за те, що робите“», - додає він.
Для гурту концерти - це допомога військовим і популяризація української пісні серед дітей.
«Перша ціль - зібрати максимум донатів, друга - щоб діти почули українську мову, пісню, відчули гордість і силу культури. Бо чим більше дітей у залі підспівують, тим більше ми отримуємо задоволення від нашої роботи».
Особлива подяка, каже чоловік, Дмитру Вовку, який два роки їздить із гуртом, незважаючи на зайнятість. Молодь у колективі - троє школярів, це справжні професіонали.
«Це справжня золота молодь України, - каже Геннадій. - Я завжди радий, коли молодь долучається. Хто має бажання, може безкоштовно приходити до нас, грати й співати. У нас є власна студія звукозапису, де ми працюємо й записуємо пісні. Двері нашого колективу відчинені для всіх, хто хоче реалізувати свій талант і водночас робити добру справу».
Геннадій наголошує на важливості української пісні.
«Боляче бачити, що не всі розуміють, що йде війна, навіть ті, до кого «прилітало» зовсім поруч, продовжують слухати російську музику й кажуть: «Яка різниця?» А різниця є. Мова й пісня дуже важливі. Нас надихає, коли після концертів ми чуємо слова подяки від людей. А ще, коли військовим передають допомогу, куплену завдяки зібраним коштам, і нам кажуть: „Хлопці, вам велике спасибі“», - пояснює він.
Для гурту особливо важливо, щоб діти долучалися до української музики і бачили живі концерти.
"Я також стараюся залучати молодь, особливо в селах. Бо діти там часто взагалі не бачать українських концертів. Я їм розповідаю, що українська пісня є у всіх жанрах: є український рок, український реп, навіть український шансон. Просто про це треба знати. І коли діти підспівують, цікавляться — це додає сил», - пояснює Геннадій
Він підкреслює важливість української пісні під час війни та виховання дітей у культурному середовищі.
«Є багато цікавого українського: від гумору до музики. І якщо діти підтанцьовують, підспівують, просять автограф чи фото з нашими юними артистами, значить, ми все робимо правильно. І справді, гурт „Сузір’я“ став не лише творчим колективом, а й волонтерським фронтом, де кожна пісня - це вдячність захисникам і віра в Перемогу», - підсумував Геннадій Бундзило.