Читачі «Шполяночки+» неодноразово запитували – «децентралізація – чергова балаканина чи буде таки від неї якийсь зиск?».
Однозначно відповісти на це запитання наразі ще досить складно.
Наші кореспонденти зібрали у цьому номері газети головні проблеми та перші досягнення, які спіткають реформу на Шполянщині, а вам робити висновки самим!
Об’єднання громад – справа неминуча. Зараз вона добровільна, а через кілька років зроблять, як у Польщі, коли громади просто зобов’яжуть об’єднатися законом. Тож, очевидно, що краще це зробити зараз, поки ще є можливість обирати! Шполянщина не стала винятком у загальному прагненні до якісних змін життя, і у 2017-му році на її теренах з’явилася Шполянська об’єднана територіальна громада. В інших селах району також переважно розуміють, що їх перспективи невідворотно залежать від їх вдалого вибору і вміння передбачити майбутні перспективи.
Та помилково думає той, хто вважає, що для повного щастя на своїй території досить лише об’єднатися з іншим населеним пунктом, після чого блага самі притечуть молочними ріками. Для бажаного результату потрібно дуже глибоко вивчити наявні ресурси і прорахувати вигоди того чи іншого формату об’єднання. Якщо утворювати громаду, приєднуючись до міста, де вже є в наявності створені необхідні структури, підприємства, відповідна база, кваліфіковані спеціалісти — це справа одна. Якщо ж об’єднатися вирішили два рівноцінних села, а бюджет сільських рад вже зараз ледь покриває їх існування – то відповідь на запитання: «Чи зможе функціонувати громада, в яку об’єднаються декілька таких сільських рад?» є очевидною.
Мало назватися об’єднаною громадою та отримати владу – треба ще вміти нею користуватися. Саме тому при формуванні перспективного плану об’єднання потрібно керуватись принципом об’єднання сильніших громад зі слабшими, або гарно прорахувати всі варіанти: чи є на території громади бюджетоутворюючі підприємства, скільки наявні земельні ресурси й податки приноситимуть доходу в місцеву скарбницю, скільки об’єктів соцсфери можна на ці кошти утримувати, чи вдасться з нуля створити комунальні підприємства та забезпечити надання ефективних адміністративних послуг, забезпечити кваліфікованим персоналом адмінапарат, здатний створювати успішні проекти із залучення додаткових коштів у громаду. А ще — мати можливості для розвитку, постійного заробітку, осучаснення всіх сфер життєдіяльності.
Нове українське законодавство, що регламентує нині впровадження в державі процес децентралізації та адміністративно-територіальної реформи, дозволяє громадянам самим розбудовувати свою територію, але для кожного населеного пункту мають застосовуватись індивідуальні підходи на основі елементарних розрахунків. «Підеш праворуч — те і те отримаєш, ліворуч — до всього ще й оце, а прямо торуватимеш — нічого путнього не отримаєш. Або говорячи мовою дотепних порівнянь «не кожна сукня підходить різним жінкам».
Тож, приймаючи рішення про утворення ОТГ в тому чи іншому форматі, люди мають розуміти і ясно бачити, що отримають в кінцевому результаті, до чого прагнути. Та чи багато, обізнаних в цих питаннях, сільських, заклопотаних господарськими роботами, людей? А саме це є основною причиною легкого маніпулювати ними тих, хто прорахував вигоди від об’єднання не так для громади, як для себе особисто. Так, уже два роки минуло від часу, коли в Україні з’явилися перші 159 громад, а на Шполянщині досі процес залишається на рівні «обговорень на кухні». Жителям сіл важко зорієнтуватися, якими мають бути їхні дії, бо зацікавлені тим чи іншим ходом подій – деякі впливові земляки постійно намагаються крутити реформою, як «циган сонцем».
От, наприклад, у Василькові давно заходилися створювати ОТГ, але досі віз не зрушив з місця. Сільський голова Іван Дубина вивчив законодавчу теорію на відмінно, однак чомусь йому ніяк не вдається на ділі спромогтися хоча б на перші кроки. А чи не через втручання зацікавлених осіб, які намагаються схилити людей до потрібного їм рішення? А чи самі жителі села ознайомлені із різними варіантами можливих об’єднань? Якщо про те, як їм дозволить жити Васильківська ОТГ із приєднаними Капустиним, Іскреним, вони якось вже уявляють, то про інші альтернативи їм хтось розказував? Подібна ситуація відбувається у всіх селах району. Так, Матусів і Станіславчик вже провели процедуру громадських слухань та прийняли рішення на сесіях сільрад об’єднатись у Матусівську ОТГ. У південних селах спочатку вимальовувалася Лип’янська громада, тепер же з’явилася інша пропозиція — Водянська ОТГ із центром у Водяному. Та чи прораховував хтось чи зможуть ці громади жити на повну ногу? Які є на території проекту ОТГ підприємства-бюджетонаповнювачі? Скільки до бюджету поступатиме коштів з оренди земель тощо? Чи готовий бізнес, який веде діяльність на території тієї чи іншої громади відкрито регламентувати свої доходи, а відтак і податки, які будуть надходити до бюджету цієї громади? Чи готовий той самий бізнес, або ті, хто прагне саме такого «варіанту об’єднання» взяти на себе посилену відповідальність за розвиток цієї громади у разі нестачі коштів, кваліфікованих кадрів, безініціативності чи незнань керівників громади? Запитань, наразі, залишається більше, ніж відповідей! Та всі крапки над «і» розставить час…
Другий пішов! Скотарівці приєднуються до Шполянської ОТГ
Минулої суботи у залі сільського будинку культури села Скотареве зібралося понад сто небайдужих жителів на громадські слухання, під час яких розглянули пропозицію сільського голови Андрія Запісецького увійти до складу Шполянської об’єднаної територіальної громади. Стартові можливості скотарівців, за словами голови села, є зовсім незначними — 600 тис. грн. – річний бюджет, який покриває лише захищенні статті витрат і зовсім не дозволяє планувати кошти на будь-який розвиток інфраструктури чи гуманітарної сфери.
Згідно із встановленим законодавством порядком ведення громадських слухань, слово для висупів надали усім охочим. Так, першим до селян звернувся з роз’ясненнями голова Шполянської районної ради Олександр Кузуб, який розповів про стан втілення реформи на теренах України та Черкаської області. Далі щодо пропозиції сільського голови виступив перед громадою міський голова Шполянської ОТГ Сергій Кравченко, який висловив підтримку ініціативі сільського голови та навів ряд аргументів на її користь. Слід додати, що скотарівців запрошує до об’єднання і Васильків, який має намір створити ОТГ із центром у цьому селі. Однак там потрібно буде створювати багато структурних підрозділів, а в Шполі вже є наявна база. До того ж міський бюджет наразі є найпотужнішим в районі.
На важливе питання стосовно робочих місць предметно відповіла спеціаліст міської ради Наталія Коваль, яка повідомила про те, що нині вже ведуться перемовини з багатьма потенційними інвесторами щодо укладання угод на співпрацю з вирощування городини та інших проектів. Тобто, міська влада не сидить «із складеними руками», а шукає варіанти взаємовигідного контакту бізнесу та громади, створенню умов для вкладення інвестицій та максимальній зайнятості населення.
— Чому рішення про об’єднання потрібно приймати зараз? — вела далі мову пані Наталія. — Бо кошти в рамках спільного бюджету вже можна буде освоювати як не восени, то з 1 січня 2018 року. Чому до Шполи? Бо там інфраструктура, базар, магазини, побутові послуги, де ви витрачаєте гроші. Потім ці ж гроші у вигляді податків повертатимуться до вашого бюджету. І це логічно.
Та особливо переконувати скотарівців не довелося, адже, проведене ще напередодні слухань опитування, показало, що переважна більшість селян висловили бажання увійти до Шполянської ОТГ. І голосування на громадських слуханнях підтвердило ці результати — із 112 учасників лише 2 висловилися проти, 2 — утрималися, а решта — «за».
Отже, після позитивного рішення сесії сільської ради, яке відбудеться найближчим часом, Шполянська ОТГ поповниться іще одним населеним пунктом.
Об’єднання громад на Шполянщині: перший досвід, перші зміни
Минув лише місяць після того, як Шполянська об’єднана територіальна громада вступила у свої повноваження. Щойно з’явилися на мапі України як нова адміністративно-територіальна одиниця, а вже можна ділитися першими результатами. Жителі села Кримки вже відчувають суттєві переміни. Як розповідає в.о. старости села Микола Запорожець, у Кримках річний бюджет за старої системи так-сяк забезпечував найважливіші потреби, захищені статті через малу кількість земель запасу та відсутність бюджетоутворюючих підприємств.
Юні кримківці - представники Шполянської ОТГ
Навіть допомога соціальних партнерів, які щороку справно платять кошти за кожен орендований гектар, не дозволяв розраховувати на великі проекти. Близько півмільйона на рік — сума невелика для такого села. Після входження до Шполянської ОТГ плани і можливості значно розширилися.
Так, 2-3 рази на тиждень в село приїздить бригада комунальників від підприємства КП «Благоустрій», яка виконує роботи з благоустрою, косить бур’яни, підрізає гілля дерев, ремонтують дорожні знаки, а невдовзі встановлять і нові додаткові. Якщо селяни виявлять бажання, можуть звертатися до комунальників за такими послугами як вивезення твердих і рідких відходів.
Міський голова особисто зі своїм заступником Віталієм Плетінем, директором КП «Благоустрій» Миколою Нарадьком та депутатом Володимиром Перегоном при щотижневих виїздах в село ретельно вивчають стан закладів гуманітарної сфери в Кримках, складають перелік першочергових завдань. І за першими результатами вже виділено з бюджету 128 тис. грн. на освітлення трьох вулиць. До речі, до цього часу вуличне освітлення у Кримках було зроблено лише на декількох вулицях. Нині ж уже розроблено і пройшли державну експертизу ці три проекти, і вже в липні нічні ліхтарі засвітяться. Також 63 тис. грн. спрямовано на ремонт пішохідних доріжок на прибудинковій території приміщення адмінбудівлі шляхом укладання плитки «Старе місто», ще 11 тис. грн. — на такі ж цілі біля приміщення молодшої школи і дитсадка, розробляється також проект переобладнання його котельні. У селі вже відремонтовано лавочки в центрі села, куплено гойдалки для дітей, які невдовзі будуть встановлені. У липні під час розподілу вільних коштів планується придбати нові сучасні дошки для всіх навчальних класів НВК, облаштувати вхід у школу: збудувати навіс та оновити східці. Буде замінено і вхідні двері в сільському будинку культури.
Як говорять самі кримчани, обраним в свій час шляхом (об’єднанням зі Шполою) задоволені, адже мають набагато більше можливостей розвивати інфраструктуру, міняти зовнішній благоустрій, оновлювати матеріально-технічну базу соцзакладів.
— Усе, що навколо сьогодні робиться в селі, мені дуже подобається, — каже директор Кримківського СБК Ольга Поліщук. — Немає сумнівів, що ми зробили правильний і вдалий вибір.
Директор Кримківського СБК Ольга Поліщук
Побачивши, що реально втілюються важливі роботи, люди ожили, заходилися і самі брати участь у цьому процесі. От, наприклад, сьогодні молоді мами з дітками прийшли і пофарбували все начиння нового дитячого майданчика. Якщо не можуть внести грошовий вклад у спільну справу, то долучаються до громадських робіт і їм це в задоволення.
Пані Ольга із захватом ділиться й іншими новинами: щойно пошили для місцевих артистів нові сценічні костюми для дітей і дорослих. Молода і енергійна директорка збирає і зацікавлює односельців для участі в художній самодіяльності, вже готуються до спільного із містом свята Купайла.
А планів у кримківців лише додається. Вирішили відкрити гуртки художньої самодіяльності для дітей: вокалу, танців, декоративно-прикладного мистецтва, і вже виділили в адмінбудівлі дві кімнати для них. І сільську бібліотеку планують перенести в це ж приміщення, яке вже забезпечене опаленням. Бібліотекар Анастасія Вінгоренко береже неймовірно благодатну ауру в своєму відомстві. Немов старовинна українська світлиця відкриває двері до світу книг, художніх декорацій, наглядних просвітницьких стендів, музейних експонатів.
І хоч завдань та рутинної роботи у Шполянській ОТГ і в господарській сфері, і юридично-бюджетній, зокрема, в Кримках, ще дуже багато, та втілення всіх омріяних задумів — це питання часу, бажання працювати та ентузіазму самих жителів громади, від яких в першу чергу тепер залежить їх доля.
Наталія ДАВИДЕНКО