Зима буде складною. Навіть на відносно спокійній Черкащині людей лякають тим, що на опалювальний сезон не вистачить газу. Керівник обласної військової адміністрації розповів, що сподіваються на електрику та порадив людям купувати теплі речі. Однак нині народ наляканий перспективою залишитися і без газу, і без електрики теж, тому ще з кінця весни штурмує «дров’яний» ринок. Вперше так рано, кажуть лісівники. Ціни зростають, тому все частіше люди звертаються туди, де купити їх найдешевше – до лісгоспів. Які нині ціни, що пропонують та як оформити замовлення – дізнавалася «Шполяночка+».
Що пропонують і скільки коштує?
Лісничий Шполянського лісництва Олександр Хорват розповів: цьогоріч по дрова на Шполянщині почали активно звертатися ще з квітня.
«Раніше ажіотаж починався наприкінці липня-серпні. Але цього року вже у травні попит був значним. І він приблизно вдвічі зріс у порівнянні з минулим роком, хоча і в минулому попит був великий», – розповів пан Олександр.
Ціни на дрова залежать від порід, додав лісничий:
«Є твердолистяні і м’яколистяні породи. М’яколистяні – це липа, осика. На них попиту немає, і люди практично ними не цікавляться. На твердолистяні – це дуб, граб, клен, ясен – нині ціна 870 гривень за кубічний метр і відповідно 609 гривень за складометр. Стандартна машина, «газончик», бере шість складометрів. Виходить 3 654 гривні за машину. Це доставка до споживача і навантаження».
Люди часто плутають кубометр і складометр, додав Олександр Хорват.
«Виходить так, що в одному складометрі 0,7 кубометра. Через це часто виникають непорозуміння», – зазначив він.
Дрова, розповів пан Олександр, лісівники продають лише метрові. Тому люди самі мають їх рубати. Вподобання у шполян різні, додав він:
«У кожного тут свої думки та побажання, як у випадку з їжею. Одні хочуть сухостій, інші кричать, що сухостій – це гниле. Треті хочуть, щоб дали мокрий дуб, бо він мовляв, довго горить у грубі і не треба часто підкидати».
При цьому, пояснив Олександр Хорват, всі твердолистяні породи горять добре.
Щодо замовлень на комунальні заклади, зокрема, школи, садочки, лікарні, то вони були щороку, зазначив Олександр Хорват.
«ОТГ – Шполянська, Лип’янська, Матусівська – замовляли в залежності від потреб. Цьогоріч замовлень ще не було, але очікуємо. Беруть стільки, щоб вистачило до кінця опалювального сезону», – розповів він.
Де і як купити?
Реалізація дров непромислового використання населенню для опалення у держлісгоспах відбувається за наступною процедурою:
1. Необхідно звернутися до контори лісгоспу чи лісництва із заявою. У заяві повинен бути вказаний обсяг деревини, адреса проживання, паспортні дані та індивідуальний податковий номер покупця. Під час подання заяви особа отримує від координатора реалізації дров для населення контактні дані представника лісництва, відповідального за відпуск дров.
2. Отримати та оплатити рахунок, відповідно до вказаного в заяві об’єму деревини. Здійснити оплату можна через термінал у лісництві, у будь-якому відділенні банку або через інтернет-банкінг (Приват 24 тощо).
3. Повідомити телефоном представника лісництва про здійснену оплату для відвантаження деревини.
Контакти у Державному підприємстві «Звенигородське лісове господарство»:
Лісгосп – Чудний Олександр Анатолійович, понеділок – четвер 08.00-12.00, 13.00-17.00, тел. 0962655534.
Шполянське лісництво – Хорват Олександр Миколайович, Чепур Надія Михайлівна, понеділок – четвер 08.00-12.00, 13.00-17.00, тел. 0674724014.
Збирати сухостій – це законно?
Згідно з Лісовим кодексом України виняткове право на заготівлю деревини має постійний лісокористувач, пояснили у лісництві. Законно заготівлю деревини можна проводити лише за наявності виданого у відповідному порядку лісокористувачу спеціального дозволу – лісорубного квитка. На визначених ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси й лише в тому об'ємі, що передбачені виданим спеціальним дозволом. Тому не важливо: сухостійні, зломи, живі дерева або частини дерев людина буде заготовляти на дрова чи для інших власних потреб, якщо немає лісорубного квитка – це порушення лісового законодавства та вважається незаконною рубкою.
Лісозаготівля – робота з підвищеною небезпекою для життя та здоров’я людини. Нею мають право займатися лише працівники із відповідною кваліфікацією, пояснюють лісівники.
Порядок заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних користувань в лісах України регламентує постанова КМУ №449. Заготівля пеньків, кори, деревної зелені для потреб виробничої та комерційної діяльності відносяться до спеціального використання та провадяться на підставі лісового квитка і тільки у межах відведених земельних ділянок лісового фонду. Форма лісового квитка і порядок його видачі визначаються законодавством.
При цьому збір громадянами у лісах дикорослих трав’янистих рослин, квітів, грибів, ягід, горіхів та інших плодів для власного споживання належить до загального використання лісових ресурсів і провадиться безкоштовно.
Чи вистачить дров?
Не вистачить газу, не вистачить електрики – такі перспективи дійсно лякають. У той же час дехто задається іншим, не менш важливим питанням – а чи вистачить дров?
Нещодавно уряд виділив кошти на закупівлю значної кількості модульних мобільних котелень, які працюють на різних видах палива та які можна оперативно підключити замість пошкодженого обладнання, повідомила «Економічна правда».
Це вчасне і далекоглядне рішення, адже путін вже розпочав енергетичну війну проти Європи та напевно спробує взимку залишити українські міста без тепла, завдаючи спрямованих ударів по інфраструктурі.
Для забезпечення мобільних котелень потрібен достатній обсяг «альтернативного» палива – вугілля, дров, соломи тощо. Саме це питання порушувалося під час одного з засідань Штабу з підготовки до осінньо-зимового періоду.
Держлісагентство вже зібрало заявки на постачання дров майже з усіх регіонів країни. Загальний обсяг заявленої потреби — понад 7 мільйонів кубометрів. Це в декілька разів більше, ніж зазвичай за опалювальний сезон використовують українські споживачі.
Збільшити заготівлю дров не так просто, як може здаватись. «Пустити під сокиру» українські ліси є абсолютно неприйнятним. Ліс — це майбутнє країни, національне багатство, яке ми мусимо залишити нашим дітям та онукам.
Мало хто знає, що Україна недовикористовує свій лісовий ресурс. За розрахунками фахівців, в середньому на гектар лісу приростає близько 4 кубометрів деревини (в Карпатах 6-7 кубів, в південних регіонах 2-3 куби).
Площа українських лісів складає приблизно 10 мільйонів гектарів, таким чином, щорічно у нас з’являється 40 мільйонів кубометрів деревини. Заготовляється лише половина — 20 мільйонів кубометрів. А що з іншим ресурсом? Він старіє, всихає, відмирає, падає, гниє. В основному, це важкодоступні ділянки у горах, заболочені ділянки тощо.
Отже, резерв, який не забирається внаслідок недостатньо розвинутої лісової інфраструктури, досить значний.
Друга можливість збільшення заготівлі – активізація догляду за лісом. У 2020 році в Україні було зменшено нормативний показник повноти насаджень, тобто густоти стояння дерев у лісі. Відповідно, з’явилась можливість у збільшенні обсягів проріджування та прохідних рубок (догляд за лісом). За розрахунками наших фахівців, це дасть можливість додатково заготовити ще 4 мільйони кубометрів.
Є суттєві резерви санітарних рубок. Кожного року ми вимушені залишати в лісі мільйони тонн відходів.
Перебивається десь лише 300 тисяч кубометрів, а півтора мільйона кубометрів тріски лишається. Ми готові інвестувати у перероблення та переробляти весь обсяг (для нас це додатково понад мільярд гривень заробітку), але потрібен споживач. Тобто котельні, які погодяться купляти це паливо.
Але заготівля — це лише частина питання. Дрова завжди в основному купували місцеві мешканці або громади. Купували у місцевих лісгоспів. Все відбувалось на місцевому рівні. Налагодженої системи дистрибуції, доставляння в інші регіони не існувало – в цьому просто не було жодної потреби.
Проте у лісгоспів півдня та сходу сьогодні немає достатньо ресурсу, щоб забезпечити колосальні потреби місцевого ЖКГ у паливі, викликані руйнуванням газових мереж та котелень.
Доведеться переміщувати сотні тисяч кубометрів дров з заходу країни в найбільш постраждалі регіони, створювати на місцях стратегічні "аварійні" резерви, розподіляти паливо між побутовими споживачами та комунальниками.
Іншими словами, владі на рівні регіонів доречно розглянути можливість проведення централізованих закупівель і формування системи розподілу ресурсу на місцях.
Ще один важливий аспект — тарифи на перевезення. Лісгоспи забезпечать ресурс для постраждалих регіонів за доступними цінами. Водночас доставляння соснових дров залізницею з Волині на Миколаївщину чи не втричі збільшить вартість кубометра дров. І це болюче питання також треба вирішувати.
Дрова твердих порід викуповуються одразу, ціни на ринку зростають. Зі свого боку Нині Держлісагентство заздалегідь створює стратегічні запаси для забезпечення ресурсом армії в осінньо-зимовий період.
Підготував Сергій Зубатов